Село Сирники, що неподалік Луцька, відоме багатьом мешканцям обласного центру та довколишніх сіл саме ставком, на якому можна покупатись, відпочити компанією друзів та набрати джерельної води.
Місцевий ставок ще називають «У Руслана», бо орендаря, який вже протягом 18 років доглядає за водоймою та облаштовує територію навколо, звуть Руслан Яблончук.
Він народився і виріс в Сирниках. Каже, що все дитинство провів біля води, адже на городі поблизу хати у них був викопаний ставок. Тому й не дивно, що вже у трирічному віці Руслан вмів ловити рибу.
Дитяче хобі, як виявилось, не було марним, бо стало справою життя.
АБО СКОТОБІЙНЯ, АБО СТАВОК ДЛЯ КУПАННЯ
У радянські часи ставок в Сирниках площею 4,25 гектара був викопаний як водойма для зрошування саду в Маяках. Там ніхто не купався і не рибалив, бо доступу до нього не було – одні чагарники.
«Ставок пов’язаний з невеличким каналом з річки, тобто, якщо звідси викачували воду, то вона автоматично набиралась з річки. Знаючи, що це водойма для саду, сюди ніхто ніколи не ходив купатися. Територія навколо була горбистою, зарослою бур’янами, лозою, кропивою. Ями були на людський зріст, адже технікою звіди копали та вивозили торф», - пригадує Руслан.
За його словами, ні у кого із місцевих мешканців й думки не виникало взяти в оренду цю територію та облаштувати її як місце для відпочинку.
«Був, правда, один хлопчина, який займався забоєм худоби і він хотів збудувати поблизу водойми забійних цех, щоб усе змивати в цей ставок», - розповів орендар.
Але, на щастя, екологічного лиха вдалося уникнути, бо ставок у Сирниках дістався Руслану.
Чоловік розповів, що коли вже орендував водойму, то лише одні екскаватори місяць чистили територію.
«Спочатку найняв бульдозера, який позасипав усі ями, потім екскаватором ми повикорчовували кущі, порівняли територію, засіяли траву, посадили берізки, які вже зараз, за 18 років, стали величезними деревами», - ділиться спогадами Руслан Яблончук.
За усім цим «добром» він доглядає разом з синами та дружиною. Навіть взимку, аби не розікрали майно та господарський інвентар, нажитий для догляду за територією біля ставка, а також, щоб браконьєри не крали рибу, Руслану доводиться ночувати у вагончику.
АЛЬТАНКИ, МАНГАЛИ ТА ВОДНІ РОЗВАГИ
Із початком купального сезону ставок у Сирниках щороку дезінфікують. Цьогоріч у ньому розчинили 2 тонни негашеного вапна. Крім того, був привезений пісок для облаштування входу в ставок, де найбільше полюбляють бовтатись діти.
На березі є 8 бесідок, які можна орендувати і відпочити компанією друзів. Вартість оренди – 300-350 гривень незалежно від кількості людей.
Той, хто відпочиває на траві, платить лише за вхід (30 гривень з дорослого, дітям до 14 років – безкоштовно), та вільно може користуватися мангалом.
На пляжі також є переносні столики, які здаються в оренду за 100 гривень.
А ще можна покататися на катамарані, стрибнути з вишки, пограти волейбол та побавитися на батуті.
Крім того, поблизу ставка б’є цілюще джерело, воду у якому можна набирати безкоштовно.
«Ми робили аналіз води із джерела. Результати показали, що у нас найкраща вода за складом у Волинській області. Вона має 100 одиниць кальцію, корисна для малих дітей», - наголошує пан Руслан.
Ставок відкритий для відвідин з 8 ранку до 23.00.
ЧОМУ НА СТАВКУ «У РУСЛАНА» БЕРУТЬ ГРОШІ ЗА ВХІД?
Багатьох відвідувачів дивує, а часом і обурює, чому за вхід до водойми треба платити гроші.
«Перший» вирішив розібратися у ситуації, а точніше – перевірити документацію, згідно якої орендар може надавати платні послуги. Руслан Яблончук зареєстрований як приватний підприємець. І в переліку видів діяльності, якими він може займатися, є «Організація інших видів відпочинку та розваг».
За словами орендаря, гроші за вхід вони беруть не через те, що жадібні і хочуть нажитися, а мають законні підстави просити плату за свої послуги.
«Рахуйте самі. Оренда ставка в рік становить 12 тисяч гривень. Але це ж сезонний об’єкт. Майже 15 тисяч гривень треба сплатити податків. Світло для мене коштує як збитий літак. У березні за 48 кіловат я заплатив 750 гривень!
Бо я підприємець, бо у мене є трансформатор, який я придбав його за власні кошти, щоб люди, які відпочивають на ставку мали у бесідці «лампочку Ілліча», - пояснює орендар.
Він також наголошує: щорічна підготовка до купального сезону теж не є дешевою.
Загалом, за словами пана Руслана, за останні роки оренди ставка у нього записано близько 700 тонн піску, аби дно для відпочивальників було гладким та безпечним.
«На вапно і пісок теж потрібні кошти. А все решту я вже й не рахую. Бо і траву треба покосити, і сміття вивезти після відпочивальників. Люди цього не цінять, а лише обурюються, що треба платити за вхід», - каже орендар.
Руслан Яблончук розповів, що вкладав би ще більше сил та коштів у ставок, але час від часу до нього приходять з перевірками, які постійно шукають порушення.
«Змінюється влада, приходять нові «артисти» і кожен керує по-своєму. А оскільки ставок в оренді, хоч і на 49 років, але я з кожною перевіркою переживаю за те, що його можуть відібрати. Бо постійно шукають якісь зачіпки, перевіряють документи, з якими у мене, до речі, все добре… На чужий труд завжди знайдеться охочий. Це ж Україна!», - обурено розповів Руслан.
РИБОЛОВЛЯ – ЛИШЕ ДЛЯ ЧЛЕНІВ КЛУБУ ЛЮБИТЕЛІВ РИБАЛКИ
У ставку в Сирниках водиться практично уся річкова фауна – коропи, соми, раки, судаки і навіть мідії, яким встелене дно ставка. Однак, рибалити Руслан Яблончук, який і зариблює його з року в рік, дозволяє лише членам «Клубу любителів рибалки», головою якого є сам.
«В нас такі люди, що хочуть заплатити 10 гривень, а виловити на 500, тому я не дозволяю ловити рибу усім бажаючим», - зауважує він та стверджує, що має на це законні підстави.
А саме - договір, укладений між ним та сільською радою від 21.03.2006 року.
Зокрема, у ньому йдеться про таке: «Орендодавець (сільська рада, - авт.) надає орендареві в користування на умовах оренди згідно статті 51 Водного кодексу, для здійснення рибництва, отримання сільськогосподарської продукції та рекреації прибережної захисної смуги для відпочинку населення земельні ділянки під водними об’єктами, які не є спускними».
Згідно цього ж договору, вилов риби проводиться на підставі Режиму любительського рибальства в культурно-рибному господарстві, погодженому в Держрибагентстві України від 30.12.2011 року.
Саме на підставі цих документів, орендар, який власним коштом зариблює ставок, і має повне право дозволяти або не дозволяти рибалити на ставку.
Текст: Ірина КОСТЮК (Перший)
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ (Перший)
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
