«Зважте, будь ласка, рибу в… лоток». Як я не купувала пластику. ЕКО-КЕЙС

«Зважте, будь ласка, рибу в… лоток». Як я не купувала пластику. ЕКО-КЕЙС

Про те, що треба рятувати планету, зараз не говорить хіба лінивий. Найбільші корпорації світу фінансують екологічні стартапи, цілі країни відмовляються від одноразового пластику.

В Україні ж поки мало глобальних ініціатив із захисту довкілля. Хоча з кожним днем більшає людей, які готові жертвувати власним комфортом заради чистої совісті і планети. Хтось сортує сміття і розвозить його у пункти прийому вторсировини у різні кутки міста, хтось – відмовляється купувати будь-що, що після використання опиниться на звалищі, хтось – припиняє їсти продукти тваринного походження, бо ферми вважаються одними з найбільших забруднювачів довкілля.

Журналісти «Першого» перевіряють на собі, чи легко бути еко-свідомим в сучасному місті. 

Перша публікація – про відмову від пластику. Спецпроект екологічних журналістських еспериментів реалізовуємо спільно з Будівельною компанією «Інвестор».

***

«Ой, а як я зважу сливки?», «Та воно ж вам замаже все», «Просто в сумку насипати? Ще такого не бачила!» - реакція продавців змушує ніяковіти і боятись походу на ринки і в магазини. Але діватись нікуди – лише киваю і насипаю усе в рюкзак. Помідори змішуються зі сливками і кукурудзою. Нехай – вдома розберу. Аби тільки не почовплось.

Загалом до редакційних експериментів ми на «Першому» звикли – то в луцьких хостелах ночуємо, то тренуємось з лицарями. Тому новий, екологічний, особливих заперечень не викликав. Тим більше, мета благородна – перевірити, як це – жити, завдаючи якомога меншої шкоди довкіллю. Мені дісталось завдання – два тижні не купувати нового пластику. Не лише очевидного, наприклад, одноразового посуду і води в пляшках, а й будь-чого, запакованого у плівку.

Причина проста. Достатньо уявити, які гори сміття утворюються, якщо хоча б половина населення Землі щодня використовує по одному пакетику. 3,5 мільярди пакетів! І вони нікуди не діваються. Ті, що виготовлені у 80-х роках минулого століття (початок ери поліетиленової упаковки), досі лежать на сміттєзвалищах, і пробудуть там років 500. Якщо, звісно, людство не придумає щось краще за сміттєві полігони і спалювальні заводи.

«Паперові» стаканчики насправді непаперові

Оскільки маю звичку більшість продуктів купувати у вихідні, на початку експерименту, який, до речі, стартував серед тижня, я спокійна. Найближчим часом похід до магазину мені не загрожує, отже можна просто жити звичним життям і не перейматись через обмеження.

Аж тут несподіванка – смска від «Нової пошти», прийдіть мовляв, заберіть чохол для телефону, який замовляли кілька днів тому. Звісно, усе ретельно запаковане у фірмовий пакет. Це ж треба – лише початок, а вже порушення. №1

Проходячи повз чисельні ятки з вуличною кавою, згадую, що паперові стаканчики насправді не такі вже й паперові, а вкриті шаром пластику (інакше вони просто розмокали б від гарячих напоїв). Отже, їх мені теж неможна. Кілька днів борюсь із залежністю, аж раптом колега купує мені каву у подарунок. Звісно, у стаканчику, ще й з кришкою. Ніби не мій грішок, та все ж. Порушення №2.

Розумію, що без кави справді важко і після експерименту я таки буду її купувати на вулиці, тому йду на компроміс – вирішую купити свою кружку. На жаль, в навколишніх магазинах не знаходжу бажаного, тому звично продовжую пошуки в інтернеті. Замовляю силіконову кружку, що складається, а відтак – не займає багато місця у сумці. Звісно, вона має пластикові елементи, але вирішую, що краще раз купити, користуватись роками, а потім здати на переробку, ніж брати щоразу нове. Цього разу тішусь, що посилка приходить в коробці, а не пакеті. Ого, думаю, магазин і справді дбає про довкілля. Але не все так веселково. Починаю відкривати, а там… м’яка плівка, плівка з пухирцями, клейка стрічка. Складно уявити, для чого так захистили резинову кружку. Вона ж не розіб’ється. Порушення №3.

Перший гріх – посилка з Нової пошти у пакеті
Подарована кава. Задумалась, скільки таких стаканчиків я викинула на звалище за роки звички – купувати напої на вулиці
Отак мені запакували мою «екокружку». Гора плівки, з якою тепер незрозуміло що робити
Кружка складається, тому влізе навіть у маленьку «дамську» сумочку
Сподіваюсь, прослужить не один рік

До речі, вже після купівлі перевіряю, звідки приїхала моя посилка. Виявляється, з Харкова. Це вже історія не про пластик, але загалом про еко-свідомість. Ненайкраща ідея – везти товар за тисячу кілометрів, адже на це витрачається немало пального.

