Майк Бутчер – про європейську технологічну екосистему, майбутнє журналістики та, звісно, біткойн і блокчейн.
Майк Бутчер – редактор TechCrunch, а також письменник та інтерв'юер. Його огляди покривають усе, що стосується технологічного світу: від інноваційних стартапів до гігантів цього ринку. Останнім часом він багато пише про блокчейн та криптовалюти, проте у розмові з Mind зізнався, що сам у них не інвестував.
Журнал Wired вже п’ять років поспіль включає Бутчера у рейтинг «100 найвпливовіших людей європейського технологічного світу», а BBC News, Sky News, CNBC, Channel 4 та Bloomberg постійно кличуть його виступати на своїх передачах.
У 2016 році Майка Бутчера нагородили Найвизначнішим орденом Британської Імперії. Він отримав ранг кавалера за вклад у галузі технологій та журналістики у Великобританії. Бутчер жартує, що його життя від цього майже не змінилось, і безкоштовних білетів до королівської опери, на жаль, цей статус йому не дає.
Нещодавно Майк Бутчер приїхав до Києва, щоб виступити з доповіддю на Elevate Conference, а також прочитав лекцію у Києво-Могилянській бізнес-школі, де Mind отримав змогу з ним поспілкуватися. Пропонуємо вашій увазі найцікавіше з його виступу на лекції та під час особистої бесіди.
Про біткойн, блокчейн та їхні підводні камені
Биткойн наразі є першою реалізацією блокчейну та споживчим застосуванням криптовалюти. Проблема полягає у тому, що він себе вичерпав. Біткойн є точкою входу у світ криптовалют, але як технологія – він вже у минулому, оскільки не підлягає розширенню чи масштабуванню. Біткойн ґрунтується на алгоритмі, що називається Proof-of-Work (доказ роботи з англ. – алгоритм захисту розподілених систем від зловживань, який передбачає необхідність виконання досить складної і тривалої задачі та можливість швидко й легко перевірити результат. – Mind). А це означає, що необхідна робота багатьох комп'ютерів. Ethereum працює за схожим принципом: потрібно робити багато обчислень на багатьох комп'ютерах. Але незабаром це зміниться з використанням технології, що називається Proof-of-Stake (погодження ставки з англ.). І нові платформи, які постійно з’являються, вже ґрунтуються на цих нових способах створення криптовалют.
Якщо ви одержимі криптовалютами, що ж, бажаю вам удачі, бо наразі там повний хаос: у цій сфері немає регулювання – якщо ви щось втратите, жоден уряд чи банк вам не допоможуть.
Проте блокчейн є дійсно фундаментальною річчю. Він змінить багато галузей. Тому що це той рівень ідентифікації, який інтернет завжди повинен був мати, але ніколи не мав. Якби Вінтон Сьорф, винахідник протоколу TCP/IP, додав шар ідентифікації, ми б жили у зовсім іншому світі, бо це дійсно трансформаційна технологія.
Блокчейн створить те, що ми називаємо світом децентралізації, що означає створення економік з галузей, що зараз можуть собі дозволити лише компанії групи GAFA (Google, Apple, Facebook, Amazon).
На нас чекають великі зміни завдяки технології блокчейну, але в той же час криптовалюти охоплені надзвичайним хайпом. Можливо, має пройти час, або ж багато людей можуть втратити гроші, а когось уряд, можливо, взагалі посадить до в'язниці. Криптоекономіка, що виникне в результаті, повинна створювати нові інновації, які через цей надзвичайний хайп навколо криптовалют гальмуються.
Про європейську екосистему стартапів та місце України в ній
Протягом останніх 10-15 років відбувається розвиток європейського технологічного ринку. Ми не розвивалися як один центр експертизи, у нас є кілька таких центрів. І європейська екосистема не схожа на Кремнієву долину, вона більше схожа на Кремнієву мережу, де є декілька центрів: Лондон є дуже великим хабом, після нього йдуть Берлін, Стокгольм, Хельсінкі, Париж, Барселона.
