У Луцьку своєрідний бум на відкриття приватних закладів освіти. Поки – переважно дошкільної. Не було б попиту, не було б і пропозиції. Батьки нинішньої малечі шукають різні варіанти навчання. То що вони шукають? Чого вони бояться? І що їм пропонують?
Ми пішли за цим досвідом до одного з перших луцьких приватних дошкільних навчальних закладів – Сімейної академії «Плай». Це заклад, який не потребує реклами. За 10 років він заслужив довіру луцьких батьків. Сюди спершу приводять першу свою дитину, потім – другу, потім – третю… Наразі «Плай» має неоціненне – досвід. Вони вже встигли не просто яскраво про себе заявити, а й набити перші гулі, зібрати міцний і професійний колектив та заслужити, що найголовніше, чудову репутацію.
Тому кажуть: стати приватним дошкільним навчальним закладом – то «не просто повісити гарні картинки в гарних кімнатах». Розбираємося – в деталях.
ІСТОРІЯ
Оксана Струк, директорка і співвласниця Сімейної академії «Плай»:Починали з розвиваючих занять для дошкільнят. Позаяк усе вдавалося, діти навчання любили, то прийшов час, коли вони стали постійно проситися: «А можна побути у вас ще трішки?»…
«Спершу ми взяли в оренду одну кімнату для однієї невеликої групи з тих дітей, які хотіли в нас залишатися якнайдовше. Потім вирішили облаштувати поруч дитяче кафе. Придумали, зробили, але не відкрили як кафе. Дійшли висновку, що це таки трохи не наше, ми – не ресторатори. І це кафе ми переробили тоді під ще одну простору групу для садочка. Був плюс, бо після того в нас лишилася суперова професійна кухня. Це давало змогу забезпечити діток гарантовано якісним і свіжим харчуванням. Отак у нас з’явився садочок.
Щоб зробити дитячий садочок – мало гарно повісити картинки у приміщенні і назвати це дитячим садочком. Це супер робота, це титанічний труд, це постійний розвиток і вдосконалення, це великі інвестиціі як в обладнання, так і в людей. Різні клієнти. Різні діти. Проблеми вирішувати. Таланти розвивати…» – зазначає співвласниця приватного ДНЗ.
Сьогодні «Плай» готується будувати і відкривати ще один навчальний заклад у Луцьку. Команда вже – в пошуках просторої ділянки, яка б дозволила цим планам втілитися в життя. У намірах – охопити не тільки дошкілля, а й відкрити приватну школу для дітей молодших класів.
ЛЮДИ
Перших 5 років тут витратили на пошук людей. Складалося – не складалося. Але сьогодні така команда є. Дивуєшся, наскільки вона – молода за віком і в той же час досвідчена, творча та прогресивна.
Коли Оксана Струк розповідає про свій колектив, у неї горять очі. То не про бізнес, то – про справу, якою живеш. Своїх колег вона називає «жужиками», дітей - «малюсіками» і може про роботу говорити годинами
«Ми хотіли підібрати в колектив не просто людей, а людей - СВОЇХ, і це було непросто. Задача складна: щоб і люди були емоційно придатними для роботи з малими дітками і співпраці в колективі, і педагоги хороші, і любили дітей. Це задача з розряду «анріал». Та все ж ми їх знайшли. Деякі з них з нами від п’яти до девяти років, хоча ми не зупиняємося у пошуках гарних педагогів та цікавих людей. Окрім власне нашого колективу, ми працюємо із сумісниками. Ми хотіли наших людей, людей, які відчували б цих діток. Професіонал може навчити дитину читати, але чи дитина буде його любити? Чи може цей професіонал спілкуватися з батьками?.. А це наше неодмінне правило: після кожного заняття у «Плай» розказують, що вийшло у дитини, що – не вдалося, методист це все контролює.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Дитина фанатіє від Майнкрафт і Бравл старс? Влаштуйте гру наживо! Крута ідея свята від «Плаю»
ЯК ТУТ НАВЧАЮТЬ
Сімейна академія «Плай» об’єднує фактично три осередки. Усі вони – під одним дахом на Грушевського, 30 у Луцьку. Три осередки – це навчальний центр або маленька школа, це садочок та підрозділ івентів (заходів). Кожен із них сам по собі повноцінний і цікавий.
