Волинський обласний медичний центр онкології об’єднали з Волинською обласною клінічною лікарнею, а Волинську обласну психіатричну лікарню – з Волинським медичним центром терапії залежностей.
Таке рішення депутати обласної ради ухвалили 9 грудня. Згідно з документами, Волинська обласна психіатрична лікарня, а також Волинський обласний медичний центр онкології перестануть існувати як окремі юридичні особи.
У соцмережах почали ширитися чутки, що ці заклади закриють, а відтак не буде де лікувати онкологічні та психіатричні захворювання. «Перший» вирішив з’ясувати, що насправді стоїть за цими рішеннями, чого чекати лікарям та пацієнтам.
На наші запитання відповідає начальник відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату обласної ради Михайло Імберовський.
Навіщо це?
У прогресивних країнах давно роблять ставку на профілактику захворювань, а також великі медичні центри, практично містечка, які завдяки прогресивному обладнанню та фахівцям можуть надавати допомогу у складних випадках. За таким же принципом розвивати медицину планує й Україна.
Зокрема, в державному бюджеті на 2022 рік передбачено фінансування саме для медичних об’єднань. Нам вдалося про це дізнатися завдяки тісній співпраці обласної ради з народними депутатами. Фактично, якщо не створювати об’єднання, не можна сподіватися на якесь додаткове фінансування, окрім базового.
А так у нас буде можливість залучити 1,3 мільярда гривень на Волинську обласну клінічну лікарню і заразом – на її структурну частину – онкоцентр. Проєкт передбачає не лише реконструкцію корпусів, а й будівництво нового (там можемо з часом розширити онкоцентр), відкриття вертолітного майданчика. 450 мільйонів гривень можна буде витратити на обладнання.
В онкоцентрі зараз – один лінійний прискорювач (прилад використовується в радіотерапії та радіохірургії, - ред.). Проте, це та техніка, яку потрібно мати принаймні у двох екземплярах. Не дай Боже, він вийде з ладу – тоді ми матимемо величезні проблеми. Новий прилад коштує 120 мільйонів гривень. Для обласного бюджету це непідйомна сума, адже витрати на усі заклади охорони здоров’я, включно з психоневрологічними інтернатами, за рік – 240 мільйонів гривень. Ми розглядали різні варіанти, як отримати це обладнання, і наразі робочий лише один – залучати гроші з державного бюджету на розвиток медичного центру. Гроші на прискорювач можна буде взяти з цих 450 мільйонів.
Наша ціль – не знищити заклади, послуги, а навпаки – покращити їх, щоб волиняни мали передову медичну техніку і умови для лікування, як за кордоном.
Загалом розмови про це велися давно, але інтенсивно над об’єднанням почали працювати після 2 грудня, коли був ухвалений державний бюджет на 2022 рік.
Фактично ми цим рішенням випереджаємо інші області, які, безперечно, теж пізніше долучаться.
Що буде з керівниками реорганізованих лікарень?
Я думаю, що вони залишаться, але в іншому статусі. Юрій Малімон (керівник онкоцентру, - ред.) зі своїми знаннями та досвідом, безумовно, повинен працювати далі. Він просто стане директором, наприклад, центру онкології Волинської обласної клінічної лікарні – точна назва визначиться згодом.
Також Людмила Юрко (очільниця психлікарні, - ред.), думаю, повинна продовжити працювати в психіатрії. Як і Юрій Малімон, вона може очолювати структурний підрозділ.
Чи скоротять працівників?
Медичний персонал – ні. Але бухгалтерії об’єднають, також більше непотрібно буде стільки заступників. Тому скорочення будуть серед адміністративного персоналу. Скільки саме людей звільнять – наразі невідомо. Проте, за попередніми підрахунками, в онкоцентрі вдасться зекономити близько двох мільйонів гривень на рік адміністративних витрат, в психіатричній лікарні – майже три мільйони гривень.
Водночас скорочення не є метою об’єднання. Це радше побічний ефект. Головна ж ціль – залучити додаткове фінансування в нових умовах, коли держава ставить свої вимоги.
Обласний бюджет суттєво зменшився – громади перетягнули багато ресурсів на себе. Проте, в нас є багато зобов’язань. Ми змушені шукати шляхи додаткового залучення грошей.
