Останній тиждень грудня на Волині був насиченим на політичні події. Більшість з них точно не втратять свою значимість з часом: одні – увійдуть в історію, інші – можливо, стануть уроком для когось. Отож, пропонуємо озирнутися назад і пригадати, що важливого відбулося у волинському політикумі з 20 до 27 грудня.
Михаїл став ще впливовішим
Один із найвпливовіших церковників та політиків на Волині - Митрополит Луцький та Волинський Михаїл (Зінкевич) протягом останнього тижня консолідує навколо себе парафії Автокефальної православної церкви України.
Після того, як Михаїл став одним із лідерів голосування під час обрання очільника ПЦУ і публічно заявив про свою відмову від балотування після "шантажу/вмовляння", він став ще впливовішою для волинських масштабів фігурою. І якщо відкрито конфліктувати із новим очільником церкви Епіфанієм він ймовірно не буде, то зібрати під своє крило ще більше волинських парафій в рамках об'єднання церков цілком може.
Попри те, що збори духовенства Волинської єпархії УПЦ МП (чи тепер РПЦ в Україні) підтримали Митрополита Онуфрія, їх прихожани можуть бути не такими одностайними. Навіть без Томосу та об'єднання з 2014 року на Волині було кілька прецедентів щодо переходу громад в УПЦ КП. А громада храму Симеона Стовпника у Нововолинську вже зібрала підписи для переходу в ПЦУ.
Впродовж останніх років Михаїл стабільно входив до рейтингу найвпливовіших волинян, а більше парафій та більша медійна увага тільки додали йому балів для того, щоб бути лідером та авторитетом для прихожан найбільшої на Волині релігійної конфесії.
Репутація, заляпана снігом
Поки Михаїл підсумовував результати об’єднавчого собору, у Луцьку комунальники не дуже успішно боролися зі снігом. За словами директора департаменту ЖКГ Юрія Крася, за добу ще 17 грудня у Луцьку випала місячна норма снігу, а тому в авральному порядку довелося збирати всю техніку комунальних підприємств. Навіть ту, що не розрахована на прибирання снігу. Проте, вочевидь на сильні снігопади взимку луцькі посадовці таки не сподівались, бо той же Юрій Крась заявив, що "якщо так буде сипати", грошей у комунального "Лукцькспецкомунтрансу" може не вистачити.
А політика в цій історії у тому, що невдачу провладних політиків у боротьбі зі снігом не могли не помітити опозиційні політики. До того ж один із найактивнішх опозиціонерів - лідер ГР "Свідомі", депутат Андрій Покровський співставив нерозчищені міські тротуари із преміями працівникам міськради, в тому числі відповідальних за цей напрямок Юрія Крася, його заступника Миколу Осіюка, а ще їх керівника - першого заступника міського голови Григорія Недопада. За його словами, треба штрафувати, а не преміювати за таку роботу.
До того ж рекордні 230% премії радника міського голови та "обличчя" провладної команди Ігоря Поліщука викликали нерозуміння екс-міського голови Богдана Шиби. Мовляв, радник не несе жодної відповідальності, за яку можна було б так преміювати.
Треба визнати, що питання заробітків чиновників та оперативності розчистки снігу - доволі суперечливі, але ці суперечності мало цікавлять більшість лучан. Їх цікавлять посадовці із кращими навичками прогнозувати снігопади, більшим автопарком техніки та менш вражаючими відсотками премій.
Перемога «господарників» на виборах
У неділю, 23 грудня в 9 новостворених волинських громадах (Ківерцівській, Гіркополонківській, Гуто-Боровенській, Війницькій, Липинській, Підгайцівській, Привітненській, Старовижівській, Тростянецькій) відбулися перші вибори. Обирали голів та депутатів, які повинні керувати "по-новому" в реформованих громадах.
Саме реформа децентралізації завдяки своїй масштабності отримала визнання не тільки провладних команд Петра Порошенка та Володимира Гройсмана, але і їх політичних опонентів, які на початках критикували "переділ" громад, а нині активно конкурують за титул "переможця" в інформаційному просторі.
Проте, як ми вже писали, більшість претендентів на крісло голів цих громад виявилися аж ніяк не "новими" людьми. Зокрема в найбільшій та єдиній міській громаді - Ківерцівській крісло голови тепер вже з більшою територією та бюджетом отримав багаторічний мер Володимир Жгутов. Його кандидатуру як самовисуванця до виборів підтримували "Громадянська позиція" опозиціонера Анатолія Гриценка, "Солідарність" провладного Петра Порошенка, а ще "не заважали" опозиційні УКРОП та "Батьківщина". В результаті Жгутов майже на 1000 голосів випередив самовисуванця Юрія Тананайського та знову отримав мандат - тепер до 2020 року.
