«60 % речей в оселях – мотлох», – організаторка простору Галина Веселуха

«60 % речей в оселях – мотлох», – організаторка простору Галина Веселуха

Плаття з випускного, яке вдягали один раз. Туфлі, що давно вийшли з моди. Сервіз, яким ні разу не скористались. Конспекти з університету, які займають пів шафи, бо «раптом знадобляться». Кабелі невідомо від яких приладів. Книги, які «треба прочитати».

У кожного є такі речі – ніхто ними не користується, а викинути шкода.

Що з ними робити? Як вони впливають на людей? Що можуть розповісти про життя власника? Що зміниться, якщо вони зникнуть?

Відповіді на ці питання знає волинянка Галина Веселуха. Вона – професійна організаторка простору. Допомагає позбутись мотлоху і навести лад у домі.

Жінка діє за методом відомої японки Марі Кондо, який передбачає кардинальну зміну дому і життя завдяки прибиранню.

Прибирання за методом Марі Кондо. Що це?

Марі Кондо – всесвітньо відома фахівчиня з наведення порядку в домі. Вона з дитинства вивчала різні способи впорядкування простору і згодом розробила свій унікальний метод, який вона називає «КонМарі». Японка заробляє тим, що приходить додому до людей і допомагає їм позбутись непотребу.

Метод «КонМарі» складається з двох етапів:

- позбутись усього зайвого,

- знайти правильне місце тим речам, які залишились.

Обидва процеси мають відбуватись за певними принципами, як-от: залишити треба тільки ті речі, які приносять радість; прибирати потрібно не по кімнатах, а за категоріями речей; зберігати одяг краще вертикально тощо.

Японська версія «пакета з пакетами»
Крупи та спеції краще зберігати у банках без етикеток – так зменшується «інформаційний шум»

Галина Веселуха, як і Марі, теж тривалий час шукала, яким чином організувати дім, а коли знайшла метод, стала завдяки йому заробляти. Вона – мама п’ятьох дітей. Сім’я часто подорожувала, тож потрібно було зібратись в дорогу за мінімум часу. А це швидше вдається, коли знаєш, де що лежить.

Зайнятись професійно організацію простору вона вирішила, коли втомилась від …бізнесу. 7 років тому вона займалась продажем штучних квітів та декором. Каже, що переситилась цим. Захотілось мінімалізму.

Після роботи з декором захотілось мінімалізму

«Цієї професії я навчалась в американському коледжі. В основі навчального курсу покладений метод Марі Кондо. Тільки там дещо інший підхід. Марі пропонує або залишити річ, або викинути. Я розділяю все на три категорії: речі, які точно треба залишити; речі, які точно треба викинути; речі, щодо яких є сумніви», – розповідає Галина Веселуха.

Пояснює: в американців та європейців інший менталітет, ніж у японців, тому для них метод «КонМарі» потрібно адаптовувати.

«Головне – не думати, що ми викидаємо речі, бо наша підсвідомість цього не сприймає. Коли люди чують, що треба щось викинути, у них блокується бажання братись за прибирання взагалі. Коли ж вони обдумують, як утилізувати речі чи дати їм друге життя, то звільнитись від зайвого стає легше», – каже жінка.

Речі можна продати, подарувати, обміняти на інші, віддати в соціальний контейнер чи завезти в дитбудинок.

Спеціальних магазинів, куди можна принести вживані речі, в Україні поки мало, але вони є.

У Луцьку частково проблему допоможе вирішити Мальтійська служба допомоги.

Втім, найкращий спосіб наразі – запропонувати речі комусь у фейсбук-спільнотах на кшталт «Віддам задарма».

З Марі Кондо все зрозуміло, але… Навіщо взагалі щось викидати?

«80 % хатніх справ – це розкладання речей по місцях. Коли кількість речей у домі зменшується, а кожна залишена річ має своє місце, залишається лише прибрати поверхні. Завдяки такому підходу скорочується час на хатню роботу і вивільняється час, який можна присвятити собі», – пояснює організаторка простору.

Галина Веселуха каже, що життя людей після такого прибирання змінюється. Безлад у якійсь частині дому допомагає їм зрозуміти, яка сфера їхнього життя потребує змін. Люди починають більше любити себе.

Сім’ї починають розуміти, що за порядок в домі відповідальна не тільки мама, а всі.

За словами Галини, 60 % речей в оселях – мотлох. Він загромаджує територію, накопичує пил, потребує періодичного догляду за собою, а тому забирає і час, і відчуття свободи.

«Уявіть наскільки легше було б дихати, якби цих 60 % не було. Життя настільки цікаве і багатогранне! Не потрібно прив’язуватись до речей. Коли повна шафа одягу і нема що вдягнути – це проблема. Це ілюзія багатого гардеробу. Ніби є багато всього, але насправді люди 80 % часу носять 20 % одягу. А треба 100 % часу – 100 % речей», – переконана жінка.