Приємний бонус – вуличні кав’ярні Kava Avenue і Aroma Kava роблять знижку дві гривні, якщо ви приходите зі своєю кружкою.

Одна з умов експерименту – неможливість купити воду у магазині. Тому, якщо йду не на роботу (де є звичайні кружки), беру з собою багаторазову пляшку. На щастя, купила її давно. Та одного разу цей необхідний девайс я таки забула. З незапакованих напоїв у найближчому кафе був тільки компот, тож довелось думати, що мені важливіше – заборона на пластик чи на вживання цукру (це вже мої особисті заморочки). Перемогла еко-свідомість. Ну і почуття спраги, звісно.

Супермаркет – пластикове королівство

Перший же похід до найближчого супермаркету шокує – майже усе, що там продається, або вже запаковано у пластик, або ж його пропонують нам запакувати (в ті ж одноразові торбинки). В склі і папері тут продають від сили 5% товарів. Сметана – в пакеті, хліб – у плівці, апельсини – поскладайте, будь ласка, у торбинку. Я ніколи навіть не задумувалась, що пластику аж так багато!

Мені потрібен кисломолочний сир, тож ретельно вишукую на полицях, хоч щось, що підходить. Цей – в одноразовому лотку, той – у стакані. О, є – погляд чіпляється за бруски в паперових конвертах. З них сочиться рідина, тече на руки, та я не піддаюсь пориву взяти пакет і рушаю до каси. Мимоволі думаю, чи багато є готових на такі «жертви»?

«А як я маю потім працювати з брудними руками?» – обурюється моєму проханню не давати пакет касирка.

Знаходимо компроміс – вона використовує пакет, як рукавичку, «пробиває» сир і віддає мені все в тому ж мокрому конверті. Обережно кладу собі його в сумку, намагаючись не заляпати нічого цінного. Зрештою це хороший урок на майбутнє – за такими речами потрібно ходити зі своїм лотком.

До речі, користуватись багаторазовими лотками і в рамках нашого редакційного експерименту, і в рамках принципів життя без сміття, можна. Це хоч і пластик, але він за роки експлуатації замінить собою десятки кілограмів плівки і пакетів. Так би мовити, менш шкідлива альтернатива.

Щоб купувати сир в такій упаковці, варто брати з собою лоток. Інакше мокрим буде все
Воду бажано носити з собою, бо в магазинах вона тільки в пластику

Перед походом на ринок варто… помедитувати

З найбільшим острахом я чекала суботнього походу на ринок. Чомусь можливі засудження продавців вселяли легку паніку. Це ж з мене сміятись будуть! Але шукаю рюкзак, сумку з тканини, два лотки, збираюсь з думками і рушаю.

Вирішую почати з простого – овочів та фруктів. Подумалось, що продавці таких товарів вже звикли до відмови від пакетів.

«Та вона ж нова, чого ви?» - думають, що я боюсь нечистої торбинки.

«Перший раз таке бачу!», «А давайте я вам зважу в пакеті, а ви собі пересиплете», «Що, і салат так давати? Він же мокрий!» - дивуються один за одним базарники, та все ж виконують моє прохання. Їхні руки автоматично тягнуться за одноразовою упаковкою, тому про свої принципи потрібно кілька разів нагадувати.

Натомість без жодних зауважень в іншому кінці ринку продавці спокійно складають у мої лотки куряче філе і печінку. Несподівано!

Заходити у рибний відділ цього разу не наважуюсь, твердий сир і хліб купую у паперовому пакеті, а йогурт – у тетра-паці. Так, там є плівка, але, принаймні, небагато, і ця упаковка переробляється. Щоб бути зовсім еко-френдлі, мабуть, варто купувати йогуртову закваску (продається в картонних коробках) і молоко у власну тару, але я до таких експериментів неготова. Що ж, порушення №4.

Проходжу повз ожину та малину. Яка ж вона гарна і, мабуть, смачна! Але ні – в сумку її не насиплеш, а лотки закінчились – раніше треба було думати.

І оце «раніше треба було думати», мабуть, ключове для покупок без пластика. Варто наперед скласти список покупок і продумати, скільки лотків і торбинок з тканини знадобиться на ринку чи супермаркеті.

До речі, про еко-торбинки. У перший тиждень експерименту в мене їх не було, тож в сумку я складала разом кукурудзу, огірки, зелень, сливки, грушки і виноград. Виглядає гарно (практично натюрморт), але трохи непрактично. Тож до наступного разу купую комплект з трьох тканинних торбинок у супермаркеті «Сільпо». З інтернет-покупками вирішила поки не грішити.

За кілька днів наважуюсь таки купити на ринку рибу. І тут – проблема. Вона просто не поміщається в лоток. Доводиться його відкритим ставити в рюкзак і швидко нести додому, поки хек не почав танути. Ще те випробування! На щастя, рюкзак після цього прати не довелось.

