- Чесно? Вже хочеться передихнути. Хочеться відпустки, утекти кудись з родиною, наприклад, сина нарешті звозити в Карпати… Може, спочатку каву?
…Сідаємо в автівку до нардепа В’ячеслав Рубльова. Без кількох днів – п’ять місяців, як він обласну раду проміняв на Верховну.
Його перемога на 20-му окрузі до останнього була чи не єдиною інтригою парламентських виборів 2019-го. Вважалося, що сценаристи цих перегонів давно домовилися дати тут зелене світло Сергієві Мартиняку з вірою, що Рубльову побороти вже випробувані симпатії виборців Горохівського, Луцького, Рожищенського і Турійського районів навряд чи вдасться. Але він довів зворотнє.
П’ятниця 21-го грудня - останній парламентський день у 2019-му. Далі в обранців – робота з виборцями. А від одного до іншого «слуги народу» перейшли через гучний корпоратив.
* * *
Ми ж зустрічаємося у суботу в обід. Я у передчутті традиційного «святкового» питання, чи не болить Вячеславу Володимировичу голова після корпоративу, разом із нардепом їду в поїздку округом. Рядова робоча поїздка в Горохів, Сенкевичівку. Нам – гарне тло для розмови про депутатське «пекло».
Але Вячеслав Рубльов одразу «підрізає» мої плани. Каже: на корпоративі не був. Не пішов, хоч просили. Бо «дуже вже тягнуло додому, на Волинь».
«На корпоратив не пішов. Чесно сказав: хочеться додому»
Пройшло 5 місяців депутатського життя. Важко це?
Якщо чесно, то втома є. А чого без цукру? (Киває до мене. Пояснюю: «ЗОЖ» і все таке… Усміхається. Каже: «Ясно», і солодить свою каву, – авт.). У тому турборежимі дуже швидкий забіг. Все динамічно. Якщо ти хочеш розуміти, що відбувається, треба читати.
Читати законопроєкти в цілому - це просто нереально, тому що це сотні, тисячі сторінок. Часто вносять законопроєкти дуже швидко, просто під час сесії ти чуєш: «Хто за внесення...?». Внесли, скорочена процедура, розгляд у першому читанні – і фактично ти розумієш, що внесений законопроєкт просто фізично не можеш прочитати, а тільки за назвою здогадуватися, що там у ньому.
Я думаю, такі речі з Нового року ми вже припинимо. Увійдемо в якийсь нормальний режим, щоб можна було дійсно читати, розбиратися у поправках, в законопроєкті, і це набагато покращить роботу в парламенті і депутатів у цілому.
Коли ми голосували щось в обласній раді, ми завжди розуміли, що це за рішення. Ти його вичитував, якісь правки давав… У цьому турборежимі ти не встигаєш це зробити. Але коли ти навіть подаєш правки, вони все одно в турборежимі відхиляються, відхиляються, відхиляються… Потім ми приймаємо знов рішення, закон знов вноситься у парламент… Тобто спочатку йде робота над законами, а потім над помилками, які допустили у прийнятих законах.
Коли ви приїхали з Києва? Вчора – остання парламентська п’ятниця цього Нового року. Вчора був корпоратив «Слуги народу», сьогодні він рве рейтинги всім новинним ресурсам…
Та-а-ак, але я на корпоратив не пішов. Чесно сказав, мені вже дуже хочеться додому. Колеги просили: давай на півгодинки. Але я розумію Київ, якщо ти затримуєшся на півгодини, то потім потрапляєш у години пік, і вже дорога – не дорога… Просто дуже тягнуло на Волинь.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: «У нас уколи робить тато». Ми побували вдома у Рубльових
…Але це ж корпоратив із Зеленським. Дехто точно це розцінив як шанс зайвий раз «посвітитися» перед Президентом.