Тобто батьки мають вибір: або малеча ходить у «Плай» лише на навчальні заняття, або має тут повноцінний день, як у садочку. Такою тут створили окремий відділ івентів, аби самотужки організовувати вечірки, свята та різні імпрези. Це зручно, бо не треба щоразу таку поважну місію, як організація дитячого свята, довіряти найманим людям, які «не в системі». Це зручно, бо весь досвід івент-роботи інтегрований у навчальний процес. І аніматори – це власне і є викладачі Плаю та їхні помічники.
В академії «Плай» не практикують навчання дітей у мішаних групах. У дошкільний центр на розвиваючі заняття беруть дітей з 2-х років.
«У нас немає мішаних груп. Немає такого, що всі дітки займаються разом, всі навчаються по одній програмі. Ми обов’язково ділимо їх відповідно до вікової категорії. ...Сплять. Гуляють. Граються. Але «Плай» - то не просто садочок. Як у нас завше відбувалося, коли ми ходили до садка? Одного дня ми там ліпили, іншого – писали, ще іншого - може, заняття з англійської… Тут же щодня перша половина дня присвячується різноманітним навчальним розвиваючим та творчим заняттям, які чергуються із рухливими видами діяльності. Усе, звісно, в ігровій формі і відповідно до віку», – каже Оксана Струк.
У групі постійно – викладач та помічник викладача. Попри це навчальні предмети (наприклад, малювання, хореографія, фітнес, казко терапія, ритміка, театральне мистецтво, англійська) викладають фахівці.
БАТЬКІВСЬКІ СТРАХИ?
Страх перший – не будуть їсти. У цьому приватному садочку дійшли висновку, що їжа в подібному закладі їжа не може бути на доставці.
«Ми можемо говорити, що є кейтеринг, є надійні компанії... Так, але коли ти, як мама, уявляєш, що ті котлетки їдуть влітку з іншого кінця міста, то якась дещиця сумніву таки лишається. Ми можемо говорити, що діти носять їжу у лоточках з дому, і батьки за неї відповідають. Так, але їдять вони у стінах закладу. І в цей момент, якщо раптом щось станеться, керівництво закладу відповідає за їхнє здоров’я, правда? Ми впевнені, що їжу готують професійні кухарі. Кухня та технологія приготування їжї відповідають санітарним нормам, продукти-сертифіковані, страви-смачні, свіжо приготовані та корисні», - розповідають у Сімейній академій «Плай».
Для дітей, яким треба особливе харчування – тут розробляють окреме меню. Кожен навіть найменший вихованець «Плаю» вчиться чергувати на кухні: розставляти красиві тарілочки, розкладати серветки… Так тут виховують самостійність. Діти залюбки несуть ці правила додому і практикують з мамою на кухні.
Кожен навіть найменший вихованець «Плаю» вчиться чергувати на кухні: розставляти красиві тарілочки, розкладати серветки… Так тут виховують самостійність. Діти залюбки несуть ці правила додому і практикують з мамою на кухні.
Тут моркву, якщо її не люблять діти, залюбки «заховають» у котлети. Тут немає напівфабрикатів, всі пельмені (одна з улюблених страв) ліплять вручну. Тут готують пиріжки, сирний суп, суп-овочеву мозаїку. Якщо макарони, то бантики чи метелики. Тут не дають сосисок, але позаяк діти їх дуже люблять, то придумали м’ясні котлетки, які просто називають «сосисками». Якщо дитина потребує особливого харчування, для неї страви готуються окремо.
Страх ще один: якщо маля не хоче спати… Якщо раптом дитина не хоче спати, то вона йде провести час на сон у навчальний центр. Тут цей час звути «Гномиковою годиною». Не хочеш спати – малюй, складай конструктор, майструй, тощо. Але «фішка» в тому, що із усіх 30 дітей не хочуть спати у «Плаї», буває, тільки троє.
Спальня – це двоповерхова конструкція з ліжками-трансформерами. Коли малеча хоче гратися, ліжка складають – і у них є додатковий простір. Усі меблі не тільки в цій кімнаті, а й загалом у навчальному закладі – з натуральних матеріалів. Це – принципово, каже Оксана Струк.
Ще один принциповий нюанс – постіль тут у кожного індивідуальна, з сертифікатами якості і маркується, щойно дитина приходить в садок. Зберігають її у вакуумних чохлах.
Запорука гарного сну – жалюзі на вікнах у спальні. Їх закривають, тому кімната перетворюються майже на нічну, вмикається нічничок із зірочками та тихенька спокійна музика.
