Прямий ефір «Луцького радіо»

На Волині горять «неофіційні» ліси. Бо не мають господаря

На Волині горять «неофіційні» ліси. Бо не мають господаря

Волинь - серед лідерів за кількістю лісів. Їх тут – більше ніж 30 % території, або  614,5 тисяч гектарів.

Цікаво, що в цю цифру входять не всі території, зарослі лісом. Йдеться про так звані самосіви, або самозаліснені території. Як правило, це розпайовані сільськогосподарські землі, які прилягають до лісів. Люди на них не господарюють, дерева насіюються, ліс «розповзається».

От і виходить: фактично ліс, а «по документах» - земля громади.  В більшості випадків аграрії не охоче беруться до «освоєння» самосівів – важко і трудозатратно.

Всього на Волині є 2 тисячі 457 гектарів таких «нічийних» лісів. Лідери - Іваничівський (357 га), Локачинський (270 га), Ковельський (232 га), Ківерцівський (199 га) райони.

Хазяйнує вогонь, бо більше нікому

Одна з великих проблем таких лісів – пожежі. Вони не мають господаря, то ж і стежити за порядком нема кому. Чи то через любителів палити суху траву, чи через стихійних відпочивальників самосіви часто горять. Сприяють цьому і купи сухих гілок, які лишають після себе люди і які нема кому прибирати.

Тільки з настанням весни на Волині фіксували більше десятка серйозних випадків загоряння самосівів, в тому числі й з подачі любителів спалювання сухої трави.

Село Котів Ківерцівського району: якийсь «борець за чистоту» вирішив запалити сміття, вогонь з якого перекинувся на самосіви, що спричинило велику небезпеку загоряння лісу.

Добре, що місцеві жителі побачили пожежу та повідомили про неї.

Спільними силами групи оперативного реагування, лісової охорони Воротнівського лісництва та працівників ДП «Звірівське ЛМГ» пожежу погасили і не дали їй «захопити» ліс, але вогню вдалося випалити орієнтовно 30 гектарів самосівів та прилісових територій.

Села Валер’янівка та Клепачів Рожищенського та Ківерцівського районів: пожежа на самосівах з ризиком загоряння лісу. Підсилюючим фактором пожежі тут стало саме загоряння неприбраних порубочних решток від заготівлі дров.

Для гасіння пожежі працівники лісової охорони та груп оперативного реагування ДП «Ківерцівське ЛГ», СЛАП «Рожищеагроліс», ТзОВ «Сіаль» залучили пожежні автомобілі лісгоспів та трактори.

Вогонь вдалося приборкати, проте пожежа виявилася масштабнішою і площа, що встигла вигоріти – втричі більша, ніж у селі Котів – 100 гектарів самосівів.

Менші пожежі доводилося гасити у селах Бодячів, Човниця та Конопелька Ківерцівського району, у населених пунктах на кордоні Ківерцівщини та Маневиччини.

Чи гасять лісники пожежі у самосівах?

Буквально нещодавно, майже аналогічний випадок стався поблизу села Дерно Ківерцівського району – відома луцька активістка разом зі своїм чоловіком удвох гасили пожежу в лісі.

Вогонь розтягнувся аж на 2 кілометри, тож на гасіння довелося витратити годину і докласти чимало зусиль.

Жінка скаржилася в соцмережах на те, що пожежники приїхали на виклик вже тоді, коли полум’я загасили, а лісівники не приїхали взагалі.

Здавалося б, випадок кричущий, але, як виявилося пізніше – горіли самосіви, тобто земля сільської ради , а не держлісфонду….

У прес-службі лісівників стверджують, що по допомогу в гасінні пожежі до працівників лісового управління ніхто не звертався. Будь-які пояснення будуть виглядати, як виправдання, але ж виправдовуватися немає за що, бо ж закономірно, що громада повинна контролювати належні їй землі, в тому числі й забезпечувати гасіння пожеж.

Істина про те, що ініціатива не завжди винагороджується, а часто буває «наказуєма», справно працює.

