Прямий ефір «Луцького радіо»

«Кава має бути навіть на цвинтарі». Найцікавіше з лекції Ярослава Заблоцького в Луцьку

«Кава має бути навіть на цвинтарі». Найцікавіше з лекції Ярослава Заблоцького в Луцьку
Лікар Ярослав Заблоцький

Він продав квартиру у Львові і позичив гроші у 150 кредиторів, аби відкрити приватну клініку.

10 років розраховувався з боргами, а через місяць після того, як розрахувався з усіма, позичив ще …1 млн євро. На нову клініку.

Його заклад називали «Титаніком», який мав «потонути разом із засновником». 

Попри невтішні прогнози колег зараз Ярослав Заблоцький – успішний лікар та бізнес-тренер, а «Клініка Заблоцького» – один з найдорожчих брендів в Україні у сфері професійних медичних послуг.

У мережі є шість закладів. До групи компаній приєднались ще три Центри турботи про ясна та зуби.

26 квітня у луцькому культурному центрі «Passage Interdit» відбулась лекція Ярослава Заблоцького про успіх та сервіс, яку влаштувало агентство digital-маркетингу ARTEFACT.St. Ми зібрали найцікавіше зі сказаного Заблоцьким.

 *       *       *

«Навіщо людям зуби? Для того, щоб їсти, усміхатися і цілуватися. Ми не займаємось лікуванням зубів, а повертаємо людям втрачену якість життя. Якщо ви люди молоді, то у вас все це є. Якщо вам не треба нічого видаляти і вставляти, то якість життя у вас зі стоматологічної точки зору висока».

 *       *       *

«Що таке «Клініка Заблоцького»? Ми 20 років не займаємось пломбами. Пломби роблять всюди. Ми 20 років не робимо мостів. Ми 20 років не відбілюємо зубів».

 *       *       *

«Ми не відкриваємо нових клінік. Ми зосередилися на мінімумі послуг. Ми відкрили спеціальні локації, на вигляд як клініки, але клініками не є. Там не лікують зубів, не роблять уколів, анестезій, нічого не розрізають, нічого не зашивають. Роблять тільки гігієнічну чистку зубів».

Червоний метелик на екрані – бренд-символ Ярослава Заблоцького

 *       *       * 

«Майже всі українці мають дірки в зубах. А є така країна, як Швеція. Там карієсу нема. Там стоматологів водять в музеї, щоб показати їм, як виглядає карієс.

80 % українців мають запалення ясен. І майже ніхто не знає, що в Америці 115 років існує послуга професійної чистки зубів лікарем. В Україні на цю послугу приходить 1 % населення. Стоматолог не заробляє на гігієнах, він заробляє на пломбах і коронках».

 *       *       *

«Я народився в Сокалі, а мій батько все життя пропрацював водієм автобуса. Сьогодні я власник шести клінік. Можна сказати, що я крутий і не бідний. Але я став таким не завдяки тому, що у мене дядько прем’єр-міністр чи президент країни. Це означає, що так може зробити кожен.

Я завжди хотів більше, ніж міг. І в 27 років я позичив вперше 20 тисяч радянських карбованців і збудував собі будинок».

 *       *       * 

«Коли в 1995 році я став доцентом кафедри Львівського медичного інституту (зараз університет – Авт.), я зовсім не збирався будувати приватну медичну клініку. Я хотів сучасну стоматологію привнести в інститут. Я робив дуже багато кроків.

Наприклад, я пропонував колегам скинутись на серветки для своїх пацієнтів, а вони казали: «Як це так – скинутись?» Кажу: «Ну мовчки беремо скидаємось і купуємо серветки, щоб людям не псувати їхній одяг». А вони: «Ні-ні, якщо нам дадуть гроші, то ми тоді повісимо на них ті серветки».

Згодом я зрозумів, що нікому ця сучасна стоматологія в рамках інституту не потрібна. І я вирішив, що відкрию приватну клініку, не маючи для цього ні грошей, ні жодної уяви».

 *       *       *  

«Коли стоматологи Львова почули, що я позичаю гроші, для них було тяжко повірити, що це взагалі реально. У мене було 150 кредиторів, я записував їх у свій блокнот.

Я ходив по різних банках і фондах і просив позичити грошей на відкриття клініки. Мені казали: «А покажіть ваш балансовий звіт за останні півроку». Я кажу: «Що це? Ви мене не зрозуміли. Я – лікар. Я хочу відкрити круту стоматологічну клініку». А вони кажуть: «Добре, що ви лікар, добре, що круту. Покажіть баланс».

 *       *       *  

«Я вирішив продати двокімнатну квартиру у Львові. А дружина каже: «Це буде квартира для дітей». Кілька місяців я свою жінку переконував, що квартиру треба продати. Я кажу: «Ми повинні продати квартиру, щоб відкрити бізнес. А якщо ми будемо заробляти, ми зможемо купити і квартиру для дітей, і все, що захочемо». Але це було непросто».

 *       *       *  

«Коли у Львові почули, що я відкриваю клініку, у всіх стоматологів було одне питання: де я взяв гроші. Один мій друг сказав, що моя дружина – племінниця Клінтона і всі стоматологи повірили просто «на ура».