За партійними списками отримати 6 депутатських мандатів вдалося партії УКРОП, яка має в Ківерцівському районі сильний осередок з досить авторитетними Григорієм Недопадом та Олександром Омельчуком.
Другою з 5 мандатами стала "Солідарність", у якої ядром списку були працівники впливового Ківерцівського лісгоспу. Ще 4 мандати отримала "Батьківщина" на чолі із екс-секретарем міськради Оксаною Баранович. "Громадянська позиція", у якій було найбільше представників Ківерцівської міськради, отримала лише 3 мандати, а опозиційні "Народний контроль" і "Народний рух" та не зовсім опозиційні "Радикальна партія" і "Аграрна партія" - по 2 мандати.
Проте, чинні голови виграли у більшості громад, в тому числі у "прилуцьких" Гіркополонківській, Підгайцівській та Липинській. У "сухому залишку" з 9 громад 8 перемог отримали чинні голови сільських/селищної/міської рад і лише у Війницькій громаді переміг висуванець УКРОПу Сергій Вербицький, який до того працював у Володимир-Волинській міськраді методистом.
При цьому 7 з 9 переможців були самовисуванцями і на те є кілька причин. По-перше, чинні голови рад не схильні "вписуватися" за політичні партії, що часто мають значний антирейтинг та асоціюються із різними політиками всеукраїнського рівня, адже потім буде складніше "кивати" на "центральну" владу, яка не дає грошей на місця чи ще якось заважає жити громаді. Особливо, коли голова впевнений у довірі консервативної більшості виборців, він/вона не схильні вдягати брудні партійні "сорочки".
По-друге, окремі голови планували балотуватися від опозиційних партій, проте напередодні виборів їх нібито "переконали" іти самовисуванцями за підтримки провладної "Солідарності", а не від "Батьківщини" чи УКРОПу. Зокрема, про це заявив один із лідерів волинської "Батьківщини" Андрій Козюра. Відносно низькі результати партії на Волині він пояснив тим, що сильних кандидатів нібито відмовляли підтримувати команду Тимошенко за рахунок обіцянок виділити додаткові гроші з державного бюджету, а ще "залякали".
Також, за словами Козюри, провладні кандидати підкуповували виборців дровами і грошима за рахунок афільованих із владою державних лісгоспів. Проте конкретних доказів цього він не оприлюднив. Мовляв, відкрито ніхто про підкуп не зізнається.
Натомість лідери "Солідарності" Іван Мирка та Сергій Григоренко називають такі заяви "Батьківщини" звичайними виправданнями, бо ця партія, мовляв, добирала у списки кандидатів "для галочки", а частину із них підтримали аж "0" виборців. Згідно із їх версією, чинні голови громад і так не підтримують "УКРОП" та "Батьківщину" за популізм і невдалі приклади господарювання у Луцьку.
" Це жалюгідні спроби виправдати свою поразку. Кандидати від БПП провели свою кампанію у відповідності до чинного законодавства. Якщо політик (Козюра, - ред.) робить таку гучну заяву без доказів та судових позовів - то це політичне балобольство", – прокоментував Іван Мирка.
По-третє, результати виборів показали, що запит на "нові обличчя" на місцевих виборах сильно переоцінений та домінує лише в середовищі громадських активістів та політичних дискусіях у соцмережах. Більшість виборців досі хочуть бачити у сільраді голову, який чи яка відповідає їх уявленням про "крепкого господарника".
Цікаво, що у Волинській ОДА підтвердили бажання активно працювати із новообраними "господарниками". Вже 26 грудня Олександр Савченко зібрав у себе в кабінеті всіх дев'ятьох. "Він привітав голів ОТГ з перемогою, побажав сил для відбудови рідного краю, а також закликав включатися в роботу місцевих Рад регіонального розвитку, аби в лютому наступного року, всі нагальні потреби громад включили в план перспективного розвитку області на 2019-2021 роки".
Саме ці ради - один із механізмів не тільки для розвитку регіонів, але і для консолідації ОТГ навколо Волинської ОДА - для спільної роботи і для об'єднання сил напередодні президентських виборів. Адже і голова ОДА і очільники громад розуміють, що плани на 2019-2021 роки, про які домовляються на цих радах, можна втілити лише, якщо у кабінетах всіх рівнів лишаться ті ж самі люди.