Працівникам лісу, які з березня цього року понад 350 разів виїжджали на гасіння пожеж на сільськогосподарських угіддях, щоб не допустити вогню у ліс, варто було не прибути на пожежу (про яку вони не знали!!!!) навіть на непідконтрольній їм території, як відразу ж вони отримали жирний «мінус».

Люди просто за замовчуванням «приписують» території, де ростуть дерева, для лісівників, але це не завжди так.

Хто повинен опікуватися самосівами?

Тисячі гектарів лісу висять у повітрі. Діла до них немає навіть господарям. Хоча лісівники неодноразово наголошували про важливість питання «нічийних» земель і пропонували шляхи вирішення цієї проблеми.

Наприклад, під час підсумкової наради про роботу в 2018 році, начальник управління ВОУЛМГ Олександр Кватирко звертався до влади з проханням передати ці землі лісівникам: 

«Лісівники мають усі можливості перетворити ці бідні насадження у якісні ліси. Вберегти їх від пожеж та незонної вирубки. Маємо для того і людські, і матеріальні ресурси. Не вистачає лише політичної волі, щоб землі були внесені до держлісфонду», - запевняв представників обласної влади головний лісівник Волині.

Спеціалісти тривалий час пропонують приєднати до держлісфонду ці «нічийні» землі, дати можливість лісівникам опікуватися ними. Тим більше, що всі й так впевнені – це обов`язки саме лісників.

Прохання передати самосіви лісівникам не можна розглядати, як непереборне і нав`язливе бажання відібрати землю в людей. Адже лісівники запевняють: заради добробуту громад готові піти на поступки.

Прикладом цього можна назвати дозвіл Державного лісового агентства України на  включення в межі міста Ківерці території, яка раніше була в підпорядкуванні спеціалістів галузі. Для розбудови та розвитку міста надали 86 гектарів землі.  

І смішно, і сумно, і страшно

З точки зору господарювання та й з точки зору здорового глузду зрозуміло, що існування самосівів в площині «сам по собі» нелогічне та й навіть небезпечне. Бо ж через пожежі у самосівах може загорітися ліс. Тоді багато втратять і лісівники, і громади: у перших буде менше продукції, у других – менше податків.

Тільки у двох вищезгаданих пожежах вогонь випалив більше ніж 130 гектарів нікому не потрібної самозалісненої площі. Збитки рахувати немає кому, але якщо просто уявити, що згоріло 130 гектарів потенційного лісу – стає страшно і шкода.

За грамотного втручання спеціалістів на нікому не потрібній території міг вирости повноцінний ліс, матеріали з якого у майбутньому жителі громади використали б на її розвиток.

Не варто будувати замків з піску і наплановувати дуже багато, але невикористання всіх можливостей самозаліснених земель виглядає, як мінімум, смішно, а якщо врахувати, що неконтрольованість самосівів небезпечна, то ще й недбало.                             

Хто платить, той замовляє музику

За результатами року 2018 працівники лісгоспів провели догляди лісових насаджень на 17743,4 гектарах ввірених їм територій. Відповідно, такий об`єм роботи «потягнув» за собою і немалі витрати, бо в середньому, проведення доглядів за молодими лісами на гектарі площі обходиться у близько 817 гривень, що, загалом, потягнуло більше ніж 14 мільйонів 500 тисяч гривень .

Тому, любителям подокоряти лісівників у недогляді за самосівами варто було б підрахувати, до яких витрат треба готуватись, якщо громади хочуть вирощувати «свої ліси».

Приписувати самосіви по замовчуванню лісгоспам і цим самим на них «вішати усіх собак» (при тому, що галузь не має жодної підтримки від держави і заробляє на себе сама) – нерозумно і не зовсім по-господарськи.

Загалом, довірити ці землі лісівникам, які хоча б будуть впевнені, що вкладають кошти у землі, які з часом перетворяться на продуктивні ліси, чи взяти їх окремою статтею витрат громади – буде залежати від самих громад. Хто платить, той замовляє музику.

Джерело: видання «Конкурент»


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Показати коментарі (1)
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Чому варто обрати металеві штахети. 5 переваг
Наступна новина «Цвяхи вночі забивали»: як будували пристань у луцькому парку
Останні новини
Схожі новини