Ви знаєте…, у принципі ми ж спілкуємося. Президент приходить до нас на фракцію. Він є у парламенті. Посвітитися? Я вам чесно скажу, що я скучив і дуже хотів на Волинь. Тим більше, що сьогодні в 10.30 ми вже змагання з важкої атлетики відкривали. Андрій Авраменко (керівник Волинської обласної школи вищої спортивної майстерності, депутат Луцької міської ради з фракції УКРОП, - авт.) запросив, тому я вирішив, що пріоритет – не погуляти, а краще приїхати на Волинь. Тим паче, що колись Андрій попросив і я став віце-президентом Федерації важкої атлетики Волині, тому несу відповідальність за цю сферу. Крім того, директор горохівської школи №1 мене запросив на ювілей закладу. Думаю, що моїм виборцям сьогодні буде приємно побачити мене саме там.
У вас виходить часто бувати в окрузі? Як показав досвід деяких волинських обранців, це виграшний варіант, коли ти не маєш крупного бізнесу, щоби посівати грішми.
Хотілося б частіше. Я намагаюся робити таким чином: я приїжджаю на вихідні, і в ці дні ми проблематику округу обов’язково піднімаємо. Це або до мене приїжджають голови ОТГ з округу, або я їду. Тобто відбувається постійний контакт. Нема такого, що у вихідні дні я тільки відпочиваю з сім’єю і нічого більше.
Ми їдемо на Горохів. Є у вас улюблені дороги в окрузі?
Чесно скажу: мені в окрузі повезло, тому що в час митного перевиконання були зроблені дороги на Львів (це Горохівщина), на Володимир (це теж частина мого округу), почали робити дорогу на Ковель, на жаль, дійшла вона тільки за Копачівку. Але це більше частина округу, тому що далі Переспа, а це вже починається вже округ Степана Петровича (сміється, - авт.).
Що мені не подобається в окрузі, то це дорога з Рівного до кордону з Волинською областю. Це найгірша ділянка, там постійно проблеми трапляються. Я вже піднімав питання в «Укравтодорі» про те, що її почали робити, а потім кинули… Це теж міжнародна траса, а від кільця за містом Рівне і до межі з Волинню – вона в жахливому стані. 30 кілометрів ганьби.
Маємо бути у школі в Горохові. Що це за школа, чим вона вам цікава?
Це школа, де в нас є один об’єкт ДФРР, добудовується один корпус. Якраз коли стояло питання розблокуванню ДФРР, я тоді займався усіма об’єктами по ДФРР, серед яких і була ця школа. Тоді її готовність була 80%. Ми взяли її в роботу, думаю, що ми до кінця року корпус цей відкриємо. Ви будете мати змогу його побачити. Там зали, їдальня, він з’єднуватиме інші корпуси, будуть переходи: словом, є на що подивитися.
Чому в Трухіна – 270, а у Вячеслава Рубльова – 10?
Давайте поговоримо про гроші на соцеконом детальніше. Всі говорять про ці суми, про те, як ці гроші зараз доводиться просто вигризати….
Ну, ви ж чули, напевне, чули, як Президент на корпоративі заявив? Он поки я їхав, мені вже скидали колеги посилання...
Ні. Я щось цю новину вранці пропустила.
Ну, як? Що в рік Щура треба бути людьми. Це тим, хто розподіляє соцеконом. Сьогодні про це і «Українська правда», і «Страна», і всі вже написали. Колеги мені телефонували ще вчора розказували, і он вже при вас телефонували. Цитата року.
(Під час корпоративу «Слуги народу» Володимир Зеленський у сатиричній формі жорстко дорікнув нардепу Олександру Трухіну, який обраний на одному з округів Дніпропетровщини, в тому, що той забагато грошей собі на округ «зафрактував». «Цей рік був роком Свині, наступний рік був роком Щура, але давайте лишатися людьми», - сказав Зеленський Трухіну. На округ Трухін «вибив» нібито аж 270 мільйонів. Відтак у самій фракції обранці говорять про несправедливий розподіл, - авт.)
Є проблема в тому, що розподіл соцеконому ніколи не розподілявся рівномірно. Це не перший конфлікт. Але, на жаль, цього разу теж відбулася така ситуація. До речі, позавчора вночі ми зустрічалися з прем’єром…
Я хотіла запитати, що то за фото у ФБ було. Про що воно?
