Як на вечірці. Яким був Перший дзвінок у приватній школі «ThinkGlobal»

Як на вечірці. Яким був Перший дзвінок у приватній школі «ThinkGlobal»
Відкриття приватної луцької школи «ThinkGlobal»

Подвір’я прикрашене зелено-білими прапорцями. Діджей вмикає хіти останніх років. У повітрі – суміш осінньої легкості та запаху шашликів.

Затінок будівлі потихеньку наповнюється людьми у строгих костюмах та довгих сукнях.

До них приєднуються інші – у футболках та шортах. Про щось перешіптуються. Просять дітей вести себе чемно. А ті щосили ганяють із зеленими кульками. І лише дехто з них сором'язливо ховає очі за букетиком квітів.

Годинник показує 15:00. Збоку це виглядає ніби збір на круту вечірку, а насправді …так і є.

Бо саме у такому форматі у луцькій приватній школі «ThinkGlobal» відзначали подвійне свято: відкриття школи та свято першого дзвінка.

Без віршів, гімну та виступів чиновників 

1 вересня тут усе вперше. Вперше студенти (саме так тут називають школярів!) бачать своїх однокласників та вчителів.

Чи не вперше в Луцьку на урочистостях ніхто не розказує віршів, нема звичного: «Школо, рівняйсь струнко…», а діти отримують не «Букварики», а пакети із подарунками.

Ніхто не шикує дітей...
Лише дехто з квітами

Вперше батьки не говорять про те, скільки треба здати грошей на зошити, а просто ласують закусками і знайомляться. 

Вперше не виступає ніхто, крім засновників школи.

Засновники школи Назар Михалюк та Ліля Данилюк

«Зробимо навчання цікавим і суперпізнавальним…» – обіцяє Назар Михалюк.

«Зробимо все можливе і неможливе, аби цей рік був найкращим у житті ваших дітей і вони хотіли ходити до школи… – додає Ліля Данилюк. – Гасло нашої школи «Змінюю світ разом з «ThinkGlobal». 12 років ми разом з вами будемо змінювати цей світ».  

Загалом справляються за кілька хвилин. Ніхто й не встиг утомитись.

Далі Назар перерізає стрічки корпоративних кольорів – зелену та білу. Спалахують вогники. Все! Урочиста частина закінчилась.

Засновник Назар перерізує стрічки на честь відкриття школи

«Діти, кажіть на мене Оля або Ольга»

25 діток прямують всередину школи знайомитись із однолітками та вчителями.

Це чотири класи: два нульових, один перший клас та один з’єднаний – дітки другого та третього класів навчатимуться разом. Предмети у них будуть однакові, але складність завдань буде різною.

«Звертайтесь до мене на ви, але кажіть Оля або Ольга, – каже вчителька студентам «нульовки», які вмощуються за партами та в кріслах-мішках. – Я люблю писати вірші. А ви?»

«Я знаю один вірш!» – вигукує дівчинка.

«Я все люблю», – каже хлопчик, перевіряючи, що цікавого є у бірюзовому пакеті. А там наклейки, смаколики та значок «ThinkGlobal». Те що треба!

Діток збирають в одне коло, і знайомство продовжується там. Студенти передають жовтий клубок від одного до іншого, при цьому називають свої імена і те, що люблять:

«Я люблю танцювати».

«Я люблю канфєти».

«Я люблю грати у футбол».

Клубок розкручується і в класі утворюється жовта павутинка.

«Нитка закрутилась, але не обірвалась. Такими міцними будуть і наші стосунки з вами», – каже вчителька дітям. І раптом зізнається: «Я вас вже люблю».

«Буде група у вайбері, але тільки для оголошень!»

А тим часом в іншому класі вже обговорюють питання ще важливіші: чати у вайбері.

«У нас буде група, але вона тільки для оголошень. Якщо у когось будуть якісь питання, пишіть особисто мені, аби не було по 100 повідомлень в день у переписці. Домовились?» – питає вчителька.

Батьки задоволено кивають. Хтось полегшено зітхає: «Ну хоч тут не буде привітань з усіма святами».

«А чат у вайбері буде?»

В іншому класі пішли ще далі. Тут говорять про харчування і охорону. Роздають розклад – англійською мовою. 

У кожному класі є шафи з книгами та зошитами, полички з ручками, олівцями, пензликами і всім необхідним начинням.