За японською філософією, речі відчувають. Коли вони роками лежать у шафах чи на горищі, і про них забувають, їм сумно. Вони страждають і втрачають чудовий вигляд. А коли їх ще й багато, атмосфера оселі стає пригніченою.

Перш, ніж відпустити річ, потрібно подякувати їй, щоб вона не ображалась, а людина не відчувала провини, що так мало нею користувалась.

Без зайвих речей дім почувається краще

Якщо важко позбутись якихось речей, що тоді?

Галина Веселуха каже, що всі речі, якими не користуються – мотлох. Однак його дуже часто важко позбутись. Ці речі вона ділить на категорії.

«Є речі-жаби. Давлять. За них багато заплатили, тому шкода розлучитись. Але вони займають місце. Наприклад, незручні туфлі на високих підборах. Якщо вони нові, краще продати. Потім вийдуть з моди і буде ні взути, ні продати, ні викинути», – радить жінка.

Є речі-неминучість. Це будь-що, що варто було викинути ще 10 чи 20 років тому.

«Є емоційні речі. Наприклад, сукня, в якій жінка познайомилась зі своїм чоловіком. Для чого її тримати в шафі? Для доньки? Такі речі роками десь лежать, люди про них пам’ятають і стають їхніми заручниками. Емоційні речі можна сфотографувати і створити альбом спогадів», – розказує Галина Веселуха.

Є ще речі-контролери. Це подарунки, які не припали до душі. Наприклад, светр від мами. Він може не подобатись чи не пасувати. Викинути його не піднімається рука. Та й мама часом запитує: «Чому не носиш…?»

За словами Галини, коли розумієш, до якої категорії належить річ, тоді легше знайти спосіб її відпустити. Однак іноді навіть це не допомагає і потрібен психолог.

Навіщо психолог, щоб прибрати в домі?

Галина Веселуха розповідає, що коли вперше натрапила на книгу Марі Кондо про прибирання, то відразу взялась наводити лад вдома. Тоді відчувала, що чогось не вистачає. Завдяки навчанню зрозуміла, як всі знання вибудувати в єдину систему. А коли почала допомагати іншим організувати дім, усвідомила, що знати техніку – мало.

«Декому, щоб отримати результат, без психолога не обійтись. Він допоможе людині зрозуміти, чому вона взагалі накопичила стільки непотребу або чому не хоче прибирати своє житло. У багатьох у дитинстві сформувалось негативне ставлення до хатніх справ. Цього треба позбутись. Тільки після того, як попрацює психолог, можна застосовувати техніку», – каже Галина.

Проблеми з прибиранням бувають різні. Хтось накопичує велику кількість однакових чи непотрібних речей і захаращує ними весь дім.

Хтось прибирає по кілька разів на день і всі поверхні протирає хлоркою. 

Хтось, коли не може ідеально прибрати, перестає робити це взагалі.

«Буває, що жінка має роль жертви. Вона нарікає, що робить хатні справи за всю сім’ю. А коли їй сказати, що вдома буде ідеальний порядок, вона не знає, чим себе зайняти, як реалізуватись. Інколи батьки роблять все за дітей. А коли ті виростають, дивуються, чому вони не хочуть прибирати. А їх же не навчили!» - ділиться організаторка простору.

Якось вона була у квартирі, повністю заставленій сувенірами. Там жила 50-річна жінка, яка тривалий період життя була бідною. Коли вона відкрила бізнес, то змогла купувати собі речі, які були недоступні раніше. Згодом її житло стало нагадувати музей.

«Мені було важко там знаходитись. Я відчувала перенасичення речами. Не було відчуття затишку. Хотілось швидше піти. Та жінка вважала, що мінімалізм – це для бідних. З такими переконаннями вона прожила все життя, тому їй дуже важко було позбутись цих сувенірів, хоч вона й усвідомлювала, що їх вже забагато. У моєму розумінні мінімалізм – це не бідність, це розумна достатність», – говорить Галина Веселуха. 

Ну що ж, зайве викинули. Що далі?

За методом «КонМарі» впорядковувати дім треба тільки після того, як з нього зникло все непотрібне.

Японці вірять, що при цьому схожі речі потрібно розміщувати поруч. Так вони буцімто почуваються краще. А якщо вони мають різні кольори, то спершу мають бути темніші, а тоді – світліші.

Все, що не обов’язково вішати, не потрібно вішати. Краще згорнути у вигляді …суші. І поставити вертикально. Так можна дістати будь-яку одежину і не наробити у шухляді безладу.

Є навіть схеми, як правильно згортати сукні, футболки, штани, шкарпетки…

«Марі пропонує розгладжувати одяг перед згортанням і робити це з любов’ю. Мені спочатку було дивно, як можна так ставитись до речей. Я більш реалістична людина. Але коли дотримуєшся вказівок, починаєш по-іншому відчувати і речі, і свою оселю. Дім – це місце сили. Там ми набираємось енергії», – розказує Галина Веселуха.

