Юрій Михайлович на війні із 2014-го року. Захисник стояв біля витоків створення мотопіхотного підрозділу, де служить і сьогодні. Чи то роки на фронті, чи життєвий досвід створюють навколо воїна неймовірну атмосферу спокою та впевненості.
Про це пишуть на сторінці 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого у Facebook.
«У ніч із 23 на 24 лютого я повертався в свій підрозділ із дому. Тож повномасштабна війна застала мене в дорозі, неподалік від місця призначення. Чи був страх? Важко сказати. Були рішучість і розуміння – час вирішальної битви настав», – розповідає пан Юрій.
Дружина та двоє синів чекають Юрія Михайловича вдома на Сумщині. На щастя, окупанти до них не змогли дійти. Але підприємство, на якому чоловік працював до 2014, зруйноване.
«Страшенно переживав за рідних. Мучило те, що не можу їх захистити особисто. Але знав: поки я воюю на іншому кінці країни, хлопці, які боронять Україну на Сумщині, захистять мій дім. Не помилився. А оркам можу сказати лише одне: ви поплатитеся за всі свої звірства – чекайте, ми йдемо», – додає військовий.
Мотопіхотний підрозділ, у якому служить Юрій Михайлович, вже давно став для нього рідним.
«Хочеш чи ні, а люди, з якими ти впродовж років цілодобово пліч-о-пліч, і яким довіряєш своє життя, стають для тебе другою сім’єю. Настрій у нас бойовий! Відстань до ворога вирахувано. Тож вперед-вперед. До Перемоги!», – каже воїн.
Читайте також: З початку війни допомагав пораненим. На Волині тепер працює лікар з Маріуполя
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