(Напередодні нардеп від «Слуги народу» Ігор Фріс поділився на своїй сторінці світлиною з кількома обранцями, позначивши і Вячеслава Рубльова за столом із пляшками з мінералкою з підписом: «Пішли з колегами з Прикарпаття на розмову з Прем’єром. Затягнули бесіду до 22-30. Отримали гарантію, що борги з медиками і освітянами по зарплаті будуть закриті 29 грудня цього року. Під нуль....Пс. Випили всю воду....», - авт.)
Оце якраз і була зустріч із Олексієм Гончаруком, присвячена соцеконому та ДФРР. На цей момент працює тимчасова слідча комісія всередині фракції, яка розбирається із цією ситуацією.
З чим саме розбирається? Не всі отримали можливість залучити ці гроші на свої округи.
Нерівномірно. Неоднакові підходи. У цей розподіл потрапляє досить багато людей з інших політичних партій, тих, які не відносяться до «Слуги народу». На ці всі питання тимчасова слідча комісія дасть відповіді з Нового року.
Комісія – це тільки депутати від «Слуги народу»?
Так.
А хто її очолив?
Хто очолив, не буду говорити. Але я - у цій комісії. Якщо ви бачили фото на моєму ФБ, то вона фактично вся була за столом. Там Давіда Арахамії (керівник фракції «Слуги народу» у парламенті, - авт.), на жаль, видно не було. І представника Кабміну у Верховній Раді (це нардепка Олена Шуляк, заступниця голови комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування ВРУ. До речі, у складі цього комітету працює двоє волинян. Це обранці Ігор Гузь та Вячеслав Рубльов. Останній є головою підкомітету з питань регіональної політики та місцевих бюджетів, - авт.)
У вас особисто є претензії до розподілу грошей на розвиток регіонів?
Претензії є, тому що кошти, які відповідно до 500-ї постанови минулого уряду не були використані, їх перерозподілили на інші округи. Оскільки я з тих депутатів, які розуміють, де чий округ, ми чітко простежуємо, на чиї округи заходять кошти. Якщо це пропозиція Президента, то ми це розуміємо (наприклад, 600 мільйонів на Схід). А коли 1,2 мільярда гривень розподіляється на якихось депутатів, і більшість із них не з фракції «Слуга народу», то виникає питання до цього розподілу і того, хто його робив.
Але президент вчора на корпоративі, на якому я не був, чітко окреслив ці речі. Тому я думаю, що на наступному пленарному тижні чи пізніше трохи будуть розставлені крапки над «і».
На 20-й округ соцеконом є? Про які суми йдеться?
Наразі це 10 мільйонів гривень на 2020 рік. Розподіл буде проводитися, як завжди. Ми будемо збирати відомості від територіальних громад. До завершення року моя основна місія, щоб ті роботи, які виконані, були й проплачені, і кошти прийшли на рахунки будівельникам чи іншим виконавцям. От томограф у Луцькому районі для лікарні купили – це якраз завдячуючи тому, що я розблокував 500 тисяч гривень, щоб цей томограф працював.
Завше цікаво знати, що стоїть за перерізанням тієї злополучної червоної стрічки. Поясніть мені тут одразу, що означає: «Я розблокував». Це що треба зробити, в які двері йти, кому дзвонити, куди писати? Як депутат «вибиває» гроші?
Треба працювати з Кабміном. Треба працювати з комітетом, бо комітет розглядає питання і приймає рішення. Звернення в Кабмін, особисті дзвінки до замміністрів, бо міністра не завжди зловиш. Але навіть якщо і ти його зловиш, то міністр може забути. Ти повинен тримати питання на контролі. До того ж заручитися підтримкою, бо потім в Кабінеті міністрів було позитивне рішення. Як? Ти через голову фракції добиваєшся до прем’єра і кажеш: «В нас на Волині отаке-то питання, не забудьте, воно повинно бути розблоковане».
Звичайно, це все на паперових носіях дублюється, реєструється, передається - кіпа паперу. Це все те, що ти можеш зробити завдяки своїм контактам.
Вам як нардепу легко зайти до прем’єра, до міністра?
Депутати є різні. Оскільки в мене є попередній досвід потужний і цікавий, я ці речі вмію робити.