У домі є ще свої локальні місця сили. Для когось це – кухня, для когось – ванна.

«Дім дає нам багато підказок. Якщо перед початком прибирання поставити якесь запитання, він допоможе отримати відповідь. Якщо питання стосується фінансів, варто звернути увагу, в якому стані кабінет чи куточок з документами. Ванна – це індикатор здоров’я, кухня – здоров’я, сімейні відносини, спілкування. Якщо проблеми у шлюбі, варто придивитись до спальні: чи нема там чогось зайвого?» – радить жінка.

Взагалі всі речі згідно з цією методикою краще зберігати у коробках або квадратних шухлядах. До кожної речі – інший підхід. Одним словом, ціле мистецтво.

Зберігання речей за методом «КонМарі»

У своїй кімнаті – прибрали. Що робити з кімнатами членів сім’ї?

Метод «КонМарі» найкраще діє, якщо його правил дотримується вся родина. Інакше ідеальний порядок буде тільки в частині дому. Але примушувати нікого не варто.

Галина Веселуха зуміла «підсадити» чоловіка та п’ятьох дітей. Каже, що чоловік перфекціоніст, тож прийняв японську філософію без проблем.

А дітей до порядку вона привчала з дитинства в ігровій формі.

«Мої дівчатка дивились «Ревізор з Ольгою Фреймут». Потім прибирали у кімнатах і ходили перевіряти одна одну. Хлопці теж змалку звикли, що потрібно стежити за чистотою», - пригадує.

Наголошує, що і позбуватись речей, і впорядковувати їх діти мають самостійно. Не потрібно тиснути на них, щоб вони залишали одяг, в якому не ходять і не планують ходити.

Вже у чотирирічному віці, а то й раніше, малеча знає, що їй подобається, а що ні.

«Моєму сину ні в якому разі не можна було нав’язувати. Він мав робити вибір, і це правильно. Таким чином формується дуже гарна риса характеру – дитина і надалі усвідомлено обиратиме одяг, а також відповідальніше робитиме будь-який інший вибір», – пояснює Галина.

Вона ділиться своїм досвідом на тренінгах. Учасники зізнаються, що якби володіли цими знаннями на початку сімейного життя, то побутових непорозумінь було б значно менше. Це наштовхнуло Галину проводити тренінги для сімейних пар.

Раніше її аудиторією були тільки жінки. Зараз долучаються і чоловіки.

Жінка пригадує:

«Коли до мене на заняття вперше прийшов чоловік, я здивувалась. Він запитав: «Чому ви дивуєтесь? Я хочу правильно організувати свій гараж, автомобіль і допомагати дружині по дому». Це, мабуть, наші стереотипи, що прибирання – суто жіноча справа. В Америці у цій професії багато чоловіків».

Хатні справи – не тільки для жінок

Японська методика – це добре, але хіба не можна впоратись самому?

Галина каже, що не всі сприймають її професію позитивно.

Люди старшого віку не розуміють, навіщо вчити того, що всі і так вміють робити.

«Річ у тім, що в наших мам і бабусь не було стільки речей. Не було такого швидкого ритму життя. Зараз жінка – це і няня, і лікар, і кухар… Ще й кар’єру будує. Їй треба стільки всього поєднати і при цьому мати час на себе. Навчившись організовувати дім, легше впоратись із усіма ролями», – переконана Галина Веселуха.

Додає, що раніше і торти всі пекли самі, і зачіски та макіяж самі робили. А зараз переважно йдуть до фахівців.

Мовляв, якщо є змога заплатити тому, хто зробить це професійно, чому б не скористатись цим?

«Звісно, є багато інформації на тему прибирання та організації дому. Можна багато чого прочитати, але при цьому не зуміти звести все докупи і вибудувати систему. Можна йти якимось довгим шляхом, але навіщо, якщо є ті, хто цей шлях вже пройшов?» – каже жінка.

Вона розробила онлайн-курс для тих, хто хоче навчитись методу «КонМарі». Його можна проходити самостійно, а можна скористатись допомогою коуча та психолога. Більшість учасників все-таки обирають пакет з допомогою фахівців.

«Коли нема підтримки, проходити курс важче. Для цього коучі і є», – усміхається Галина.

Вона планує вступати у магістратуру. Це дасть можливість спеціалізуватись на якомусь виді організації простору – наводити лад чи суто в домівках, чи в офісах, чи в готелях…

Також жінка хоче створити Асоціацію професійних організаторів простору, щоб популяризувати свою професію по всій Україні.

Текст: Наталя ХВЕСИК

Фото з архіву Галини ВЕСЕЛУХИ


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина «Сюди завжди тягне, де би я не був». Репер з Волині випустив композицію про рідний край
Наступна новина Показали, яким буде Театральний майдан у Луцьку після реконструкції


Останні новини
Схожі новини