«Маршрутки брудні і розвалюються на ходу», «водії-хами», «проїзд дорогий» - лучани з дня у день скаржаться на міський транспорт. Хтось каже, що ціна не відповідає якості, інші пропонують прогнати усіх приватних перевізників, а натомість купити комунальні автобуси.
Директор Луцького АТП 10701 Сергій Дьомін розповів «Першому», що він думає про претензії лучан та чи легкий хліб у перевізників.
ЛУЦЬКІ МАРШРУТКИ ВІДПРАЦЮВАЛИ СВОЄ
– Зараз пасажирські перевезення у Луцьку – вигідний бізнес?
– На сьогодні це швидше благодійність. Якщо ще 5-7 років тому на конкурс з визначення перевізника на маршруті подавали документи декілька претендентів, то на сьогодні, як правило, один претендент, а то й жодного.
Чому в Луцьку вмирають окремі маршрути? Тому що сенсу немає ніякого працювати. Власники якось думали над тим, щоб ще раз вкласти кошти у розвиток і купити нові автобуси, щоб підвищити рівень послуг і отримати хороший прибуток. Але порахували і з’ясувалось, що такі автобуси, як в Луцьку, коштують 65 тисяч доларів.
За ідеальних умов, навіть, якщо він не буде ламатись, прибуток можна отримати тільки за 10 років. А з врахуванням того, що він все одно потребуватиме обслуговування, ремонтів, сподіватись на повернення коштів, навіть не на заробіток, можна лише років за 13. Хто буде вкладати гроші в такий бізнес?
– Скільки років луцьким автобусам?
– Їхній вік – близько 9 років. А ресурс – 7-9 років. Переважна більшість транспортних засобів вже відпрацювала своє.
Ми змушені постійно витрачати гроші на ремонт. З кожним роком автобус потребує все більших витрат, аби хоча б підтримувати його на тому ж рівні, що й зараз. Але безкінечно це продовжуватись не може.
За сучасними нормативними документами, ми повинні переходити на транспортні засоби з двигунами хоча б класу Євро-3. А практично весь транспорт, який їздить по Луцьку, за невеличкими винятками, це Євро-2.
– Тролейбуси для Луцька купували вживані закордоном. З автобусами так само можна зробити?
– У нас є такий досвід. Власники купили десятирічний автобус Van Hool середньої місткості з двигуном Євро-5 у Бельгії.
Дуже зручний. Низькопідлоговий, може нахилятись на один бік, коли потрібно – виїжджає пандус, їде дуже плавно.
Ми його поексплуатували трохи більше двох тижнів. Пасажири були в захваті, дуже було багато схвальних відгуків, питали, коли ж всі такі будуть. Але споживання пального у нього вдвічі більше, ніж у тих автобусів, які ми маємо сьогодні.
Ми розглядали варіант зробити маршрут між лікарнями, але за умови дотації з міського бюджету.
Владу цей варіант не привабив і нам довелось його продати.
«Я ГОТОВИЙ ВОЗИТИ ПАСАЖИРІВ ЗА 3 ГРИВНІ»
– А як зробити бізнес прибутковим – підвищувати вартість проїзду?
– Ми постійно сперечаємось з владою і населенням про те, скільки повинен коштувати проїзд у місті. Але для мене, як перевізника, це взагалі не має значення - 2, 3 чи 5 гривень. Більше того, я виступаю за те, щоб проїзд сьогодні коштував для всіх 3 гривні. Але це не означає, що перевізник возить пасажирів собі у збиток. Навпаки він повинен отримувати належну оплату, яка дозволяє і підтримувати підприємство, і вкладатись у розвиток.
Закон зобов’язує владу компенсувати перевізнику його втрати за регульованим тарифом. Так само, як вони доплачують Луцькому підприємству електротранспорту. Нікого ж не цікавить те, що за проїзд в тролейбусі він платить 3 гривні, а підприємству це обходиться у 4-5. Нікого не цікавить, що ЛПЕ отримує з міського бюджету 40 мільйонів гривень на рік.
Заплатіть мені і я готовий возити так само за три гривні.
– Що не так з тарифом 5 гривень? Перевізники самі ж просили його.
– Візьмемо для прикладу маршрут №3. Коли запроваджували тариф п’ять гривень, там розрахунковий тариф був менше, ніж 4,5 гривень. Тобто ми заробляли 50 копійок. А зараз за рахунок підвищення вартості пального розрахунковий тариф там 5,56 гривень. І це ми рахували при вартості пального у 29 гривень за літр, а на сьогодні його оптова ціна – 31 гривня.
Ми працюємо у збиток. Вчора взяли кредит на пальне, сьогодні не зможемо розрахуватись за нього, а за що брати завтра?
На жаль, наше підприємство обслуговує найгірші маршрути у місті. В того ж «Санрайзу» на маршруті №2, коли запроваджували тариф 5 гривень, розрахунковий тариф був 3 гривні 13 копійок. Заробіток – практично 2 гривні. Є різниця?