Традиційно вважалося, що країни Східної Європи – це джерела аутсорсингу, а Україна (переважно Київ та Одеса) заробили репутацію місць, де можна знайти надзвичайно талановитих співробітників, на кшталт висококваліфікованих інженерів.
Але за останні кілька років стало очевидним, що все більше реальних стартапів та справжніх підприємців походять зі Східної Європи. Зараз Україна більш орієнтована на Західну Європу, що відкриває більше можливостей до залучення венчурного капіталу та дає доступ до людей, які хочуть інвестувати. Тому сподіваюсь, що у найближчі 5-10 років Україна, Київ, стануть рівноправним учасником європейської технологічної екосистеми.
Про Brexit та його влив на європейську технологічну екосистему
Переконаний, що певною мірою Brexit вплине на європейську екосистему. Але потрібно також пам'ятати, що Велика Британія та Лондон зокрема є самі по собі дуже великою екосистемою, що приваблює великі обсяги капіталу. І в Європі наразі немає жодного близького конкуренту. Інші європейські міста стають дедалі кращими, але Лондон поки що занадто велика зірка. Важко сказати, як саме все зміниться з Brexit, і ми навіть до кінця не впевнені, що він взагалі станеться.
Про нові бізнес-моделі у журналістиці
Історично склалось, що у сфері засобів масової інформації та журналістиці ми постійно заганяємо себе в кут. Пройшли ті старі часи, коли можна було випускати паперову газету, продаючи у ній рекламу. Дуже важко заробляти на цьому гроші, якщо ви не живете у країні, яка скута мовним бар’єром і невеликою кількістю конкурентів. Але цей бізнес помирає. Онлайн-ЗМІ з’явилися доволі давно, створюючи безкоштовний контент в обмін на трафік, але згодом виявилося, що це замкнуте коло: ви отримуєте все більше і більше трафіку, що дає змогу публікувати більше реклами, яка починає вартувати менше, і вам знову потрібно більше трафіку, і так по спіралі.
Що ж відбудеться далі? Варто повернутися до попередньої думки про блокчейн, що створює нові економіки. Чому не можна створити економіку з контенту, а потім дозволити людям обмінюватися своїм членством у цій криптоекономіці?
Є деякі цікаві експерименти щодо токенування контенту. Наприклад, якщо у мене є токен, я можу отримати доступ до цього контенту, через що його вартість піднімається, і це створює кращу економіку. Ця ідея настільки нова, що їй нема і кількох місяців і майже ніхто нею ще не скористався. Існує платформа, що називається Steemit (соціальна мережа, в якій користувачі отримують плату за створення та користування контентом. Steemit використовує надійну систему цифрових балів (Steem) в якості нагороди. – Mind). Дуже сподіваюсь, що ця бізнес-модель буде працювати.
Про онлайн-освіту, її проблеми та майбутнє
Кілька років тому стався справжній бум навколо онлайн-освіти. Але прогнози, які були зроблені щодо цього, були неправильними. Ці технології виявилися не настільки проривними.
Останнім часом значних інновацій у цій сфері не було. Ми трохи застрягли. Технологічні компанії вважали, що зможуть вирішити проблему освіти за допомогою технологій, але виявилося, що проблема, яку вони вирішували, була некоректною. Проблема, яку варто було вирішувати, це контент. І новий етап в розвитку онлайн-освіти – це створення дуже-дуже-дуже хорошого контенту, такої ж якості, як фільми рівня Голівуду. І це, здається, буде найкращою ітерацією.
Інтернет-навчання стане проривним на ринках, що розвиваються, таких як Латинська Америка, Африка чи Азія. Тому, якщо ви хочете створити платформу для онлайн-навчання, ці ринки мають стати для вас цільовими.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