Чиє соцопитування краще
Проте суперечка між волинськими "Солідарністю" та "Батьківщиною" не припинилася на історіях про "підкуп" і "бездарність". Для українських політиків вже стало традицією після кожної хвилі виборів до ОТГ, як і після вигідних для себе результатів соцопитувань, знаходити "правильну" статистику, робити на її основі "правильну" інфографіку із найбільшим для себе рейтингом і "розмахувати" цим рейтингом перед електоратом через медіа.
Труднощів у цю історію на Волині додало те, що у 8 громадах вибори депутатів відбувалися за мажоритарними округами, а у міській Ківерцівскій ОТГ - за партійними списками. Там теж були умовні округи, проте у деяких із них буде по 2 депутати, а у деяких не буде жодного. Але матеріал не про це, просто зафіксуємо, що мандати рахували по-різному.
В результаті і "Батьківщина", і "Солідарність" похвалилися своєю першістю. Щоправда, волинська команда Тимошенко поширювала зведені всеукраїнські результати із відсотком від кількості депутатів, обраних від партій, а команда Порошенка - результати за фактичною кількістю обраних депутатів, в тому числі в сільських та селищних ОТГ.
А якщо ви не маєте часу розбиратися у тонкощах виборчих систем та аналізувати статистику, напишу простіше: в підсумку більше депутатів у всіх новостворених радах матиме "Солідарність". Проте така різниця - не дуже хороший "дзвіночок" для партії, адже це означає, що їх партійний бренд на практиці менш популярний, ніж "Батьківщина".
Так, у селах, селищі Стара Вижівка і невеликому місті Ківерці, де вдалося заангажувати більше авторитетних людей в ряди "Солідарності", партія загалом виграла, але такий результат "витягнув" особистий авторитет їх кандидатів, а не партійний бренд.
Водночас ці вибори - хороший знак для оновленої команди волинської "Солідарності" та нової команди Волинської ОДА. Так, Іван Мирка, Сергій Григоренко, а особливо "головний політтехнолог" ОДА Денис П'ятигорець можуть записати собі в актив найкращий результат для партії серед областей України - 43,6% без жодного доведеного в суді випадку підкупу чи тиску.
Голова ОДА – ближчий до народу
А поки політики чубляться через те, хто більше переміг на виборах, голова Волинської ОДА Олександр Савченко із командою продовжують будувати імідж "відкритих чиновників". Якщо до цього голови ОДА зазвичай роздавали грамоти журналістам, звітували у "паркетному" форматі та садили дерева в лакованих туфлях, Савченко та його команда медійників досить часто намагаються бути ближчими до "народу".
Але не стільки до класичного "народу" (який досі гордиться грамотою "за видатні...", врученою на сцені районного будинку культури), а до умовної спільноти волинських блогерів, журналістів та громаських активістів. Так, за перші 100 днів Савченко "звітував" журналістам на полігоні 14-ої бригади ЗСУ. Прозвітувати про роботу не дуже вдалося, але всі були задоволені, бо пофоткатися зі зброєю і постріляти по мішеням бойовими патронами - цікава для медійників та працівників ОДА справа.
А на День журналіста команда ОДА організувала для журналістів турнір із боулінгу замість паркетного фуршету, грамот і пафосних слів про "четверту владу". Хоча такий розважальний формат також не схвалили журналісти-розслідувачі та працівники опозиційних до ОДА медіа, загалом все було на рівень прогресивніше та креативніше, ніж у попередників.
Із свіжих прикладів - участь Савченка у флешмобі «Спілкуйся на рівні». Голова ОДА разом із дітьми з інвалідністю пробували готувати піцу на кухні луцької "Фелічіти". А заступник Савченка Денис П'ятигорець в рамках того ж флешмобу співав із дітьми з інвалідністю у караоке.
Чи означає це, що нове керівництво Волинської ОДА працює значно ефективніше та чесніше? Не зовсім, адже показова відкритість та доброчесність не завжди пов'язані. Якраз навпаки, посадовці із держструктур, які працюють із Волинською ОДА, відзначають досить жорсткий характер Олександра Савченка та авторитарність щодо підлеглих. Проте такі акції точно означають, що Савченко і команда краще розуміють реальні очікування громадянського суспільства та медіаспільноти на Волині.
Антон Бугайчук (для "Першого")
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