 *       *       *  

«Сьогодні я б нікому не радив купляти приміщення, для того, щоб відкрити клініку. Володіння нерухомістю і володіння компанією – це зовсім різні речі.

Тепер нормально – це оренда. Точно немудро позичати гроші, щоб купити приміщення. І тішитись отим клаптиком землі. Клаптик землі тепер не має ніякого значення. Але у 1996 році приміщень для оренди не було.

Я сьогодні їхав і любувався Луцьком. Мені в очі кинулися кілька прекрасних будівель. Сумашедшо-класний цей бізнес-центр (Passage Interdit – Авт.). Просто казка».

 *       *       *  

«Із 40 клінік в Америці я не побачив жодної схожої на ту, яку я відкрив у Львові. Коли я це зробив, стоматологи прозвали клініку «Титаніком». Казали, що вона потоне разом зі мною. І що ця клініка передчасна не те що для Львова, а для Києва і Москви».

Бренд-символ «Клініки Заблоцького»

 *       *       *   

«У мене було 35 клієнтів, які чекали відкриття клініки. Ми їх за місяць перелікували, тому що у нас було 5 кабінетів. Ми відкрились у липні, а в серпні сталась перша криза. Долар замість двох гривень став коштувати чотири. І в нас на рік пропали пацієнти. Їх і так не було багато. А тут пропали зовсім. Людям було не до зубів.

Криза 1998 року зовсім не подібна до кризи 2014 року, коли долар замість 8 гривень почав коштувати 30. У 90-х була просто катастрофа.

Я дуже мучився, бо мої лікарі сиділи без роботи і цілий день пили каву»,

*       *       *   

«На будівництво клініки у Києві я позичив у 2009 році 1 млн євро готівкою. Якщо стоматолог каже, що у нього нема мільйона євро, то моя місія – сказати, що ні в кого нема мільйона євро. І це нормально. Його треба просто позичити. Якщо ви дуже вірите в свою ідею, не мучтеся, позичайте. Це цілком вкладається у голові».

*       *       *    

«Якось до мене прийшов друг і приніс першу книгу про бізнес, яку я прочитав. Називалась «Бізнес у стилі фанк». Два шведські економісти написали цю книжку, дивлячись на людей, яким щось вдалось зробити.

Я кажу: «Це що, книжка про зуби?» Він каже: «Ні». «То нафіга ти її приніс? Забирай назад. Я ж професор, я не читаю книжок про бізнес». Він сказав, що це книга про мене. Я почав читати, шукаючи там себе. І думав: «Як два шведські професори могли написати книжку про лікаря із Сокаля?»

*       *       *     

«Я себе знайшов в цитаті президента компанії «Canon». Він сказав, що коли ви приходите в товариство із ідеєю, і всі кажуть, що вона крута, то це погана ідея. Чому? Бо її всі розуміють.

Якщо ви придумали ідею і вам нічого не кажуть, вам співчувають, і, можливо, хтось один зі знайомих скаже: «Ну не знаю», то це не факт, що ваша ідея крута. Вона просто має шанс стати чимось новим, чого ніхто раніше не робив».

*       *       *     

«Люди кажуть, що я бренд. Якщо ви бачите червоний метелик – це я».

«Якщо ви бачите червоний метелик – це я»

*       *       *     

«Будь-який бренд має виділятись на ринку. Чи це буде стоматологічна клініка, чи це буде шинна компанія, чи коворкінг-центр. Що б це не було, він має виділятись. Не стільки відрізнятись, як виділятись».

*       *       *     

«Завданням керівника компанії є розвивати новий бренд, а якщо мова йде про компанію, якій більш ніж 20 років, то нагадувати про старий бренд. Тому що люди мають коротку пам'ять. Це дуже добре видно по виборах. Я чув, що Юлія Тимошенко краде гроші, а потім раз – і 20 % українців нібито збираються за неї голосувати. Чому? Бо вони забули, що це «завдяки» їй газ став таким дорогим».

*       *       *     

«Спершу треба показати цінності, а тоді назвати ціну. Ціна не має значення. Має значення співвідношення ціни і цінності. Цінностей має бути набагато більше, ніж ціни.

*       *       *     

«Якості не існує. Якщо до вас прийшли клієнти, вони автоматично сприймають вашу якість як must have. Якщо ви їм даєте каву, це теж дурниця, тому що кава має бути всюди, навіть на цвинтарі. Це теж must have.

Гляньте, який у нас зараз клієнт: він вже літав у Єгипет, був у Туреччині... Не має значення, що думає стоматолог, має значення, що думає клієнт. Головне – не ваша пломба, а емоції, з якими людина покинула ваш заклад». 


Записала Наталя ХВЕСИК

Фото: Ірина КАБАНОВА 

Передрук заборонений.


Нагадаємо, «ARTEFACT.St» вже не вперше влаштовує подібні лекції. Під час однієї з них луцький бізнесмен Максим Кузьмінчук поділився власною історією успіху. 

Читайте більше тут: Лучанин заробляє на годинниках із вінілових платівок. Історія успіху Максима Кузьмінчука


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина У Луцьку святять паски. Фоторепортаж із храму Всіх Святих землі Волинської
Наступна новина Митрополит Михаїл привіз в Україну Благодатний вогонь і роздавав його прямо в аеропорту
Останні новини
Схожі новини