Які роботи, які об’єкти у 2020-му мали б увійти в ці 10 мільйонів гривень на округ.
Та у нас взагалі зібрано потреб на 50 мільйонів! Потім ми усією командою будемо сідати і дивитися, що і куди. Треба визначити пріоритетність і робити це не так, щоб все було в одному районі чи одному ОТГ, а щоб зробити якомога більше добрих і потрібних справ.
«Грошей на прийомах я не роздаю. Крапка»
Ви спілкуєтеся із Сергієм Мартиняком (бізнесмен,засновник АПГ «Пан Курчак», двічі нардеп від 20-го округу на Волині, у якого Вячеслав Рубльов виграв вибори у 2019-му- авт.)?
Ні.
Зовсім не бачилися?
Останній раз, коли я з ним спілкувався у 2012-му році, коли він був депутатом обласної ради, як і я.
Зазвичай, як відбувається: коли змінюється відповідальний за певну територію, то знаходяться борги попередника, які тут же тягарем лягають на плечі наступника. Є такий «спадок» Сергія Мартиняка? Якісь обіцянки, які вже нема кому виконувати…
Та звичайно. Це по отій 500-й постанові якраз, про яку ми говорили. Можна було б сказати, що нічого цього мені не треба, і ці гроші забрати на інші потреби в окрузі. Але моя думка: там, де освоєні вони, їх треба навпаки розблоковувати, переконувати і так далі. Чим я і займався весь цей період. Давав від себе особисто подання на ці об’єкти, щоб вони пройшли, в іншому випадку не було б фінансування, і навряд чи перерозподіл дійшов би до Волинської області.
...Останній раз, де ми «попадали на колесо»? Це Оса і Ревушки (села Боблівської сільради Турійського району біля повстанського урочища «Вовчак», - авт.). Ото правда «бандерівські шляхи». Там ніколи не було народного депутата. Сергій Мартиняк ніколи туди не попадав. Один раз там був його помічник Олександр Пиза.
Є такий Сергій Власюк, директор Боблівської школи, котрий якось звернувся до мене як до депутата обласної ради - і ми в Осі зробили обрядову кімнату. В цих селах нічого нема: ні школи, ні ФАПу… І коли ми приїхали в Ревушки, нам кажуть: «Та ви нічого не зробите, нам уже всьо розвалили…» і так далі. Поки з Балицьким (Сергій Балицький, бізнесмен, власник підприємства «Вишків Брук», депутат Луцької міської ради від фракції УКРОП, - авт.) не приїхали і не привезли туди бруківку на відмостку. Але сказали: «З нас бруківка, з вас робота». Тепер там, де був раніше клуб, вони вже розчищають територію і кажуть: «Якщо ми це розчистимо, нам буде майданчик, бо в нас багато діточок?». Кажу: «Давайте: ви розчищаєте, а від мене майданчик». Домовилися: до весни щоб було розчищено. Я заохочую своїх виборців до такої спільної роботи.
Депутат – то такий банк, до якого можна приходити за грішми. Так, на жаль, думає левова частина виборців. Як ви з цим живете і як ви з цим справляєтеся?
Гроші на прийомах я не роздаю. Крапка. В обласній раді у нас, в депутатів був депутатський фонд, відтак я міг трохи допомагати, у Верховній – це тільки соцеконом, він на капітальні видатки. Відповідно, я переадресую свої звернення на депутатів облради, своїх колишніх колег. Слава Богу, їх у мене вистачає. Вони мене чують і допомагають.
Я заохочую своїх виборців до спільної роботи»
Треба вчити людей, що депутат – то більше законотворець. Коли виборці звертаються з проблемами, ми намагаємося їх вирішувати через соцеконом, через ДФРР, інші якісь речі… А коли це стосується особистої матеріальної допомоги, то все таки повноваження щодо її надання мають депутати обласної ради.
Мені на окрузі з цим пощастило. Бо якби тут до мене був депутат, який в громадських приймальнях постійно роздавав кошти, це була б зовсім інша пісня. Було б важче людям пояснювати, чому я так не роблю. А так нічого не робив, на окрузі не бував, помічників нема, приймалень нема...