Діткам не потрібно буде нічого купувати для уроків і їхні портфелики будуть пустими – все необхідне завжди буде у школі.

А як же робити домашні завдання? – спитаєте ви. А не буде у них «домашки». Всі завдання вирішуватимуть у класі.

«Діти сортуватимуть сміття»

У класах є дошки настрою – щоб кожен на початку дня вказував, у якому настрої прийшов у школу.

На стінах – мотивуючі написи англійською, як-от: «Follow your dreams» чи «Shine bright».

Всюди коробки для сортування сміття.

«Ми вже батьків попередили, що їхні діти і вдома сортуватимуть відходи», – усміхаючись каже засновник «ThinkGlobal» Назар Михалюк.

«Діти не знатимуть оцінки один одного»

У цій школі не буде дзвоника на перерву, а самі уроки будуть в цікавому форматі. Знання студентів оцінюватимуться за 120-бальною системою.

«У нас будуть не оцінки, а ХР– від англійського experience – досвід. Батькам вони конвертуватимуться у традиційні оцінки, щоб ті розуміли, багато це чи мало. Діти не знатимуть оцінок один одного, – розповідає Назар. – Буде шкільна валюта – кепси. Їх діти отримуватимуть за навчання, участь у проектах та шкільній діяльності, допомогу однокласникам. Потім їх можна буде обміняти на товари, починаючи від корисних солодощів і закінчуючи гіробордом».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 3D-принтер та уроки про Ілона Маска: що пропонує луцька приватна школа «ThinkGlobal»?

У холі святкова атмосфера

Тут спатимуть наймолодші

А тут буде фізкультура

Назар показує школу: спортзал, кімнату для денного сну, хол, їдальню…

У студентів щодня буде два перекуси у вигляді шведського стола. Вони зможуть приносити свою їжу в ланчбоксах або ж замовляти готові обіди.

«Найбільше батьки хвилюються за харчування дітей і їхню адаптацію», – коментує засновник.

Тим часом батьки і діти вже збираються на вулиці. Тут для них приготували різні закуски та напої.

«Хочете в школу?» – питаю у групи дівчаток, які обирають собі лимонад.

«Нііі», – відповідають всі одночасно.

«Особливо я», – вигукує одна з них. Сміються. Ще не знають, як тут буде цікаво.

«Моя старша донька Катерина сказала: «Я теж хочу собі таке 1 вересня!»

Батьки знайомляться між собою. І я знайомлюсь із деким також.

Дарина і Марк Томсони розповідають, що не хотіли, аби син Андрій навчався за такою ж системою, як колись вони.

Сім'я Томсонів

«Тут цікавий підхід, заняття побудовані зовсім по-іншому, це нас і зацікавило. Хлопчик ходив у приватний садочок, тому ми хотіли, щоб навчався і в приватній школі. Якби він пішов у звичайну школу, для нього це було б стресом», – переконана Дарина Томсон.

«Ми серед тих, хто не побоявся ризикнути, – це вже подружжя Ірини та Дмитра Пасічників. Кажуть, що для нового покоління потрібна й інша школа.

Сім'я Пасічників 

«Ми ще до відкриття говорили: «От якби у Луцьку була приватна школа…» І коли вона таки з’явилась, ми вирішили забрати сина із садочка і віддати в нульовий клас у «ThinkGlobal». Щоб побачити, як це працює», – ділиться Дмитро Пасічник.

«Маю досвід старшої дочки. Побачила, що типова школа не дієва. Ми самі з Києва, шукали у Луцьку приватну школу, але знайшли тільки одну церковну. Туди не так то просто потрапити, якщо ти з іншим баченням, – розповідає Тетяна Івашко.

Сім'я Івашків

Ще півроку тому вона хотіла повернутись до Києва, аби її доньки навчались там. Але коли дізналась, що в Луцьку відкриють «ThinkGlobal», передумала, молодшу дочку віддала у перший клас сюди.

«Моя старша донька Катерина сказала: «Я теж хочу собі таке 1 вересня!» – додає жінка.

А хто ж не хоче 1 вересня, яке пахне лимонадом і шашликами.

Текст: Наталя ХВЕСИК

Фото: Ірина КАБАНОВА 

 


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Показати коментарі (2)
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Студенти луцького педколеджу відсвяткували День знань у замку Любарта
Наступна новина Хроніка пригод Луцька і Волині. Понеділок, 2 вересня
Останні новини
Схожі новини