Андрій Садовий у Луцьку: від політики до сміття

Андрій Садовий у Луцьку: від політики до сміття

Львівський міський голова Андрій Садовий учора, 20 липня, навідався до Луцька. Що привело його до нас, куди тепер вивозять львівське сміття, що він думає про політичну кризу в Луцькраді, куди відрядить Юлію Вусенко – у мери чи до Верховної Ради, – це та багато інших запитань «Першому» вдалося обговорити з ним за чашкою капучино.

- До Луцька приїхали винятково у партійних справах?

- Мета мого візиту – побачити, як живе місто і при нагоді поспілкуватися з колегами, які працюють у «Самопомочі», щоб краще зрозуміти ситуацію в місті. У вас тривалий час немає мера, це неправильно і я би хотів, щоб вибори відбулися якомога скоріше, щоб міська рада повноцінно запрацювала.

- Чи варто сподіватися, що Юлія Вусенко – керівник обласного осередку «Самопомочі»,  буде серед кандидатів на пост міського голови Луцька?

- З точки зору здорового глузду, потрібно щоб процес самих виборів пішов. От коли це станеться, партія прийме рішення. На сьогодні я не чув від Юлії такого твердого бажання брати участь у виборах. Вона робила все можливе, щоб вибори відбулися, і їй за це щиро дякую, тому що у цьому і полягає принцип місцевого самоврядування, щоб була демократична процедура. Вона зробила максимум, і мені прикро, що Луцька міська рада працює не в правовому полі, бо судові рішення треба виконувати, а не дебатувати, міняти секретаря…Це не красить ситуацію.

- Ви були добре знайомі із Миколою Романюком. Після його смерті політичний Луцьк досі не може ввійти в колію.

- Пан Романюк був людиною, яка любила людей, місто… Він хвилювався, віддавав себе, фактично згорів на роботі, поклавши своє здоров’я на вівтар цієї праці. Коли з ним місто попрощалося, було б логічно повідомити Верховну Раду про смерть і розпочати дострокові вибори, але цього не сталося. Коли я почав аналізувати - чому, то зрозумів, що є бажання когось захопити владу у місті не демократичним шляхом, власне проти цього повстала Юлія. Проти неї пішли серйозні атаки, зокрема і медійні, але вона мужньо тримає позицію і відстоює бажання громади на демократію, на право обрати мера.

- Ходять чутки, що Юлії Вусенко, аби «прибрати» її з Луцька, підготували місце у Верховній Раді замість депутатки Олени Бабак.

- Мій «плюс» чи «мінус» у тому, що багатьох людей з політики знаю достатньо давно. Пам’ятаю декого ще з їх «минулого» життя, вони не завжди хочуть це згадувати, але це дає мені можливість говорити те, що я думаю. Я читав у медіа інформацію про якісь домовленості, це повна нісенітниця. Жодних домовленостей ні з ким у нас не було. Пані Бабак є надзвичайно цінним депутатом Верховної Ради, але вона, крім того, людина, мама, дружина, у неї є своє життя, в яке вона дійсно хоче внести зміну. Чи має взагалі Юля бажання йти у Верховну Раду? Знаєте, я також від неї такого не чув. Але впевнений, що вона колись буде нардепом. Якщо потреба буде, думаю, вона, як законослухняна громадянка буде підтримувати позицію партії. Вона на цю тему не дебатує, повноцінно працює, як депутат міської ради, як керівник нашого обласного осередку, але їй не дають працювати на посаді секретаря міської ради, на якій вона законно поновлена судом.

- У Луцькій міській раді зараз дуже нестабільно, тим часом лучани збирають підписи за відкликання п’ятьох депутатів. Що думаєте про це?

- Ситуація зайшла надто далеко. Треба шукати мудре «соломонове» рішення, яке має бути в інтересах громади Луцька. Коли виникає конфлікт, коли дві сторони не можуть знайти порозуміння, що робиться в цивілізованих країнах? Домовляються і спільно йдуть на вибори, отримують квотум довіри від громади.

- То Ви за перевибори?

