Лучанин Сергій Палько поділився неймовірними світлинами з подорожі волинським Поліссям.
Фотозвіт та розповідь про подорож чоловік опублікував на своїй сторінці у Фейсбуці.
Текст подаємо без змін:
«Від лісу, навпроти Синівки, дорога понад Турію потягнулась великими полями. Місцями вони позаростали молодим ліском, місцями були оброблені. За рікою спочатку рідко, а потім все густіше, почали проглядати хати села Датинь. Тут для фотографа склались два основних фактори: гарний пейзаж і чудове освітлення. За допомогою зума можна було наблизити і фотографувати найбільш мальовничі частини пейзажів протилежного берега.»
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Неіснуюче село, дика природа та старий цвинтар: історія подорожі волинським Поліссям. ФОТО
«Ставища зустріли порожніми хатами. В селі більша половина господарств пустки, багато пустирів, які заростають сосенками і березами. Є багато цікавих споруд. Погода весняна: сонячно і дуже вітряно. Температура під +10С.»
«За селом зайшли в великий ліс, де розташовано багато озер: Добре,Мочулине, Сошичне, Красине, Святе... Сам ліс заболочений. Дуже багато мохів, порослих покрученим березняком. Ближче до Турії ліс великий. На одному з озер пообідали. Воно ще вкрите кригою.»
«Від озер повернули лісом до ріки. На заплаві гуляє сильний вітер. З Дімою пішов в розвідку до невеликого ліска біля самої річки. Тут знайшли добре, захищене від вітру місце для ночівки. А сонце вже низько! Вернулись за іншими. Саша йшов в поході без чоботів, то йому на броді прийшлось роззуватись.»
«Місце гарне. Далеко за рікою Велимче. В ту сторону сідає сонце. Заготовили на ніч багато сухої соснини. Температура швидко впала. На відкритому місці біля ріки неможливо довго знаходитись - вистужує вітер. Навіть воду на їжу стараємось набрати пошвидше - стигнуть руки. Небо чисте, чітко видно Чумацький Шлях.»
«Біля вогню сиділи майже до опівночі. В холоді і з вітром починався переший день весни.
Вранці поруч щось сильно курликнуло. Думаю то був журавель, хоч ще досить рано для них. Поки ще всі спали, попробував знайти сухий вихід з нашого лісового острова. Ага, немає! Над рікою рожеві від сонця хмари. Вітер ще сильніший і холодніший!»
«Заховався в ліс до вогню грітись. Поснідавши, вирушили далі дорогами понад ріку. Зустрічний вітер вистужував. Пішли хмари. Біля Підріччя повернули від ріки і пішли по селу. В шкільні вікна виглядали школярі. Людей на вулицях мало - холодно. За полем село Краснилівка. Тут дуже багато маленьких хат на одну кімнату. В деяких ще живуть, біля деяких побудовані більші. Ніколи такого не бачив. Краснилівки плавно перейшла в Бузаки. Тут нас підібрав місцевий рейсовий автобус на Камінь-Каширський.»
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
