Громадська активістка та журналістка Марія Доманська проаналізувала для «Першого» конфлікти активістів ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?» із правоохоронцями. Вона вважає, що дії поліції були із порушеннями основоположних прав громадян, як і дії охорони під час формуму Петра Порошенка.
Нагадаємо, 9 лютого активісти ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?» організували акцію протесту на Контрактовій площі у Києві поряд із мітингом на підтримку кандидатки в президенти Юлії Тимошенко. Туди вони прийшли через те, що членом партії Тимошенко «Батьківщина» був Владислав Мангер - голова Херсонської облради та один із можливих замовників вбивства місцевої активістки Катерини Гандзюк.
Серед учасників акції були активісти правих організацій, зокрема «СІ4», які нібито знаходилися там в масках. Ці активісти здалися поліції «підозрілими», тому їх затримали та привезли у Подільський відділок поліції. Після опитування активістів відпустили, проте не повернули речі, серед яких кілька газових балончиків, ножів та пістолет, на який був наявний дозвіл. Активісти почали штовханину у фойє відділку та криками вимагали повернути речі.
Щоб розблокувати відділок, начальник поліції Києва Андрій Крищенко дав наказ спецпідрозділу поліції розблокувати приміщення із застосуванням сили. При цьому під час розблокування на відео зафіксували те, як не тільки спецпризначенці, але й інші поліцейські в цивільному били людей ногами. Скандально відомою стала фраза одного із поліцейських «Ложись, Бандера!». У поліції також повідомили про кількох постраждалих правоохоронців.
Також серед можливих замовників активісти називають представників партії «Солідарність» - голову місцевої облдержадміністрації Андрія Гордєєва і його заступника Євгена Рищука. Тому один із активістів також відвідав форум кандидата в президенти Петра Порошенка у київському Палаці спорту. Там він намагався розгорнути плакат, щоб нагадати президенту про Гордєєва і Рищука, проте охоронці не дали цього зробити і надірвали плакат.
Марія Доманська, журналістка «Громадського.Волинь», учасниця «Євромайдану»
Дуже дивно спостерігати, як поліція нівелює суспільні настрої в країні. Коли відбувається гучна та активна адвокаційна кампанія «Хто замовив Катю Гандзюк» по всій країні вже багато місяців, в якій апелюють саме до правоохоронців, чекати цивілізованої реакції активістів на затримання —практично неможливо. Тому ситуація із 30-ма затриманими на Контрактовій площі доволі передбачувана. І це мали передбачити самі поліцейські, які затримували групу людей, знайомих між собою, яким було неважко організуватися і вчинити спротив поліції.
А спротив виник через грубе поводження поліцейських із громадянами та, швидше за все, недотриманням процедури адміністративного затримання. Тому, на мою думку, київські поліцейські зробили ключому помилку із самого початку — формат затримання активістів. Також виникає запитання, чи настільки були підозрілими активісти (як сказав керівник поліції міста Києва), щоб їх затримувати?
А далі спрацював емоційний фактор. Активісти обурилися і вимагали повернення їх речей. Так, речі поліцейські у рамках поверхневого огляду під час адміністартивного затримання могли вилучити. Але за присутності двох свідків та, склавши протокол. Чи відбулося це? Теж важко сказати.
Отож, після прибуття у райвідділ поліції активісти вирішили взяти ситуацію у свої руки та пішли штурмом. Подібна ситуація була у майданівські часи із Луцьким відділом поліції. Вже потім мені деякі поліцейські розповідали, що під час штурму поліцейських відділків правоохоронці можуть застосувати крайню міру — зброю. І такий сценарій міг бути і в Луцьку. Тоді все вирішили більш-менш мирно, в Києві вирішили жорсткіше.
В цій ситуації поліцейські мали право застосувати силу, але у крайніх випадках. А ми бачили, що людей просто били ногами і руками, які вже не чинили ніякого спротиву. Тому й відкрито провадження щодо перевищення службових повноважень.
Виникає питання: чому трапився цей конфлікт? Тому що суспільна напруга знову зростає. Тому що кожен українець — може бути на місце Каті Гандзюк. Тому що відсутність правосуддя, недореформа поліції. Тому що не можуть за стільки часу розслідувати навіть одне гучне вбивство. А що ж із сотнями інших буде?
Щодо коментарів поліції: тут все зрозуміло Вони захищають свою позицію. Тут немає більше, що коментувати.
Щодо флешмобу патрульної поліції «Я – поліцейський! Я – Бандера!»
Звичайно, не райвідділ поліції міста Києва винен у тому, що Катю Гандзюк вбили. Але в нашому суспільстві діє такий принцип. Якщо твій колега поліцейський напартачив, то за це несеш відповідальність політичну та моральну ти і вся система. Тому, коли хоча б один поліцейський псує честь поліції, він псує її рівноцінно усім своїм колегам. Через це, думаю, й виник флешмоб поліцейських «Я — банедра». Хлопці та дівчата, вирішили показати, що не всі в поліції — пси. І це добрий знак. Система хоч на кралину, але вже не така монолітна й зіпсована, як було колись.
Щодо дій охорони на форумі Порошенка. Якщо захід був відкритим і приміщення є громадським, Микола Виговський, який влаштував одиночний мітинг мав повне право там перебувати і висловлювати свою позицію. Навіть інакше. Якщо Микола був гостем цього форуму, але захід був публічним, він мав повне право продемонструвати плакат зі своєю позицією.
Вважаю дії охорони порушенням права на свободу слова та свободу зібрань. Із таким порушенням двох основоположних права громадян ми стикаємося дуже часто. Всі громадяни України повинні знати і пам’ятати, що є ст. 39 Конститутції України, яка гарантує нам право збиратися вільно та вільно висловлювати свою позицію.А з точки зору політики, ця ситуація — це не дуже прийнятна реакція для кандидата у президенти. Небажання слухати незручні речі — це не вміння сприймати іншу позицію. Виникає тоді питання: чи вміє цей кандидат чути не тільки те, що він хоче?
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
