Прямий ефір «Луцького радіо»

Поворотна фінансова допомога: нюанси, ризики, податкові наслідки

Поворотна фінансова допомога: нюанси, ризики, податкові наслідки

Одним із надійних способів швидко вирішити свої фінансові проблеми – отримати поворотну фінансову допомогу. Має цей спосіб беззаперечні переваги: така позика є безвідсотковою та й у банк звертатись не треба. На що слід звернути увагу при укладенні такого договору та які правові наслідки для сторін він матиме? Про це – далі.

Почнемо з визначення поняття. Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

До поворотної фінансової допомоги відносяться:

·  сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;  

·  сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

·  сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

·  основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Правовою основою для отримання позики або поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються статтями 1046-1053 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Зокрема, ст. 1046 ЦКУ встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.  Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу, відповідно до якого платниками податку є фізична особа-резидент, яка отримує, зокрема, доходи з джерела їх походження в Україні. Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ). Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено підпунктами 164.2.1-164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Крім того, до цього переліку відповідно до п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Враховуючи вищезазначене, якщо сума поворотної фінансової допомоги, яка відповідно до умов договору визначена у національній валюті, повертається фізичній особі (засновнику) у такій самій сумі, то сума допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

При цьому, якщо сума повернутої фінансової допомоги перевищує розмір основної суми допомоги, яка визначена умовами договору, то суму такого перевищення слід розглядати як інші доходи платника податку відповідно до п.п.164.2.20 п.164.2 ст.164 Кодексу, які оподатковуються на загальних підставах.

Згідно з п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента-юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ.

При цьому п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.

Крім того, відповідно до підпункту 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку, зокрема отримував доходи від податкових агентів, які згідно з IV розділом ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, та/або виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених IV розділом ПКУ.

Оподаткування податком на прибуток

1. Загальна система оподаткування

Відповідно до положень п. 134.1.1 та 134.1 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

2. Податок на додану вартість

При отриманні й подальшому поверненні грошової позики про жодні ПДВ-наслідки мови не буде, оскільки такі операції не є об’єктом обкладення цим податком (п. 185.1 ПКУ).

3. Військовий збір

Не буде в цьому випадку і бази обкладення ВЗ. Адже п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ звільняє від обкладення ВЗ ті ж доходи, які не включаються до бази обкладення ПДФО відповідно до розд. IV цього Кодексу. Щоправда, згаданий підпункт передбачає деякі винятки, але отримання назад раніше наданої фізособою поворотної фіндопомоги до них не потрапляє.

4. Єдиний соціальний внесок

Унаслідок відсутності в цьому випадку будь-якого доходу не виникає питання і про нарахування ЄСВ.

Бухгалтерський облік

Згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку (П(С)БО 15 «Дохід» та П(С)БО 16 «Витрати») така допомога не є доходом при отриманні і не відноситься на витрати при поверненні. Таким чином, отримання поворотної фінансової допомоги не впливає на фінансовий результат підприємства і, отже, не підлягає оподаткуванню. Ця позиція підтверджена у листі ДФС № 1 235/10 / 02-32-15-02 від 09 жовтня 2015 року.

Раніше для такої допомоги були передбачені чіткі терміни повернення, перевищення яких зобов'язувало підприємство нараховувати умовні відсотки і включати їх до оподатковуваного доходу. На сьогоднішній день, податкове законодавство не містить ніяких спеціальних норм щодо оподаткування поворотної фінансової допомоги «загальносистемникам».

Звітність 1ДФ

Незважаючи на те, що суму поверненої фізособі фіндопомоги не обкладають ПДФО і ВЗ, підприємство, будучи податковим агентом, зобов’язане відобразити її в розділі I Податкового розрахунку за формою № 1 ДФ з ознакою доходу «153». Адже у формі № 1ДФ показують усі доходи, що виплачуються (нараховуються, надаються) фізичним особам: як ті, які включають до бази нарахування ПДФО, так і ті, які не обкладають цим податком. Підтверджують це і фіскали в консультації, наведеній у підкатегорії 103.25 БЗ.

Суму позики, яка повертається фізособі-позикодавцеві, підприємство показує в графах 3а і 3 розділу I форми № 1ДФ за той звітний період, у якому вона була повернена фізособі. Графи 4а і 4 не заповнюють (у паперовому варіанті проставляють прочерки). Дата надання позики підприємству не важлива для Податкового розрахунку.

Майте на увазі: якщо фінансову допомогу повертають частинами, у формі № 1ДФ указують фактично повернені у відповідному кварталі суми фіндопомоги.

Крім того, сума фінансової допомоги, фактично поверненої у звітному кварталі, має бути вказана в рядку з ВЗ у розділі II Податкового розрахунку в графах із загальною сумою доходів, нарахованих/виплачених фізособам.

Якщо позикодавець вирішив простити непогашену суму поворотної фіндопомоги? Чи потрібно суму, прощену ним, відображати в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ? Ні, не потрібно. Адже підприємство нічого не виплачує фізособі-позикодавцеві. Більше того, у цій ситуації позикодавець зазнає збитків.

Платник єдиного податку

У цьому випадку за фактом отримання допомоги у підприємства не виникає об'єкт оподаткування. Однак, відповідно до п. 292.11 ПКУ, таку допомогу платник єдиного податку повинен повернути протягом 12 календарних місяців з моменту отримання, інакше її доведеться включити до складу оподатковуваного доходу за основною ставкою та відобразити в декларації за період, в якому фактично закінчиться зазначений термін.

Поворотна фінансова допомога готівкою

При надані позики фізичною особою готівкою треба враховувати обмеження встановлені Постановою НБУ  від 29.12.2017 р. №148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме:

«суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень уключно;

2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень уключно».

Поворотна фінансова допомога в безготівковій формі

Операція по внесенню коштів через фінансову установу (банк) підлягає фінансовому моніторингу відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". В цьому випадку банк може затребувати підтвердження походження коштів. Тому суму поворотної фінансової допомоги треба встановлювати таку, щоб вона не викликала сумнівів або з огляду на те, що є можливість довести її легальне походження.

Читайте більше корисного контенту на сторінці Адвокатського об'єднання Chaban у Facebook.


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Реконструкція суду в Ківерцях обійдеться у 40 мільйонів. ВІДЕО
Наступна новина На луцькому пляжі хащі замість зони відпочинку. ВІДЕО
Останні новини
Схожі новини