Ми не культивуємо їжу, ми культивуємо свою історію. Ми прагнемо написати історію волинських смаків – і тому створили рубрику ТОМАЧІ.
ТОМАЧІ – це про старі рецепти з Волині, це про рецепти наших бабусь. Часто - про ті страви, які досі готують на сільських кухнях. Але мільйони людей про це не здогадуються.
Ольга Самолюк народилася на хуторах «під Звозами» якраз по війні, у 1948-му. Згодом її родину змусили лишити свій хутір і перебратися у село. Відтоді живе у с. Суськ (нині Ківерцівська тергромада). Весь вік «у радянській торговлі» (це вона про те, що торгувала у магазині), ще літ 30 продає свічки у сільській церкві. Застали її вдома, у хаті під розкішними вишнями. І як тільки запитали про те, яким таким «колишнім» десертом тішить онуків, коли ті з’їжджаються до бабусі, засміялася, аж знітилася - і видала на-гора: «То то ж каламУха!».
Каламухою Ольга Самолюк називає кисіль на вишнях зі сметаною та борошном. Варили каламуху густою, розливали у тарілки…
«Не знаю, як де, а в нас то – каламуха зветься. Ну, я так це називаю.То таке колишнєє. Як тільки вишні, то мої внуки його дуже люблять, кажуть: «Бабо, варіте каламуху». Але її ще й мама мені варила, і навіть моя баба. І теж так звали – каламухою. Не інакше», - сміється жінка.
Традиційна каламуха – з вишень.
«Зварили вишні. Посолодили. Все, як добрий компот. Потім сметани туди такої рідкої. Правда, сметану треба змішати з мукою. Розкалатати в кружці чи в мисці. До-обре так її розбити. Ну, ложку, дві, три… Я кидаю на око: більш муки, то буде густіша каламуха, менш – то буде рідша. І потім муку зі сметаною - у тії киплячі вишні. Далі схолоне, наливали в мисочку і їли», - розповідає 73-річна Ольга Самолюк.
Десерт давній, ще «бабин», з тих хуторів, де зрідка ще й зараз доживають віку старі та порепані вишні, з плодів яких давно уже не варили ні каламухи, ні будь чого іншого. У деяких районах Волині подібний десерт називають «хамУлою». І готують його не лише з вишень. Але про хамУлу – згодом)
* * *
«Перший» розповідає про секрети простої волинської кухні, записуючи автентичні рецепти та кухонні поради у селах Волині – від тих, хто їх готує.
Традиційно ми це робимо наживо, тобто тією мовою, якою наші герої розмовляють у глибинці: щоб Волинь на смак була яскравіша. І смачніша!
Так ми готуємо проект, в якому хочемо зібрати все найцікавіше про смаки Волині – без прикрас, як є.
Далі буде!
(передрук публікації заборонено)
Текст: Олена ЛІВІЦЬКА
Фото: Ірина КАБАНОВА
ЧИТАТИ ІНШІ РЕЦЕПТИ:
«Я дуже любила картОплі з жареним маком». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
«На Лобні всі печуть тиї бобОвніки». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
Моя баба варить бікус. Про старі рецепти. ТОМАЧІ
«Сир солили завше на зиму – і в комору». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
«Кров пили?» Колярські історії. Про старі рецепти. ТОМАЧІ
«Добра кваша. Найбульш її в піст варили». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