Макарони і крупи можна купити на вагу у власні торбинки або ж в картонних коробках, а сир, виявляється, навіть в супермаркеті покладуть у ваш лоток, якщо гарно попросити. Хіба поцікавляться, для чого.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Про нас знають у Києві та Одесі, але не в Луцьку». Як на Волині роблять бізнес на еко-торбах

За два тижні я зрозуміла, що їжу цілком реально купувати без пластикової упаковки. І це навіть трохи оздоровлює раціон, адже у солодощів і напівфабрикатів, які зазвичай продаються у фабричній упаковці, зменшуються шанси потрапити у вашу корзину. Єдиний продукт, від якого довелось відмовитись – це лаваш. На жаль, в магазинах його продають лише у пластику.

Ледь не забула – є ще ж їжа для котів. Корм я купую на вагу, тому поїхала до магазину з власним пакетом. Продавці послухались і люб’язно насипали «сухарі» в нього. Щоправда, забули уточнити, що поклали всередину ще один пакет. Це я побачила вже вдома. Порушення №5. Надалі буду уважнішою.

Мій набір для походу на ринок. Скільки брати з собою лотків, варто ретельно продумати
Паперову упаковку хотіла звично викинути у смітник, але зрозуміла, що можна ж використати її повторно
Жоден овоч і фрукт не постраждав від тісного сусідства :)
Сир навіть в супермаркеті можна купити у власний лоток
Щоб здати тетра-паки на переробку, їх потрібно помити, висушити і бажано назбирати чимало
З торбинками процес пішов простіше, але трьох таки замало. До речі, на сітчатих чомусь не тримаються наліпки з вагою і штрих-кодом
Для риби треба мати великий лоток...
В торбинки можна складати не тільки овочі-фрукти
Без пакетів покупки виглядають естетичніше. Кота не купувала, якщо що :)

Знайти бальзам для волосся у склі – цілий квест

Якщо з їжею все більш-менш просто, достатньо планувати і брати з собою торбинки, лотки, то з косметикою все інакше. Звичайні магазини тут не допоможуть.

Знаючи, що закінчується бальзам для волосся, я обійшла зо п’ять магазинів «органічної» косметики. Вміст банок може і був «органічним», а от упаковка – лише пластикова. Я навіть спробувала використовувати замість бальзаму рисовий відвар – вийшло погано. Після нього розплутати волосся було дуже складно.

Без надії зайшла в останній магазин – майстерню косметики Green Valerie. Озвучила довгий список умов: щоб без сульфатів, силіконів, спиртів і… в скляній тарі. Морально підготувалась почути, що я дивачка, розвернутись і піти, але несподівано продавчиня сказала: «Так, є таке». Хух, мінус одна проблема. Поки мені більше нічого непотрібно було з косметики, але коли знадобиться, шукатиму тут. З елементарного – рідке мило планую замінити на тверде, коли закінчиться.

Загалом я чула від більш просунутих у цих питаннях людей, що є шампуні і дезодоранти в твердому вигляді, зубні щітки – з бамбуку, а губки – з люфи (рослина така). Усе необхідне можна купити без пластику, якщо постаратись. Хіба з декоративною косметикою будуть проблеми.

Побутову хімію я не купувала, але в разі чого довелось би, мабуть, користуватись звичайною харчовою содою.

Проштрафилась на іншому – купила пластиковий станок для гоління. Порушення №6. Так, я знаю про існування металевих багаторазових зі змінними лезами. В своє виправдання скажу хіба те, що був вечір і в єдиному відкритому магазині цього добра не знайшлось. Знаю-знаю, пояснення не дуже переконливе.

Торба з тканини – незамінна річ. Ніби невелика, але можна вмістити навіть покупки на цілий тиждень
Багаторазовість – наше все

(Не)вдалий експеримент

Зовсім не купувати пластику у мене не вийшло – добра жменя сміття за два тижні таки зібралась. І вона ризикувала стати ще більшою, якби, наприклад, довелось купувати ліки – тут альтернативи практично немає. Але стало очевидно, що без цього обмеження пластику було б в рази більше. Пластику, більша частина якого залишається на звалищах на віки-вічні.

Так, я розумію, що навіть найменший магазин за день роботи продає стільки майбутнього сміття, що множить мої кількатижневі старання на нуль. Я розумію, що без глобальних політичних та економічних змін люди так просто не відмовляться від комфорту, який дарують одноразові речі. Але може це той випадок, коли важливі зусилля кожного з нас? Принаймні, я точно не купуватиму пластик тоді, коли без нього можна обійтись. Це, виявляється, зовсім нескладно і тим більше – несоромно.

Віта Сахнік

Фото автора та Ірини Кабанової

 

Партнер серії екологічних журналістських експериментів «Першого» – Будівельна компанія «Інвестор». Компанія, що не просто будує житло, а є на Волині одним з лідерів з провадження інноваційних технологій та прикладом відповідального сталення бізнесу до викликів сучасності. Будуємо майбутнє разом.


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина У Луцьку запустили твердопаливну котельню, яка гріє воду для району ЛПЗ
Наступна новина Продається квартира з ремонтом, технікою і меблями. Ціна – менше 500 доларів за квадрат
Останні новини
Схожі новини