Ми не культивуємо їжу, ми культивуємо свою історію. Ми прагнемо написати історію волинських смаків – і тому створили рубрику ТОМАЧІ.
ТОМАЧІ – це про старі рецепти з Волині, це про рецепти наших бабусь. Часто - про ті страви, які досі готують на сільських кухнях. Але мільйони людей про це не здогадуються.
Чи ви можете уявити «кобиляче молоко» з конопель? А Ніна Климець, якій 91 і яка одна з найповажніших мешканок у себе в селі, може.
Вона навіть пам’ятає, як це смакує з кашею. Бо то смак її далекого дитинства.
* * *
Конопляне «сім’є» було тим, чим смачили страви у її селі на Волині (село Годомичі на Маневиччині).
«ПлОсконь звалася тиї коноплі, шо вибирали. А тиї, шо на насіння, то матІрка. Кулись коноплі сіяли, типіро нє.
Били з сім’я гулії. Тепер то кажуть наркотик, а кулись то гулії били.
А ше було так: присмажить теє сім’є мати на вогні трошки. Да в ступу. Розомне. Да густи ячни каши наварить. Да водою вже теє сім’є розведе, да поллє ту кашу. Де й казали все, шо то кобиляче мулуко. Вкусне, а шо ж… У пист його можна було їсти. То це я їла сама, бо мені таке мати варила все. Вона завше кашу ячну тим кобилячим мулуком смачила. А я вже своїм дітям, то салом…» - розповідає біба Ніна.
* * *
Згадуючи про смачне у довоєнні й повоєнні роки, щось таке, що було звичним для їхньої кухні і їхнього столу, вона згадує коноплі на смак, згадує, як «плосконь брали», колгоспи… Вмить зринають слова слова «гупати», «голії бити», «терниця», «матірка», «росплуга», «на нивци за усадьбами»…
«Ми з твею бабею ше брали коноплі з колгоспу. Крали, а шо ж… Ціпами молотили їх все там на нивци за усадьбами. І ми, дівчата, мали молотити ціпами коноплі! То поки єдни молотять, ми в торбинку всиплемо конопель і бігом росплугою, де й додому занесемо. А тоді знов молотити йдемо.
А тиї, шо плосконь, тра було по єднуй коноплини ходити і по гінших коноплях вибирати з коріннєм. І мочити, а тоді гупати їх. Гупа така, так як терниця була. Далі ставили рубель (той рубель, шо возили сіно та збіжжя), і тиї коноплі на рубель клали.
Ввечері при місяци ходили коноплі брати. І весело було. Побирем, порвем тих конопель, сядемо, співаємо при місяци… Гарно».
От вам історія зі смаком «кобилячого мулука».
Друга справа – Уляна Кішта (у дівоцтві Климець).
Разом брали коноплі «при місяци» і молотили їх ціпами…
Початок 50-х
* * *
«Перший» розповідає про секрети простої волинської кухні, записуючи автентичні рецепти та кухонні поради у селах Волині – від тих, хто їх готує.
Традиційно ми це робимо наживо, тобто тією мовою, якою наші герої розмовляють у глибинці: щоб Волинь на смак була яскравіша. І смачніша!
Так ми готуємо проект, в якому хочемо зібрати все найцікавіше про смаки Волині – без прикрас, як є.
Далі буде!
(передрук публікації заборонено)
Текст: Олена ЛІВІЦЬКА
Фото: Ірина КАБАНОВА
ЧИТАТИ ІНШІ РЕЦЕПТИ:
«Бабо, варіте каламуху!». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
«Я дуже любила картОплі з жареним маком». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
«На Лобні всі печуть тиї бобОвніки». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
Моя баба варить бікус. Про старі рецепти. ТОМАЧІ
«Сир солили завше на зиму – і в комору». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
«Кров пили?» Колярські історії. Про старі рецепти. ТОМАЧІ
«Добра кваша. Найбульш її в піст варили». Про старі рецепти. ТОМАЧІ