80-річна Євгенія Адамівна з Житомира була змушена залишити свій дім та приїхати в Луцьк, через війну. Ще будучи малою, в 41-му, вона брала скибку хліба з рук німців, а нині бачить, як російські солдати вбивають навіть немовлят.
Про це йдеться в сюжеті 12 каналу.
Про війну в Україні вона дізналася не з новин, а від доньки, яка живе в росії. Та вранці 24 лютого подзвонила і, плачучи, сказала: «Мамочка, у вас война».
Євгенія Адамівна народилася у далекому 41-му. Німецько-радянська війна застала її геть маленькою.
«Мама розказувала, що німці бомбили. Але такого не було, щоб вони ґвалтували. Приходили й давали кусочок хліба нам, маленьким», – пригадує пенсіонерка.
Німці, розмірковує, не були такими жорстокими, як путінське військо.
«А це не дивиться ні на що – ні на породіль, ні на дітей», – обурюється Євгенія Адамівна.
Згодом зізнається: там, у ворожій росії, живуть найрідніші – донька з онучками. Пенсіонерка каже, що живучи на ворожій землі, дочка підтримує Україну і вірить у її перемогу.
Сама Євгенія Адамівна приїхала до Луцька із Житомира. До останнього, каже, відмовлялася покидати рідний дім, але страх і самотність взяли гору.
Її будинок у Житомирі нібито вцілів, однак багато інших будівель вщент зруйновані.
Жінка каже, що якби могла фізично допомогти українському війську – допомогла б. А так підтримує чим може – молитвою.
Нагадаємо, що в одному з луцьких кафе кухарі майже місяць безкоштовно готують обіди для вимушено евакуйованих українців, які оселилися на Волині.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