Якраз перед тим, як ми пробили колесо, я хотіла спитати про недобудований спортивний комплекс у Торчині. Мільйонний об’єкт. Коли взимку 2019-го перед виборами в ОТГ його відвідував голова ОДА Олександр Савченко, то зявляв, що з 28 мільйонів треба вкласти ще... 20-ть. Коли це буде?
Будемо говорити чесно: навіть за умови, що його добудують, я не розумію, як Торчинська ОТГ має справлятися з цим комплексом. Там ще садочок добудовується… Що робитимуть з цими глобальними потребами? Почали будувати у 17-18 році з розрахунку на вибори. Кошти у більшій частині не потрапляли на округ, вони йшли в одну торчинську громаду. Тому тут величезне питання, як довести до пуття і до функціоналу об’єкт, в який вкладено мільйони. Якщо ти вже взявся за якийсь об’єкт, ти маєш розуміти, що з ним буде. З Луцька туди ж не будуть їздити люди. В Торчині людей не так багато, щоб його завантажити. Для чого ці мільйони?
постійно роздавав кошти, це було б зовсім інша пісня»
Що думаєте про музей Гуртового? Уже вдруге говорять про його закриття. Гуртовий, вибачте, «в гробу перевертається» після такого.
Перш за все, у такому музеї повинна бути зацікавлена громада. Громада ж хоче чи його скинути на районний бюджет, якого вже практично немає, чи на обласний. Я розумію, що громада відмовляється від того, що їй непотрібно і хоче фінансове навантаження перекласти. Але коли ви об’єднувалися в ОТГ, то якось же рахували оці речі? Я думаю, це питання престижу громади. І голова ОТГ має бути зацікавленим, щоб такий музей був. Ну…бачу, що підхід зовсім інший.
«Ніякий не секрет, що в нас там є укропівці»
Вернемося до «Слуги народу». Про вас як кажуть: однією ногою в «Слузі народу», іншою – поза нею. Не дратують такі слова?
Нас всередині фракції називають укропівцями у «Слузі народу». Тому я не один такий. Але з іншого боку, та партія будувалася дуже швидко, я розумію, що вони запозичували людей і брали свій кадровий резерв з усіх партій на світі. Я там зустрічаю депутатів, які були в БПП, в «Батьківщині», в інших політичних силах. Я ж, працюючи на загальнодержавному рівні, і в УКРОПІ (керував фракцією УКРОП в обласній раді, був членом Політради партії УКРОП, - авт.), і коли очолював «Батьківщину молоду», багатьох знав ще значно раніше, ніж став нардепом.
Тому не можна сказати, що я однією ногою в «Слузі народу» чи хтось інший – так само. Це треба було заповнити всі мажоритарні округи, заповнити список, а де цих всіх людей взяти без якогось політичного попереднього досвіду?
Фракція – 254 людини. Ну, вже 250, бо Разумков і Стефанчук не зайшли у неї і двох уже виключили з неї. Це ж величезна маса – звичайно, їх треба об’єднувати. А ви згадайте, як в 15-му році той самий УКРОП зайшов в обласну раду. Це що була однорідна компанія? Це теж були різні люди зі своїми думками. Просто коли ти керівник фракції і коли ти цим займаєшся, то потім депутати з різними думками стають однодумцями. І сьогодні це вже одна велика фракція, будується одна велика команда, якою залишився УКРОП на Волині.
депутати з різними думками стають однодумцями»
Можна брати фотографів, художників, але хтось робити роботу має. В жодному разі я не ображаю цих обранців, вони багато чого можуть підказати нам у своїй сфері, але все таки коли в парламент потрапляють люди, які мають юридичну освіту, певні політичні здобутки на місцевому рівні, то вони набагато швидше орієнтуються і набагато краще функціонують і в окрузі, і у Верховній Раді.
Уточню: у «Слузі народу» кажуть, є три групи: «Квартал», «Приват», «Павлюки». Ви – до якої?
Я ж кажу, що це ніякий не секрет, що в нас є там укропівці.
З ким із колег-депутатів ви найбільше товаришуєте?
