Однією з яскравих фігур луцького політикуму є депутат міської ради Євген Ткачук. Чого тільки не «приписували» цьому обранцю громади! І «дерибан» міської землі, через те, що він донедавна був головою земельної комісії, і участь у так званій «корупційній схемі Рачкова», і партійну зраду…
Що думає депутат Євген Ткачук про всі ці закиди, «Перший» допитувався у нього в інтерв’ю для традиційної рубрики «Депутати в темі».
- Ви є одним із депутатів, яких хочуть позбавити мандата. На якому етапі ця справа зараз?
- Нещодавно збиралася територіальна виборча комісія з цього приводу, яка не підтримала процедуру відкликання депутатів у зв’язку із наявністю багатьох порушень.
А те, що робив голова комісії Леонід Будцев, то смішно було спостерігати, - отримував інструктажі просто по телефону… Члену ТВК Ірині Чебелюк взагалі не давали скласти присягу і виконувати свої обов’язки. Цирк розвели!
Я не збираюся комусь годити. Мене вибрали люди, і я працюю на громаду свого округу та міста.
Коли я балотувався в міську раду у 2010 році, то набрав практично найбільшу кількість голосів у відсотковому відношенні серед усіх депутатів Луцька.
У 2015 році мене теж підтримало багато лучан – 33 відсотки виборців округу проголосували за мене. Це більше, аніж загалом по місту набрала партія «Солідарність». І коли запитують, що я обіцяв виборцям, то я кажу, що нічого. І це правда! Я просто підготував листівку із тим, що зробив за попередні п’ять років.
Вважаю, що Микола Романюк, який очолив список БПП, підтягнув партію, як зрештою зробили це і я, і Микола Яручик… Тобто виборці голосували не так за політичну силу, як за людей, які йшли від неї.
Якщо чесно, то мені незрозуміла причина відкликання депутатів. Бо ми голосували за рішення, яке було скасоване судом?!
Я в Запотоцького (Артем Запотоцький – депутат міської ради, – авт.) – ініціатора відкликання, питав, чому тільки п’ятьох депутатів відкликають, адже було багато рішень, які скасовував суд, але депутатів, які голосували за них, ніхто не позбавляє мандата.
Навіть були проекти рішень, за які голосував сам Запотоцький, і їх суд скасував! То виходить, що було б справедливо йому відкликати самого себе (сміється, – авт.).
На мою думку, причина формальна, аби просто зачепитися за будь-що.
- Чому ви покинули ряди БПП?
- Я вийшов із партії, адже голова обласного осередку партії Роман Романюк дуже попросив мене це зробити, бо інакше його б не затвердили на нову посаду – директора обласного центру зайнятості.
- Чекайте, але ж Роман Романюк - ваш кум! Ви спілкуєтесь зараз із ним?
- Ні і не збираюся налагоджувати відносини. Я – самодостатня людина, завжди дотримуюсь свого слова. Серед моїх друзів не місце людям, які розмінюють дружбу на посади.
Мене попросили вийти з фракції та з партії. Я це зробив. Пообіцяли, що до мене не буде жодних претензій. А як інші люди дотримуюсь свого слова – ви бачите самі.
- Ви зараз безпартійний депутат, але ваші голосування на сесіях часто збігаються з позицією УКРОПу. Чому?
- Після смерті Миколи Ярославовича я мав зустріч із Ігорем Палицею. Я вирішив для себе, що підтримуватиму хороші для міста проекти, які ініціюватиме команда УКРОПу, незалежно від того, в якій партії буду.
Тим більше усі бачать, скільки хороших речей робиться для міста зараз. Продовжується почата робота Миколою Ярославовичем і втілюється чимало нових ідей, які приносять і принесуть користь місту.
- На сесійних засіданнях ви – яскрава особистість: часто вступаєте в словесні перепалки з іншими депутатами, громадськими активістами… То ви від природи такий скандальний чоловік чи вас просто дратує те, що відбувається на сесії?
- До того часу, як я став депутатом, у мене не було жодного ворога. Я з багатьма підтримую дружні відносини, мене багато хто знає в Луцьку і за його межами, обслуговує свої автомобілі на моєму підприємстві.
Як став депутатом, почав відкрито висловлювати свою думку, а вона не завжди подобається іншим.
Мене «вбиває», коли люди, які сиділи і торгували посадами, зараз кажуть, що вони з команди Миколи Романюка.
Давайте розберемося. «Батьківщина», Григорій Пустовіт були в команді Миколи Ярославовича. Так само Юрій Вербич, Зоя Балюк, Сергій Була та його команда, я, Олександр Козлюк, Андрій Авраменко… Все.