– Але ж перевізники самі подаються на маршрути.
– Правильно, але, коли ми дивимось умови договору, ніхто не каже, скільки ти там заробиш. На конкурс ніхто не йшов би, якби знав, що нічого не заробить на цьому маршруті. Чому міська рада одним перевізникам дає усі вигідні маршрути, а іншим – навпаки найгірші, я не знаю. Але ця політика приводить до знищення перевізників.
Ми вже давно покинули б той бізнес, але тут транспорту на 1,5 чи 2 мільйона доларів. Куди його подіти?
– В інших містах така ж ситуація?
– В інших містах все по-іншому. В Житомирі, наприклад, вже більше року виплачують перевізникам компенсацію з міського бюджету.
Так, держава переклала пільгове перевезення на міський бюджет, але ж перед тим відбувся перерозподіл дохідної частини бюджету.
Мене дивують подвійні стандарти у міській раді. Коли мова йшла про теплопостачання, Григорій Пустовіт (секретар Луцькради, - ред.) сам сказав, що нічого безкоштовного не буває, треба платити, скільки б той газ не коштував.
А по транспорту чомусь вважається, що можна їздити безкоштовно.
7 ГРИВЕНЬ ЗА ПРОЇЗД СИТУАЦІЮ НЕ ЗМІНЯТЬ
– Скільки зараз повинен коштувати проїзд, аби це покривало усі витрати перевізника?
– Все залежить від маршруту. Не повинно бути середнього по місту. На мій погляд, вартість проїзду для лучан повинна бути за найнижчим розрахунковим тарифом, наприклад 4 гривні, а решту місто повинне компенсувати перевізникам індивідуально.
– Тобто умовні 7 гривень за проїзд не вирішили б ситуацію?
– 7 гривень лише збережуть послуги на тому ж рівні, на якому вони є сьогодні. А цей рівень не задовольняє ні пасажирів, ні перевізників. Він повинен бути вищим.
Пальне може дорожчати і далі, але в лучан є межа платоспроможності.
В усьому світі влада замовляє у перевізників послугу і платить за неї, а потім кошти збирає у пасажирів. Від перевізника вимагають лише дотримуватись графіку і безпечно возити пасажирів.
– Можливо, варто зробити різну вартість проїзду на різних маршрутах, якщо собівартість неоднакова?
– Це не принесе користі, тому що у нас майже усі маршрути пролягають через центральні вулиці. Кому підняли б вартість проїзду, він все одно опинився б в гірших умовах. Тому що в такому разі пасажири просто сідатимуть у «дешевші автобуси».
Люди люблять глузувати з Кличка, але в Києві вже більше, ніж півроку вартість проїзду в усіх видах комунального транспорту однакова – 8 гривень. Він сказав: «Ми вимушені зробити цей складний крок, в іншому випадку нам не уникнути кризи у транспортній сфері через те, що комунальне підприємство не може працювати у збиток і надавати при цьому якісні послуги».
Краще сформулювати ситуацію, яка склалась на цьому ринку, не можна.
– Часто можна почути, що проблему вирішить комунальний транспорт. Це так?
– Депутати і окремі члени виконавчого комітету кажуть: «Нам перевізники голову морочать, а давайте попрощаємось з ними і купимо комунальний транспорт». Але в нас люди традиційно швидко забувають уроки долі.
Зайдіть в Луцьке підприємство електротранспорту – там стоять і ржавіють 46 автобусів, які колись таким чином купили.
Те, що автобуси були взяті в лізинг – це одне, а те, що з 46 автобусів на сьогодні справні лише три – це вже інша справа.
Ніхто не забороняє експлуатувати цей транспорт, але цього не можна зробити, бо він весь несправний. І щоб він знову був справний, потрібно вкласти біля 20 мільйонів, які знову не повернуться.
Вже був абсолютно новий комунальний транспорт, але за 5 років його знищили. Тому це не вихід. Просто послуги повинні оплачуватись так, щоб можна було їхній рівень покращувати.
«ВОДІЇ МУСЯТЬ КРАСТИ, АБИ ВИЖИТИ»
– А може перевізники насправді не знають, скільки заробляє той чи інший маршрут, бо водії частину прибутку залишають собі? Пасажири все-таки рідко беруть квитки.
– Перш, ніж здійснювати розрахунки по тарифу, посадовці міської ради вивчали пасажиропотік, рахували, скільки за день їздить пільговиків, дітей, звичайних пасажирів.
Тому ми спираємось не на кількість проданих квитків, а на ці розрахунки.
В той же час ми водія свідомо ставимо в такі умови, що він повинен вкрасти, аби вижити. Тому що в тариф заклали його зарплату у розмірі 4,5 тисячі гривень, а ми всі чудово знаємо, що на сьогодні за 4,5 тисячі жоден водій, хіба погонич коня на фурі, не погодиться працювати.
До того ж наш водій по суті виконує функцію двох працівників – водія і кондуктора. Але при цьому мусить вкрасти, щоб забезпечити сім’ю.
