Лучанці Анастасія Бірук, яка народилася 1928 року, із молодшим братом вдалося пережити голод 1933-го. 92-річна пенсіонерка поділилася спогадами про ті часи.
Про це – у сюжеті Суспільного.
«Ми на печі сидимо всі, а мати ходить по хаті. Ходять якість люди, просять. Хтось прийшов, каже до матері: дайте що небудь у рот положити. А мати каже, що нема нічого. Він каже: он у вас лушпайки під лавою», – пригадує жінка
Найважче було перезимувати, каже вона.
«Мати спече у печі велику половинку гарбуза. Добрий такий був. Я тепер пам’ятаю той смак. Пекли цукровий буряк, а зимою різали на скибочки і варили, бо цукру не було. Зимою їли макуху. Батько по такому кусочку макухи давав. І сік із буряка цукрового пили. Як діждалися, що цвіте акація – то ми так ту акацію їли, а акація солодка», – ділиться спогадами Анастасія Бірук.
Каже, без сліз згадувати ті часи не може. Люди пухли та вмирали із голоду. У її родині голод забрав двох тіток. Після голодомору – війна, продовжує Анастасія Бірук. 2 роки і 7 місяців дівчам працювала на примусових роботах у Німеччині. Коли повернулася в Україну, пережила ще один голод – повоєнних років. Після навчання у медичному коледжі у місті Лубни Полтавської області працювати направили на Волинь. Тут, каже, зустріла свою долю. Як сімейну реліквію зберігає 100-літні мамині рушники.
Анастасія Бірук разом із чоловіком Петром прожили в парі майже 70 років. Розповідають, що сил та бадьорості їм додає чай із лікарських трав, які влітку заготовляють на дачі. Жінка розповідає: щодня молиться за майбутнє України.
Читати також: Заборонять музику та обмежать рух транспорту. У Луцьку вшанують пам’ять жертв голодоморів
«А за Україну – то треба боротися самому, бо за нас того робити ніхто не буде. Щоб не було стільки біженців, переселенців, щоб люди жили у своїх домівках. Треба миру над головою. І щоб не було війни проклятої», – міркує пенсіонерка.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