Вусенко (Юлія Вусенко – депутат міської ради, – авт.) кричить, що вона – теж команда Романюка. Яка команда?! Вона ще за життя йому крові добре попила! Я не терплю, коли депутати на сесіях, знаючи, що йде прямий ефір, обманюють лучан.
Може часом я і емоційно реагую, але то лише від того, що мене особисто зачіпають речі, які там відбуваються.
Я був не проти, щоб Вусенко працювала секретарем міської ради, коли головою був Микола Ярославович, але зараз, після його смерті, управляти містом повинна точно не вона, а господар, який зможе відповідати за все, що відбувається в Луцьку. А дії Вусенко на сесіях – кидання пляшками, обзивання, істерики, ще раз підтверджують, що така людина не в змозі керувати містом, і депутати зробили правильний вибір.
- Розставте крапки над тією ситуацією, що склалася з Олександром Рачковим. Певні ЗМІ приписували і вам причетність до цього скандалу.
- Усі знають, які ЗМІ про це писали. Мені смішно було з цієї ситуації. Того вечора після бані я сидів із компанією друзів в «Оболоні». Наступного ранку приїхав на роботу, і мені телефонує Ігор Поліщук і питає: «А ти де?». Я кажу - на роботі. А він: «Так кажуть, що ти вже другий день в Києві на допиті»…
Прикро те, що ті ЗМІ, які написали неправду, навіть не вибачилися…
- Чому склали повноваження голови земельної комісії?
- Після цього скандалу з Рачковим я вирішив скласти повноваження голови земельної комісії, щоб всі зрозуміли – я не тримався за цю посаду.
Давайте розберемося, які повноваження має голова. Він веде засідання комісії і на сесії за потреби доповідає, як проголосувала комісії за певний проект рішення. Чому було прийняте саме таке рішення комісією, я не повинен пояснювати, бо кожен депутат голосує, як хоче.
Я продовжую працювати в земельній комісії тільки на посаді секретаря.
- Чи є у Луцьку ще вільні землі? Бо виходить, що для простих громадян вільних площ немає. А для бізнесу чи забудовників вони десь беруться.
- Треба розмежовувати поняття індивідуальна та комерційна забудова.
Ще у минулій каденції депутати Луцької міської ради прийняли рішення надавати вільні земельні ділянки сім’ям загиблих в АТО. Вже на сьогодні у нас залишилося не так багато сімей загиблих, яким ще треба виділити землю.
Як ми шукаємо ці ділянки? Є люди, які мали в оренді по 30-40 сотих землі, звертаються до нас, щоб приватизувати їх, оскільки орендна плата на сьогодні є суттєво великою.
Ми рекомендуємо відмовитися від частини земельної ділянки, яку віддаємо одразу сім’ям загиблих в АТО, за що дуже вдячні, що лучани йдуть назустріч.
Щодо комерційної забудови, то ми не можемо надати земельну ділянку просто так. Навіть право оренди йде через аукціон, а тим більше продаж. Якщо бізнесмени виявляють бажання зводити багатоповерхівки, то ми рекомендуємо забудовнику надати житлові квадратні метри на пільгову чергу, щоб місто мало від цього вигоду. Бізнес без проблем йде на таку хорошу співпрацю.
От візьмемо до прикладу забудовника Голікова. В районі залізничного вокзалу він має власне майно, яке розміщене на великій земельній ділянці, яка в оренді. Там він планує будувати житловий комплекс, а завдяки нашим перемовинам на території ЖК буде збудований і безкоштовно переданий місту дитячий садочок на 200 місць.
Ще один приклад. Віктор Чорнуха домовився з людьми, які мешкають на вулиці Варварівка (район «Срібних лелек»), що він збудує багатоповерхівку, за що місто, зокрема мешканці цієї вулиці, будинки яких знесуть, отримають житло, - 11 відсотків від загальної житлової площі будинку.
Тільки так ми працюємо з забудовниками.
- А що за скандал був із теплицями на Рівненській? Чому громадськість та деякі депутати так обурювались?
- Земельну ділянку ще ніхто не надав під будівництво. Все попереду. Міська рада виділила земельну ділянку під ті ж самі теплиці. Якщо фірма захоче будувати на цьому місці багатоповерхівку, то їм доведеться проводити зміну цільового призначення.
На аукціон майно виставила податкова, хоча ми прекрасно знаємо, хто з колишніх заступників мера готував його за 350 тисяч. Підприємство ж придбало з аукціону теплиці за 2,6 мільйона гривень.
Згідно з чинним законодавством, міська рада повинна надати і земельну ділянку під теплицями.
