З початком війни у Луцьку запрацював психологічний штаб. Десятки фахівців із ментального здоров’я волонтерять, готові надати допомогу тим, кому це потрібно. Безплатно і цілодобово. Ніколи досі психологічна допомога не була настільки доступною.
«Складним для нас був момент, коли зателефонувала 14-річна дівчинка з Харкова. Вона в метро, ховається від вибухів і має суїцидальні настрої. Всі моментально включилися в роботу, бо для нас немає значення, звідки телефонують. Головне – допомогти», – каже координаторка психологічного штабу Людмила Висоцька.
«Телефонують жінки і просять допомогти чоловікам, синам»
Психологічний штаб створило управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради у перші дні війни. Ініціаторкою виступила його очільниця Ліна Галан.
На заклик мерії долучитися зголосилися приблизно 50 психологів.
Вони розподілили між собою чергування: є очні сесії у РАЦСі, робота з дітьми при школах і садках, а також цілодобова гаряча лінія.
«Спершу люди телефонують на гарячу лінію. Більшості допомагають вже на цьому етапі: порадою, розмовою, тим, що вислухали, побули «поруч» у важку хвилину. На гарячу лінію звертаються частіше, бо це анонімно і непотрібно нікуди йти/їхати», – розповідає Людмила Висоцька.
Проте частина людей приходить на очні сесії або ж домовляється про онлайн-зустрічі. Звертаються і лучани, і переселенці. Інколи – люди з інших міст, які знайшли номер телефону в інтернеті.
Психологиня Тетяна Мосевніна в мирному житті вела приватну практику, однак з початком війни, як і багато інших, волонтерить.
Найчастіше, каже, на гарячу лінію дзвонять зі скаргами на тривожність, страх. Особливо вночі.
«Навіть, коли просто піднімаєш слухавку і кажеш «Алло», людина вже чує, що не сама. Хоча, цим, звісно, не обмежуємося. Розповідаємо про дихальні та інші заспокійливі практики», – зазначає психологиня.
З її слів, часто жінки дзвонять і просять допомогти сину або чоловіку, які зіткнулися з панічними атаками. Останні рідше звертаються за психологічною допомогою самостійно і переконують всіх навколо, що все гаразд, навіть коли це не так.
Частину людей направляють до лікарів-психіатрів – для цього у штабі є список контактів.
Читати також: Ситуація з ліками на Волині. Чому людям НЕ потрібно змітати запаси з аптек
Як підтримати свою психіку під час війни
Психологиня Оксана Слушаєва каже, що більші шанси зберегти ментальне здоров’я у тих, хто піклується про фізичне. Тому основні поради «банальні»: пити достатньо води, збалансовано харчуватися, повноцінно спати. Звісно, якщо все це можливо там, де ви зараз перебуваєте.
«Друга сходинка – старатися вести звичний спосіб життя, мати розпорядок дня. Зараз багато людей без роботи і весь день проводять вдома, а це лише поглиблює психологічні проблеми.
Люди – соціальні істоти. Ставайте волонтерами, турбуйтесь про інших. Коли ми фокусуємося на інших людях, ми відволікаємося від власних проблем.
Також не нехтуйте правилами безпеки. Тривожний рюкзак – це ще один крок для заспокоєння. Коли тримаєш все необхідне в одному місці, ти більше готовий до непередбачуваного», – каже Оксана Слушаєва.
Багатьох зараз мучить почуття провини вцілілого за те, що виїхав за кордон чи не виїхав, але начебто робиш недостатньо для перемоги.
«У всіх нас є безумовний інстинкт самозбереження. Тому не варто гризти себе за те, що виїхали за кордон чи вивезли дітей. Напевно, це відчуття є у всіх, хто відносно добре живе на фоні тих, хто в підвалах. Впоратися з цим допомагає волонтерська праця.
Заробив гроші – передав армії, допоміг переселенцям хоч трохи, сплів сітку – ти вже корисний. Якщо щодня робити маленькі справи, відчуття провини знижуватиметься. Хоча загалом мати його нормально», – пояснює психологиня.
Читати також: Волонтерський мурашник в театрі. Як лучани об’єднуються задля перемоги
Поки війна у розпалі, у багатьох людей психіка «мобілізована». Їм здається, що вони зібрані і спокійні. «Накрити» ж може після війни, коли умови будуть безпечними. Саме тому психологи радять не нехтувати ментальним здоров’ям вже зараз. Тим паче, що готових допомогти, дуже багато.
Гаряча лінія працює цілодобово: 0800 400 332
Прийоми ведуться з 09:00 до 17:30 у РАЦСі, що на проспекті Соборності, 18 у Луцьку.
У садочках і школах батьків з дітьми приймають з 09:00 до 15:00.
Мапа пунктів безкоштовної психологічної допомоги у Луцьку тут.
Усе це безкоштовно.
Текст: Віта Сахнік
Фото: Людмила Герасимюк
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