Страх третій: може, краще няня? Чому приватний садочок, а не няня?
«Няня, щоб зберегти свою роботу, дитині зробить все. На рівні: «Тебе перенести? Перенесу. Одягнути-одягну. Шнурівки зав’язати – завяжу!»... А потім ці дітки у 5 чи 6 років приходять в навчальний закладі – і вони абсолютно не мають навичок самообслуговування і не адаптовані до спілкування з іншими дітьми, дорослими, навчання, тощо. Іноді ми це бачимо. Тоді дуже складно вивести ту дитину з того стану, в якому вона є. Також постає питання чи може няня забезпечити всебічний розвиток дитини, хоча б на рівні вимог навчальної програми для дошкільняток», - ділиться досвідом Оксана Струк.
Страх четвертий: питання безпеки та довіри рекламі.
Найперше, згідно з ліцензійними умовами, наші вчителі проходять усі можливі інструктажі, щоб забезпечити безпечне перебування дитини у Плаї. З цією ж ціллю ми створили безпечне навчальне середовище з цілодобовим відео наглядом. Якщо виникають якісь спірні питання, то відео нагляд дозволяє з легкістю розібратися у будь-якій ситуації.
Страх пятий: вони провітрюють, а діти мокрі!? Знайома всім страшилка про провітрювання в деяких ДНЗ: діти засинають, вихователі відкривають вікна, бо мусять провітрювати приміщення, вони прокидаються з мокрими спинками, з вікна дмухне вітер – і малеча хворіє. Кожна мама переймається цими проблемами.
Щоб уникнути таких хвилювань, у Сімейній академії «Плай» подбали про систему рекуперації повітря. Це система, яка затягує в приміщення свіже, попередньо підігріте повітря і витягує назовні несвіже. Це дозволяє освіжити простір у ті моменти, коли негода надворі не дозволяє відчинити вікно.
Чистота тут на першому місці. Кімнати періодично кварцують у період росту ГРВІ. Килими чистять, іграшки і меблі – миють спеціальними сертифікованими засобами.
Страх шостий – адаптація. Задля адаптації заняття починаються з серпня. Дітей на навчання у «Плай» беруть не всіх одразу, а по одному. Кожній новій дитині тут присвячують кілька днів. Їй – максимум уваги. Таким чином приходить вона у спокійну групу. Без стресів.
«Часто у нас відкривають приватний садок і кажуть: це такий садочок, куди дитина буде зранку бігти з радістю. Цілком можливо. Але так узагальнювати не можна. Якщо у тебе 30 діток, і вони всі такі малюсики, то завжди є період адаптації. Це маля «вилупилося» три роки тому і грілося десь у мами під крильцем. Раптом її виймають із зони комфорту і ведуть взагалі незрозуміло куди…тут потрібно брати до уваги той факт, що діти бувають різні – з підвищеною чутливістю та тривожністю, або ті, які сприймають цей світ простіше… І процес адаптаціі залежить не лише від закладу, але й від емоційного налаштування батьків та від особливостей світосприйняття дитини. В кожному окремому випадку батьки отримують від нас рекомендації як пройти цей період адаптаціі якнайлегше» - каже Оксана Струк
Страх сьомий – ліцензія? «Плай» - ліцензований дошкільний навчальний заклад.
Мало того: уже 2 роки, як Сімейна академія «Плай» має ліцензію на ті освітні послуги, які надає. Тут суворо дотримуються усіх вимог, які диктує цей документ. І єдине, що вирізняє цей навчальний заклад – це статус приватного, а не державного чи комунального.
* * *
На що треба звернути увагу, якщо ти хочеш віддати дитину в приватний садочок, але не знаєш, який обрати?
Оксана Струк відповідає, не задумуючись:
«На ЛЮ-ДЕЙ. Обов’язково. В англійській мові є такий вислів «баді-бізнес». Це такий бізнес, який заточений на людей. Нема «баді» – нема бізнесу. Так-от це дуже баді-бізнес, якщо так можна сказати. Приходить якось мама і розказує, що десь відкрився садок і «там так гарно». Супер! Але «гарно» –то не все.
Повісити картинки – це не взяти відповідальність за дітей. Пофарбувати стіни – це не навчити. А ми маємо навчити і здоровими віддати. Ще й так це зробити, щоб вони відчували, що вони вдома і їм все добре».
Текст: Олена ЛІВІЦЬКА
Фото: Ірина КАБАНОВА
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