Що отримає з цього місто? По-перше, вже до бюджету міста надходитиме висока орендна плата.По-друге, я рахував, що орієнтовно на цій ділянці буде збудовано 50 тисяч квадратних метрів житла. Коли забудовник звернеться за зміною цільового призначення, тоді будемо вести відкриті перемовини з ним. І навіть якщо міська рада попросить до 5 відсотків від загальної площі житла, то місто матиме кілька десятків пільгових квартир.
Нам закидали, що ми голосуємо за чиюсь вигоду. Я стараюсь голосувати, якщо це передусім вигідно місту.
- Чи дійсно в міста є потреба збільшувати свої межі за рахунок прилеглих сіл?
- На жаль, Луцьк зажатий селами, і межі міста треба розширювати однозначно. Безумовно, кожна сільська рада, яка розташована близько до території міста, не дуже зацікавлена у співпраці чи об’єднанні з містом. Розумію, що їм вигідніше продати землю з аукціону, але не треба забувати, що вони користуються благами міста – транспортом, школами, садочками, лікарнями, сміттєзвалищем, за яке платить бюджет Луцька.
- Як думаєте, чому не вдається ніяк переконати сільські ради об’єднатися з Луцьком?
- Прилуцька сільська рада вже не раз голосувала за об’єднання, але сільський голова постійно ветує це рішення, хоча сам є постійним гостем засідань так званих ЦРУшників як експерт із децентралізації (сміється, - авт.).
То його справа, але велике питання до нього: чому громада голосує, а він накладає вето?
Було б дуже добре, якби ми об’єдналися з Прилуцькою сільською радою. Спільні проекти, вільні земельні ділянки, якими ми могли б забезпечити пільгові категорії громадян. І врешті-решт відбулися б вибори міського голови, про які весь час кричали наші опоненти, хоча за останній рік «здулись» і притихли.
- Балотуватися в наступну каденцію депутатів будете? Чи може на міського голову підете?
- Моя дружина завжди каже: «Воно тобі потрібне?!» (сміється, - авт.). Депутатство, якщо чесно, затягує. Єдиний мінус – витрачається багато часу на цю роботу. Але на моєму окрузі є ще речі, які я не встиг зробити.
Думаю, що буду балотуватися, бо не хочу зрадити виборців, які мені довіряють.
Але якщо буде потужніший кандидат, який зможе зробити більше, ніж я, не на словах, а на ділі, то я із задоволенням поступлюся місцем. Я не тримаюсь за посади і депутатське крісло.
Щодо міського голови, то, як кажуть, поганий той солдат, який не мріє стати генералом, але поки що я себе мером не бачу.
Тим більше, вважаю, що сьогодні вже є достойний кандидат - Ігор Поліщук.
- Яка ваша особиста думка щодо ринку у Старому місті?
- Як бізнесмен і як лучанин я б хотів, аби ринок біля Луцького замку нагадував «Бесарабку» в Києві. Є на Старому ринку приміщення, яке належить облспоживспілці. Можна виділити невеличку прилеглу територію і зробити хороший ринок.
Все решта має страшний вигляд. Соромно мати таку перлину архітектури і захаращену територію навколо неї. Це гріх!
Зараз ми шукаємо та пропонуємо підприємцям місця, куди вони можуть переїхати з території Старого ринку, оренду на яку ми не продовжили облспоживспілці. Може для когось це буде секретом, але ми шукаємо локацію, ближчу до центру міста, куди можна було б виселити підприємців з ринку. Є такі місця в центрі Луцька, але не хочу поки їх називати. Бо на Новий ринок, що біля Кромберга, вони відмовляються переїжджати.
На звільненій території біля Замку Любарта повинна бути парковка, де можна було б залишити автомобіль чи екскурсійний автобус та прогулятися Старим містом.
Міська рада працює над тим, щоб і стоянка для авто, і парк мав пристойний вигляд. Як змінюється парк, думаю, бачать усі. Якось пропонували віддати в оренду земельну ділянку під атракціонами, які є в парку. Я б її віддав за одну гривню, аби тільки інвестор навів там порядок і встановив сучасні атракціони, куди не страшно було б ходити з дітьми.
- Якому відпочинку надаєте перевагу?
- Люблю подорожувати автомобілем. У відпустці не був вже три роки, бо ми добудовували власний будинок, плюс син маленький - йому буде тільки два роки.
Може рвонемо десь за кордон. Хоча раніше любили відпочивати в Криму. Прикро, що його забрали, у мого брата там був будинок.
Два роки тому, дякуючи Кості Петрочуку, я став на лижі, хоч і не планував.
Крім того, я – рибалка, мисливець. У полюванні нічого поганого не бачу, бо вважаю, що проблема не у мисливцях, а в браконьєрах.
Загалом люблю активний відпочинок з сім’єю, родиною та близькими друзями.
Текст: Ірина КОСТЮК (Перший)
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ (Перший)
ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНО
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