Що зміниться для лікарів та медичного персоналу?
Скорочення лікарів, середнього та молодшого медичного персоналу не планується. Адже кількість хворих і відповідно – потреба в їхній роботі не зменшується. В майбутньому ж, коли ми покращимо ці заклади і розвинемо медичний туризм, можливо навпаки добиратимемо лікарів та медичний персонал.
Ми зацікавлені в тому, щоб у волинські медзаклади зверталися пацієнти з інших областей, адже за цим стоїть фінансування НСЗУ.
Єдине що – будуть певні бюрократичні процедури через зміну місця працевлаштування.
Що думають колективи цих лікарень про об’єднання?
Члени нашої медичної комісії – практично всі лікарі. І вони кажуть, що це рішення на часі і принесе позитивні зміни.
Ми спілкувалися з керівниками усіх чотирьох закладів, з колективами зустрічався голова обласної ради, депутати.
Від колективу обласної клінічної лікарні ми отримали повне розуміння, а лікарі психіатричної лікарні навіть казали: «Може, тепер матимемо зарплати і умови, як у наркодиспансері».
Ніхто з претензіями і спротивом не виступав.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Усмішка Легкодуха і демарш на Юріїв день. Як пройшла груднева сесія Волиньради. РЕПОРТАЖ
Що зміниться для пацієнтів?
Нічого. Ні онкоцентр, ні психіатрична лікарня не зачиняються. Вони просто змінюють свої назви, а пацієнти отримуватимуть допомогу там, де й раніше.
В майбутньому ж можливі позитивні зміни: купівля нового обладнання, реконструкція та добудова корпусів. Зокрема, при обласній лікарні можуть звести новий корпус, де працюватиме онкоцентр. Але на це піде не один рік.
Чи завершився процес об’єднання?
Ні, він лише розпочався. Попереду – створення ліквідаційної комісії. Загалом процес може тривати до пів року.
Зараз заклади працюють над тим, щоб підписати договори з Національною службою здоров’я на наступний рік. Пізніше, коли об’єднання завершиться, НСЗУ повідомлять про зміни.
Ми найбільше переживали, чи не зашкодить об’єднання цьому процесу. Консультувалися з органами влади у Києві, тому, думаю, все повинно бути добре.
З назвами майбутніх об’єднань поки не визначилися. Хоча, думаю, назва Волинська обласна клінічна лікарня залишиться. Просто в її структурі буде онкологічний центр.
Чи є вже подібні приклади на Волині?
Так. Свого часу створили Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Тоді було багато страхів, що закривають «швидку допомогу» у районах, містах. Але час показав, що рішення правильне. Завдяки цьому ми змогли залучити серйозне фінансування з державного бюджету: автопарк вже майже на 100% оновлений сучасними каретами швидкої допомоги.
Також прикладом слугує Волинське обласне медичне об’єднання материнства і дитинства, де в одну установу зібрали дитячу лікарню та перинатальний центр. Багато списів свого часу було зламано через це. Але хіба в результаті лікарі, медсестри були звільнені? Ні. Натомість тепер об’єднання може отримати 700 мільйонів гривень на реконструкцію дитячої лікарні з добудовою операційного корпусу та створенням готелю для батьків пацієнтів. Також покращилась якість надання допомоги – в одному закладі лікують вагітних, пізніше немовлят і дітей аж до 17 років.
У Львові зробили потужне об’єднання (всі лікарні Львова реорганізували у три територіальні медичні об'єднання, - ред.). Процес запущений.
Чи можна чекати схожих рішень для інфекційної лікарні, фтизіопульмонологічного центру (колишній тубдиспансер)?
Про фтизіопульмонологічний центр наразі не йдеться, бо заклад вже пройшов свою реорганізацію. Щодо інфекційної лікарні говорити рано. Пандемія коронавірусу нікуди не ділася – цей заклад бере активну участь у боротьбі з нею.
«Але, якщо бути оптимістами і вірити, що ковід ми врешті-решт переможемо, проблеми з інфекційною лікарнею можуть виникнути. Ця служба могла мати такі ж негаразди, як психіатрична, але ковід вніс свої корективи в фінансування. Наразі питання приєднання інфекційної лікарні до чогось не стоїть», - каже Михайло Імберовський.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
