На Волині громада села Жидичин під час зборів 17 лютого ухвалила текст звернення до сільських священиків Володимира і Романа Гелет.
У звернення селяни просять «не противитись вибору громади і дати громаді надалі без конфліктів і непорозумінь, без чвар та агресії йти своєю дорогою у сільському храмі».
Сільські священики Володимир та Роман Гелети – батько і син, обоє не підтримують бажання громади перейти в ПЦУ, служать у місцевій Свято-Миколаївській церкві, яка поки що належить УПЦ МП.
Нагадаємо, 17 лютого у Жидичині відбулися збори релігійної громади, на яких проголосували за перехід сільської церкви до ПЦУ.
Подаємо текст звернення жидичинців без змін і скорочень:
ЗВЕРНЕННЯ
релігійної громади Свято-Миколаївського храму с. Жидичин до священнослужителів храму протоієрея Володимира Гелети та ієрея Романа Гелети
Вельмишановні отці Володимире Гелета та Романе Гелета!
З відчуттям глибокої тривоги та занепокоєння звертаються до Вас православні віряни Свято-Миколаївської громади с. Жидичин.
Наша країна переживає нині непрості часи. Звідусіль доносяться до наших сердець відлуння війни, яку проти нас, єдиновірців, розв’язала колись братня Росія. На жаль, ця війна триває не лише на полях скровавленого Донбасу, а й у кожному селі, де церковний люд розділений за принципом: канонічний – неканонічний, руський – український, благодатний – неблагодатний.
Замість того, аби спасати наші душі, нас розсварюють. Замість того, щоб підтримати і підкріпити простих людей – нас принижують; замість того, щоб дарувати надію – у нас її відбирають. Христос вчив не так. Люблячий Господь, пригортаючи до Себе кожного грішника казав: «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, коли будете мати любов між собою».
Кожна людина сама має право обирати свою життєву дорогу: в що вірити, а що відкидати. Це право маєте і ви, високодостойні отці! Має на це право кожна людина, яка формує собою церковну спільноту. По великому рахунку, нас з вами абсолютно не розділяє віра Православна. Ми однаково сповідуємо Символ Віри, шануємо Передання Святих Отців Православної Церкви, намагаємось дотримуватись апостольських правил та канонів Церкви. Але ми абсолютно різні у земній приналежності.
Ви волієте лишатись в Українській Православній Церкві, яка з’єднана з усім світовим православ’ям через Російську Церкву, і це ваше право. Ми ж, переважна більшість православних християн с. Жидичин, визначили для себе шлях до Єдиної Помісної Православної Церкви України. Вона милістю Божою отримала автокефальний статус 6 січня цього року з рук його Всесвятості Святійшого Вселенського патріарха ВАРФОЛОМІЯ.
Звичайно, ще триває процес визнання новонародженої Православної Церкви України іншими сестрами-церквами. Це звичний процес, який має пройти будь-яка новонароджена автокефальна Церква. Його проходили всі, у тому числі і Російська православна церква, яку ніхто не визнавав 141 рік. Але так само очевидно, що цей процес для православних українців незворотній. Факт лишається фактом: ми вже в канонічному правовому полі, вже маємо можливість молитися біля Святої гори Афон, ми є свідками дискусії з українського питання в Синодах інших православних церков.
Повторимося, що ми з повагою ставимся до вашого вибору і надалі бути в єдності з Російською церквою. Ми живемо в демократичній країні, яка гарантує вам це право. Але також законодавство України гарантує право чисельної більшості визначатися в якій юрисдикційній спільноті нам бути. Ми свій вибір зробили тотальною більшістю голосів. І цей вибір – Православна Церква України.
Просимо вас, дорогі наші пастирі, які стільки років сіяли в наших серцях зерна доброти і любові, не противтесь нашому вибору і дайте нам надалі без конфліктів і непорозумінь, без чвар та агресії йти своєю дорогою у нашому храмі. Не піддавайтесь спокусі зіштовхнути вірян. Це було б дуже безвідповідально з вашого боку кинути своє мале стадо, яке вам довірилось, в лице небезпеці, яку прагне спровокувати ворог душ людських .
Благаємо вас у дусі християнської любові давайте обіймемося і розійдемося. Ви не можете не почути переважну більшість громади. Ви 28 років тут трудилися, але нині настав час, забути все недобре і з доброю пам’яттю йти своїм шляхом.
Сьогодні наші загарбники зіштовхують українських віруючих, малюють картину для своїх брехливих ЗМІ. Не дайте перетворити себе на телевізійну декорацію, яку використають і про яку невдовзі забудуть. Давайте об’єднаємося, якщо не в одній церковній юрисдикції, то принаймні в боротьбі проти спільного ворога –Росії. Нехай стіни нашого храму назавжди запам’ятають ваші щирі молитви за нас.
Щиро віримо та сподіваємось на вашу мудрість!»
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