- Якби був чинний міський голова, то ситуація в міській раді стабілізувалась. І це треба робити негайно. Якщо депутатський корпус буде служити партіям, а не громаді, яка його обрала, це прикро і нечесно. Депутати міської ради, коли складали присягу, робили це, маючи перед собою Біблію, Конституцію, і говорили, що служитимуть громаді і українському народові… Ніхто з них не складав клятву своїм партіям. Так, наше партійне життя недосконале, багато партій – це просто проекти, які виникають перед виборами і зникають після них. «Самопоміч» хоче бути справжньою і через це ми маємо численні атаки: луплять зі всіх сторін, у Львові навіть сміття підпалили, щоб нанести удар і по мені особисто, і використати львів’ян як заручників. Це окрема історія і ми ще вернімося до неї, коли збудуємо завод, проведемо рекультивацію відходів і покажемо усій Україні, як треба поводитись із твердими побутовими відходами.

- Добре, що Ви зачепили тему львівського сміття. Куди його вивозять зараз? Як вдалося врегулювати цю проблему?

- Політтехнологи довго аналізували, яку ж таку біду зробити для Садового, щоб тиснути через нього і змушувати фракцію у Верховній Раді голосувати так, як потрібно олігархам. Нічого оригінального не придумали, як підпалити полігон, який є базовим для Львова, і таким чином заблокувати вивіз сміття. Сценарій простий – місто буде заблоковане, львів’яни вийдуть, Садового знімуть, і з «Самопоміччю» буде покінчено. У цьому проміжку мені пропонували, аби «Самопоміч» голосувала в Раді, як вигідно олігархам. Я на таку домовленість не пішов і фактично рік і два місяці ми прожили у сміттєвій блокаді. 5500 полігонів по всій Україні були закриті для львівського сміття. Машини з сміттям, маючи усі документи, повертали назад під супроводом ДАІ… Я не знаю, як би ця ситуація продовжилась, якби не мої колеги, які лягли на граніт біля Адміністрації Президента, якби не було рішення Ради церков, коли патріархи різних конфесій написали дуже жорсткого листа-звернення до Президента, прем’єра з проханням припинити сміттєву блокаду. Якби не чітка позиція усіх посольств в Україні, позиція уряду Франції, який вирішив нам допомогти….

До речі, у п’ятницю у Львові буде підписаний договір з Банком реконструкції та розвитку, який дає нам 20 мільйонів євро на вирішення проблеми поводження з твердими побутовими відходами, а ще 11 мільйонів євро гранту. Це велика довіра до громади Львова, бо без цієї міжнародної підтримки, а головне – без підтримки львів’ян, які не піддалися на провокації, було б дуже важко. Ми вистояли, ми показали, що єдина потужна громада може перемогти будь-що. Сьогодні Львів чистий. Чого нам це вартувало, колись напишу у мемуарах (посміхається. – Авт.). Але, зізнаюсь, це був найважчий рік за все моє життя.  Так от. У кінці травня минулого року відбувся підпал на полігоні. Його закрили згідно рішення суду за поданням прокуратури. Це техногенна катастрофа для міста, яке щодня продукує 600 тонн сміття. Що би мав зробити Уряд? Домовитися, щоб кожен полігон прийняв по одній  машині сміття. Не думаю, що була б проблема для Луцька, якби в день приїжджала одна машина зі Львова. Таке рішення прийняли тільки місяць тому.

- У Вас амбіційні плани на будівництво заводу. Чому не шукаєте інвестора, а робитимете це самотужки, за позичені кошти?

 - В Україні немає жодного сучасного заводу з переробки сміття. 96% відходів вивозяться на полігони. Кажуть, що десятки інвесторів хотіли прийти до Львова, припускаю, як і до Луцька, будувати завод. Скажу чесно, ніхто не приходив. Чому? Бо тонна захоронення відходів в Україні вартує 2,5 євро, а в країнах Європи від 40 до 180 євро, тому ніякий інвестор на такі тарифи не прийде. В ЄС поводження з ТПВ (тверді побутові відходи. – Авт.) – це державна політика, у нас – жодної стратегії, а це ж ціла наука! Ми почали в місті роздільний збір сміття, але поки лише 5% людей викидає сміття, сортуючи його.

Смакувала кавою з львівським мером Ірина Костюк


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Показати коментарі (1)
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Луцькі правоохоронці кришують сурогат на ринку?
Наступна новина ТОП-5 найкращих напоїв у літню спеку


Останні новини
Схожі новини