Потоваришував із Павлом Халімоном (36-річний нардеп із Чернігівщини, з Прилук, бізнесмен, тепер – заступник голови аграрного комітету, - авт.). І перша в нас розмова із ним вдалася, і подальша наша робота з ним – теж. Він є заступником керівника фракції. Відповідно якраз до групи Халімона я й відношуся. Це таке було перше яскраве знайомство. Мені дуже приємно, що життя звело з цією людиною.
Ігор Гузь часто публічно і голосно критикує фракцію «Слуга народу». Вас це не ображає?
Якщо чесно, я це як критику в свій бік не сприймаю. Він критикує ті речі, які йому не подобаються у фракції. Але він не критикує когось конкретно.
Нещодавно на засіданні аграрного комітету сталася бійка. Ківа рвався до Мотовиловця, Шуфрич – собі... Юля Тимошенко тим часом розкидала папери голови комітету… Марно народ думав, що в кардинально оновленому парламенті такого не буде. Ви те все бачили?
Бачив. Я був на тому комітеті. До речі, якраз стримував Олександр Колтуновича із ОПЗЖ (той, який має луцьку прописку), він рвався до наших колег зі «Слуги народу». Там Юля Володимирівна і частина ОПЗЖ пішли блокувати роботу голови аграрного комітету. А далі один побіг, другий побіг, хтось когось штовхнув, ялинка полетіла, іграшки розбилася…
Щоб ніхто не постраждав, я вже просто мусив втрутитися. Одна справа дивитися на ці бійки з екрану, інша – коли ти в тих реаліях. Ти тоді не думаєш, як це виглядає збоку. Ти думаєш, що цього не мусить бути. Але гарячих голів, на жаль, вистачає. Треба помірковано до цього ставитися. І себе не давати образити.
«Патріоти Волині» - натяк на новий політичний проєкт
Про обласну раду ми ще не говорили. Запитаю так: хто керує обласною радою нині - Ігор Палиця чи Ірина Вахович?
Ну-у. Ірина Вахович зараз (сміється, - авт).
Про що свідчить переформатування «Солідарності» у Волиньраді?
Я думаю, що це все під, напевне, якийсь новий політичний проєкт. Ми ж розуміємо, що після всіх подій, які відбулися, сьогодні рейтинг «Солідарності» - це не ті 25%, про які раніше говорили. Звичайно, є певне електоральне поле, яке кристалізується. Але це не такі великі відсотки. Ті, хто був в «Солідарності», знають, що вони наступного разу не потраплять в обласну раду з цією політичною силою. Тому ці люди будуть шукати якийсь новий політичний проєкт. А для того, що вони були якоюсь викристалізованою командою, то вони утворили групу «Патріоти Волині».
Там досить багато потужних людей, які реально можуть вигравати округи. Тому частину з них ми точно побачимо у наступному скликанні.
Як ви вважаєте, чому не всі депутати із «Солідарності» увійшли в групу «Патріоти Волині»?
Перш за все, не всі поділяють ту думку, яку поділяє керівник цієї групи. Інше питання, що не всі з них бачать себе якраз у вільному плаванні. Вони будуть іти на вибори все одно із БПП «Солідарність» чи «Європейською солідарністю», як сьогодні перейменовано цю партію.
Чи не буде так, що вони увійдуть у групу «Тільки разом»?
Думаю, що вони до кінця перебуватимуть у лавах умовної «Солідарності», хоча «Солідарності» як такої вже нема, та й фракції толком не залишилося.
Навіщо створили депутатську групу «Тільки разом»?
«Тільки разом»? Ну, дивіться, 32 депутати – то рівно половина депутатського корпусу…
…33 депутати. Ірина Вахович на сесії озвучила цифру 33.
Так? А хто 33-й?..
Не знаю, можливо, Валентин Кошельник чи хто. Але точно, що на сесії говорили про 33.
Ага. Коли я ще бачив документ, то було 32. Хтось один уже потім встигнув зайти (сміється, - авт.). Фактично група «Тільки разом» - це більшість депутатського корпусу.
