Ми не культивуємо їжу, ми культивуємо свою історію. Ми прагнемо написати історію волинських смаків – і тому створили рубрику ТОМАЧІ.
ТОМАЧІ – це про старі рецепти з Волині, це про рецепти наших бабусь. Часто - про ті страви, які досі готують на сільських кухнях. Але мільйони людей про це не здогадуються.
Бабу Пайку ми знайшли у поліському селі Хоцунь. Старожили там кажуть на своє село не інакше, як Хоцюнь. Параска Корець – із 1929-го. Пригадує, як «гетой Гітлєр йшов», як їх вивозили з села, бо окупанти евакуйовували населення, як тримали якийсь час у фільтраційному таборі, а потім відправили працювати в Німеччину...
Її мова – автентична і чисто хоцунська. Село це над Прип’яттю, там на річку кажуть із повагою – РІКА. І все життя поліщуків довкола річки крутиться. І в Параски чоловік був рибалкою, тому вона риби за своє життя переїла «мніго»
Там ми вперше почули, що на Волині варили борщ із рибою. Баба Пайка цьому не дивується. Каже, рядовий борщ, просто сушеної риби було тьма, а м’яса поліщуки стільки не мали. От і мали свій рецепт, як борщ зробити наваристішим…
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Дід робив каву, яку «німець в плєну давав». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
* * *
«Мій вже той рибак був найлучший. І неводом їздили на возеро, і наветь на Любешов десь їздили, десь на Белорусію возили. Скуплєли, да їздили продавали.
Якеї хоч теї риби було, наветь і не хотілося її їсти.
Яка була хоч! І линкє, і щупакє, і ліщі такє, і вокунці. І беньки були, воюни. Колупалися десь, то і тих вони найдуть десь. А потім діти стали мої. Да знов діти стали рибаками. Да тая риба була й була.
Свині кормили, ну. Теї риби напариш в чигун, да даєш...», - згадує Параска Корець.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Мам, волохатих галушок!». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
Традиційно у Хоцуні рибу сушили у печах. На соломі.
«Сушили її. Напалимо піч. А така лопатка була, на лопаточку її клали, по мисочку, да на ту солому, да в піч. Отак сушили. Солона була. А посля їли. І наветь в борщ кідали! Варили борщ простий, з бураком чи капустою, картопли туди – ну все, як має бути. А тоді - сушени линкє... Вже луччий...
Е-е… Всєка добра. Всєка. Любили всєку. А в минькові, то но був хрАпет один. Таки миньки були. А в гетих єршиках малих, то вельми вже колючи були. Хоч би й хотіла поїсти, то тепер ни маю зуба», - розповідає баба Пайка.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Пикли пироги з бураками, казали – зі свЕклою». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
Крім риби, тут завше була картопля. Зазвичай, каже Параска Корець її просто «тушили в чигунах у печи». А тоді вивертали просто на ...обіделник.
«Стало вже в мине да п’єтеро дітей. Да треба ж покормити. Да таки чигуни були. Да ми вже тушили картопли в печах. Ни миску наветь ни давали. Висиплеш тако картопли… Виворочували, да на той обіделничок, да лупили, да їли. Обіделник - шо под руки, шо под миску встановити, то такий обіделничок звали... Знаїш?»
Де там «знаїш»...)))
Смачного!
* * *
«Перший» розповідає про секрети простої волинської кухні, записуючи автентичні рецепти та кухонні поради у селах Волині – від тих, хто їх готує.
Традиційно ми це робимо наживо, тобто тією мовою, якою наші герої розмовляють у глибинці: щоб Волинь на смак була яскравіша. І смачніша!
Так ми готуємо проєкт, в якому хочемо зібрати все найцікавіше про смаки Волині – без прикрас, як є.
Далі буде!
(передрук заборонено)
Текст: Олена ЛІВІЦЬКА
Фото автора та Людмили ГЕРАСИМЮК
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