– Тобто частина заробітку осідає в кишенях водіїв?
– Я не можу цього стверджувати, тому що нікого за руку не ловив. Але в сьогоднішніх умовах я б цьому не здивувався.
– А чому не працює система GPS-моніторингу? Водії вимикають прилади?
– Якби за цю систему платило місто, вона працювала б ідеально. Водії не вимикають, тому що усвідомлюють, що молодша частина пасажирів таким чином орієнтується, де знаходиться автобус. Немає сенсу вимикати систему, бо так втрачаються пасажири.
Просто система так само, як і автобуси застаріла. Базовим приладом у ній є телефон, а він непризначений для такого використання. Через умови експлуатації, в тому числі через те, що він постійно заряджається, телефони дуже часто виходять з ладу. А тримати по два телефони на кожному транспортному засобі перевізники собі дозволити не можуть.
У нас умовно 10% обладнання щодня перебуває на ремонті.
– Наразі щось можна зробити зі станом автобусів? Багато хто жаліється на те, що вони брудні, пошарпані, з дірками в стінах і підлозі.
– Ми повертаємось до того, що вже говорили. Можна зробити все за наявності фінансування. На сьогодні у нас передбачене щоденне миття автобусів, але мені немає за що платити за воду, не кажучи вже про миючі засоби. Я не знаю, за що купити пальне.
У Польщі, наприклад, якість перевезень значно вища, але при цьому найдешевший разовий проїзд там коштує 2 злотих.
– Працівники у вас звільняються?
– Приблизно 10% на рік звільняється. Це молоді, найбільш енергійні, працездатні люди. Вони йдуть, як тільки здобули навики. За рік розрахувалось 12 водіїв.
Усі вони їдуть на заробітки закордон. Польща, Чехія, дехто навіть далі йде. Як правило, закордоном вони працюють водіями фур, пасажирських автобусів.
Грубо кажучи, у нього тут зарплата 150 доларів, а там – від тисячі доларів.
ВОДІЮ ЗАБОРОНЕНО СПІЛКУВАТИСЬ З ПАСАЖИРАМИ
– Зрозуміло, що зарплата і умови праці у водіїв не дуже привабливі. Але багато хто скаржиться на поведінку водіїв, а це від грошей все-таки мало залежить. Як з цим бути?
– З одного боку, споживач, в нашому випадку – пасажир, завжди правий. А з іншого боку, в переважній більшості випадків неприємні ситуації виникають через поведінку пасажирів.
Тому що, яка може бути поведінка у водія, якщо йому під час роботи заборонене будь-яке спілкування з пасажирами? Він може спілкуватись лише під час зупинки.
А пасажири часто не розуміють, що будь-які претензії наражають на небезпеку усіх пасажирів і водія. Він посварився, вийшов і забув. А водій продовжує їздити в збудженому стані.
Нещодавній випадок: «Та він мене козою обізвав». Але ж водій так сказав після звернення: «Козел, зупинись». Водій – теж людина зі своїми емоціями.
– А як щодо того, що водії обганяють і підрізають інші автомобілі, велосипедистів?
– Був в нас такий президент Кучма, який казав: «Маємо те, що маємо». При сьогоднішній нестачі водіїв в межах 25-30%, ми повинні працювати з усіма, хто має посвідчення.
Водій не повинен збирати гроші і думати про те, скільки він привезе сьогодні. Він повинен відповідати лише за безпеку перевезення пасажирів.
За великим рахунком вони взагалі не повинні нікого обганяти, але є прагнення: «Ага, той маршрут переді мною поїхав, він забере пасажирів, а я нічого не зароблю». Він прагне привезти якомога більше грошей, тому що з нього спитає вдома жінка, а на роботі – керівник.
Треба змінити умови на ринку, аби позбутись цього.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Сповідь луцького маршрутника, або «Я б їх повбивав!»
– Можливо електронні квитки частково вирішать ситуацію? Принаймні, водіям непотрібно буде гроші рахувати і бути ще й кондукторами.
– Як на мене, в цілому це безумовно правильно з двох причин. Це набагато зручніше пасажиру, насамперед молоді, бо можна розраховуватись смартфоном, непотрібно шукати гроші по кишенях.
І головне – це безумовно підвищить безпеку перевезень, бо водію не треба відволікатись на іншу роботу.
– В міській раді кажуть, що перевізники повинні в тому числі вкласти свої гроші у запровадження системи.
– Підприємство жодної гривні в цю програму вкласти не може фізично. Але для пасажира потрібно пам’ятати інше. З кожної транзакції оператор отримуватиме 15 копійок. Це ж додатково йтиме з кишені пасажира.
Минулого року пробували запровадити програму з валідаторами в тролейбусах. Вона не пішла, чому чиновники впевнені, що з цією не буде так само?
Та й навіть якось незручно буде користуватись таким пристроєм в автобусі, який розвалюється на ходу.
Текст: Віта Сахнік (Перший)
Фото: Віта Сахнік і Наталія Хвесик (Перший)
Передрук заборонений
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