Створили, щоб консультації між ОДА і облрадою проходили у більш конструктивному полі. Щоб було більш зрозуміло, що є кристалізована більшість в облраді і з нею треба сідати за стіл і домовлятися. Щоб питання, які будуть поставати, проходили через сесію. Ірина Вахович – голово цієї депутатської групи, це зрозуміло, вона – голова Волинської обласної ради, за нею - більшість депутатського корпусу. Наскільки я розумію, діалог між Іриною Вахович та Юрієм Михайловичем відбувається. Це, можливо, полегшить їхнє подальше спілкування і прийняття конструктивних рішень. Щоб ми не бачили того, що ми бачили при Савченку.
і не минають нагоди перекинутися слівцем
«Персонально ще не спілкувався»
Вже обговорювали волинські політичні і господарські справи із новим головою ОДА Юрієм Погуляйком?
Персонально ще не спілкувався. Думаю, що керівник ОДА рано чи пізно, коли увійде в курс справ, зустрінеться із депутатами-мажоритарниками, які знають проблематику своїх округів, і тоді вже можна буде більш конструктивно говорити про речі, які ми спільно повинні здійснювати.
Вас не запрошували на представлення?
На представлення мене запрошували з Офісу Президента, але, на жаль, передзвонили, коли я вже фактично доїжджав до Києва. Я сказав, що увечері у нас фракція, я 4 з лишнім години їхав до Києва на засідання фракції, тому розвертатися назад не було змоги. Тим більше у той день було пленарне засідання Верховної ради, як завше, був великий перелік питань. Наскільки мені відомо, жоден із народних депутатів від Волині, включно із «списочниками», не змогли туди прибути. Ми ж усі розуміємо, що коли сесійний день, ніхто ніяких відряджень не планує.
Вас як вчорашнього лідера найбільшої фракції в облраді можна назвати «гуру» бюджетних баталій. Поясніть, чому обласні обранці не прийняли бюджет на 2020 рік.
Тому, що він не був готовий. Бюджет готувала попередня команда ОДА. Новий керівник фізично не мав змоги ознайомитися з цифрами і зрозуміти їх. Більша частина депутатів після бюджетних слухань виявили ініціативу поспілкуватися безпосередньо із кожним з розпорядником, з керівниками комунальних установ для того, щоб зрозуміти, де можна зекономити чи як перетворити цей бюджет проїдання на бюджет розвитку.
І тут – ніякої політики? І це не тому, щоб показати, наприклад, Зеленському, хто в домі хазяїн?
Перш за все, це не люди Зеленського готували бюджет. Це ж зрозуміло.
Друге: якщо реально подивитися, що треба робити у Волинській області, бюджет 2019 року був повністю нівелійований, тому що коли напочатку року інші області клали кошти на депозити і, відповідно, з цих депозитів мали лишніх 10-20 мільйонів гривень, щоб можна було якісь капіталовкладення робити, то на Волині цього від початку не було. Савченко цього не зробив. Думав, що не зробив – спеціально. Після цього бюджет-2019 року був такий, що практично не було перерозподілу вільних залишків.
Чи відомі вам імена заступників голови ОДА? Це важливо для області, бо це – ключові посади.
Наскільки мені відомо, розглядається декілька людей з-за меж області і одна-дві кандидатури з Волині. Кінцевий результат ми побачимо, коли ці люди будуть погоджені Офісом Президента. Наскільки я розумію, співбесіди в Офісі Президента проводилися. Побачимо «по факту»
Але з вами, як з нардепом, не радилися ні в Офісі Президента, ні сам Юрій Погуляйко?
Ні. Хоча нормально, правильно було б цю комунікацію таки вибудовувати. Але, можливо, хтось бачить по-іншому картину розвитку і кадрового будівництва в цілому в країні і в кожній області окремо.
Президент Зеленський пропонує внести зміни до Конституції. Префекти. Області. Округи. Ліквідація РДА. Завершення децентралізації. Як ви бачите розвиток подій, відповідно, у своєму окрузі?
Тут треба говорити швидше не про округ, а про область. Моя позиція: має бути 4 округи в області, хоча спеціалісти всередині комітету переконують і мене в тому числі, що треба 3 округи на Волинь. Але не може один округ займати дві третіх області! Навіть якщо там буде префект. З якою кількістю населених пунктів і ОТГ він стикнеться, як він за цим усім має стежити? Треба рахувати так, щоб було краще людям. Поки йде дискусія, але думаю, в цій дискусії ми переможемо.
Чому ви сьогодні їдете саме в Сенкевичівську школу-інтернат?
Будучи депутатом обласної ради, я став автором проєкту рішення про приєднання цієї школи-інтернату до Володимир-Волинського спеціалізованого ліцею. Тоді стояло питання: закривати чи не закривати, колектив постійно звертався, доводив, що вони можуть показати ще кращий результат у роботі. З того часу, коли ми прийняли рішення про приєднання, ще ні разу не пошкодували. То таке моє дітище ще з часів обласної ради. І діти – особливі, я намагаюся їх підтримувати.
«Різдвяні свята я присвячу родині»
Що ви найбільше любите і що вас найбільше бісить у депутатській роботі?
Мені відверто подобається робота у нашому комітеті. Коли конструктивно з головою, з колегами обговорюємо, вирішуємо, приймаємо участь форумах – оце я люблю. ...А найбільше бісить те, що реально ми, як би не хотіли, не до кінця розбираємося з тим, за що голосуємо. Я дуже не люблю не розуміти, за що я голосую. Бо я не бачу до кінця наслідків. Але ми це змінимо!
У Луцьку досі говорять про те, що перемога Рубльова на 20-му окрузі була неочікуваною і, головне. Незапланованою навіть для учасників «нобелівських переговорів». То правда?
Таки так (усміхається, - авт.).
(Напередодні виборів до ВРУ у 2019-му у волинському політикумі сталася ключова подія. Учасники майбутніх перегонів, основні політичні гравці Ігор Палиця, Степан Івахів та Сергій Мартиняк провели переговори у готелі «Нобель» у Луцьку. Домовилися про «ненапад». Вилилося все те у перемир’я між «Приватом» та «Континіумом» на Волині, - авт.)
Які у вас стосунки із Ігорем Палицею? І як він відреагував на вашу перемогу в окрузі?
Відносини у нас нормальні, ми постійно спілкуємося в парламенті. А відреагував позитивно. Тим більше у своєму інтерв’ю перед виборами він сказав, яких мажоритарників підтримує. В тому числі і мене.
Підсумуємо? Якось заведено на межі року про плани говорити. Рік Щура – не ваш рік? Чого ви чекаєте від 2020-го?
Ні. Я, здається, народився у рік Кози. Звичайно, хочеться відпочити на свята. Якщо все вдасться так, як ми собі із сім’єю плануємо, то було б чудово мати днів 5 відпочинку в горах. Давно старшому сину обіцяв завести його в гори. Сніг побачить, якого сьогодні на Волині нема. Новорічно-різдвяні свята я присвячу родині.
Щодо Волині і округу №20, то хотілося б завести об’єкти ДФРР, яких давно потребують. Те, що ми завершуємо – дуже добре, але хочеться і починати щось нове. І в школах суттєво щось покращити, в лікарнях. Сьогодні Луцький район закупив МРТ та інше обладнання, Горохівський район просить те саме. Турійський район просить завершити питання з рентген-обладнанням…
Глобальний план – завершення децентралізації у 20-му році. Це безпосередньо відноситься до компетенції комітету, в якому я працюю. Всі граємося з цим процесом. Хочеться завершити, але так, щоб це не було знищення, а було покращення.
Третє: важливо, щоб наступного року з тією всією динамікою трохи все таки більше було часу для сім’ї. Не вистачає при такому ритмі домашнього тепла. Ті, хто каже, що треба сім’ю забирати в Київ, - неправі. Коли тут сім’я, в тебе є віддушина, яка реабілітує після важкої роботи в Києві.
* * *
До Луцька доїжджаємо о пів на сьому. Темно. Пізно. Вячеслав Рубльов ще у дорозі зідзвонюється із дружиною Оксаною, домовляються про зустріч у «Порт Сіті».
У них є небагато часу на буденні ненардепські родинні клопоти…
Текст: Олена ЛІВІЦЬКА. Фото: Ірина КАБАНОВА
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
