Ранок в місті почався гаряче: з новини про підпал в сусідній з Луцьком Підгайцівській ОТГ. Топ-тема для кулуарних розмов перед черговою 52-ю сесією Луцької міської ради. Поки народ сходиться, тут знову згадують про підпали ЦУМу, ресторану, машини нардепа Лапіна, побиття активістів і нібито причетність до цього партійної команди, які в Луцькраді має більшість.
У перерві депутат Ігор Поліщук як один зі спікерів УКРОПу заявить, що це… смішно.
На Богдана Хмельницького теж було смішно. Місцями. Наприклад, коли кандидат у Президенти Віталій Купрій піарив себе з трибуни ради, а всі робили вигляд, що він це робить не як кандидат.
Товаришу Купрій, дозвольте привітатися…
За кілька хвилин десята. 30 січня. Вранішні дороги – слизота слизот, але цього дня мерії – не до них.
Укропівець Микола Дендіберін знову прийшов у своєму помаранчевому костюмі. Вніс трохи кольору в депутатські будні. Цікаво, чи впливають на вибір його часто такого яскравого «луку» питання порядку денного чергової сесії?
Тим часом у залі вже позафракційні Андрій Авраменко й Олександр Козлюк, свободівець Микола Федік… Раптом в коридорах з’являються міцні хлопці у формі поліції, замначальника луцького міськвідділку. Як «свій до своїх» до зали заходить нардеп Віталій Купрій в супроводі незнайомця. Скромно займає місця позаду депутатських рядів.
На столі у в.о. міського голови Григорія Пустовіта («Батьківщина») лежить копія депутатського посвідчення Купрія. Щоб раптом що – не помилитися. А радник Григорія Олександровича Ігор Поліщук (УКРОП) тим часом енергійно обходить у залі представників різних фракцій. Там посміялися. Там перекинулися кількома словами….
- Все нормально? Я ж давав листа. Мені буде слово? А вже бачу тут щось не те починається… – повертає голову до керівника апарату ради Тетяни Касьянової столичний гість.
- Дозвольте привітатися… – перебиває їх депутат Аркадій Соломатін (позафракційний). Щось шепче на вухо Купрієві, як давньому другу.
Той аж ніяковіє від такої «дружньої атмосфери». Аж тут - Гімн. Руки на серці.
- Не знаю, як поступити, одразу за тим зізнається з президії Григорій Пустовіт.
Мовляв, бачте: до нього звернувся нардеп з проханням виступити у залі. Як нардеп він має таке право. Але от дізналися, що нардеп кандидат у президенти, а так – уже ні…
- Голосуємо! – хтось гукає.
- Ну, чекайте. Я можу пояснити, гарячкує з місця Купрій.
Пояснити так пояснити. Обранці, звичайно, за. Кандидат іде за трибуни і пояснює дивно: наче з кулемете строчить про те, що безпартійний, опозиційний і в Україні треба оголосити війну, а він подав такий законопроект…
Дякує всім і стрімко лишає залу.
- Шановні депутати, все. Приступаємо до безпосередньої роботи… – звучить з президії.
Земля і кава
Порядок денний, в якому левова частка земельних питань, доповнили проектами щодо згоди на прийняття у власність громади Луцька будівель Луцького районного Будинку культури та районної ДЮСШ і приступили до внесення змін до бюджету.
Зміни затвердили швидко і «безболісно». 26 «за». Тут дискусій не було б, якби обранці із фракції «Самопоміч» не згадали про гроші на ремонт прибудинкових територій. Які двори ремонтуватимуть цього року, допитатися у представників влади так і не вдалося. Виходить, що у переліках вони – одні, а по факту – інші.
Тарас Шляхтич просить об’єктивно розібратися з переліком на всіх комісіях.
- Оцінимо наявність фінансів і чесно скажемо, скільки ми їх виконаємо до кінця року. Дивлюся на сайті «Прозоро». Там ремонтів на 5 мільйонів, але це все гроші, які не розподіляються на сесіях. Депутати про це ні сном ні духом! – наголошує.
- Читайте газету «Луцький замок» там чесно про все говориться, – іронізує у відповідь Григорій Пустовіт.
Тим часом до трибуни вже прямує головний земельник Сергій Шабала.
Ігор Поліщук несе каву в зелених паперових скляночках. В тон прапорцям. На кону – земля: час включитися в роботу…
Дайте водоканалу футбольне поле, бо… топить
«Луцькводоканал» хоче собі у власність стадіон в Теремному. Така собі ділянка. Топить часом, запевняє екс-голова земельної комісії позафракційний депутат Євген Ткачук. Ніхто таку не візьме. Хай грають, он «вони самі навіть канаву прокопали», просить Аркадій Соломатін.
Новоспечений директор водоканалу Віктор Гуменюк і справді розказує, що його комунальне підприємство готове займатися стадіоном, бо має футбольну команду.
Та його вправно збиває з пантелику Андрій Покровський («Солідарність»).
- Можете дати обіцянку, що найближчими роками ця ділянка не буде передана в суборенду іншим структурам, а використання буде виключно за водоканалом? – запитує.
- Наша мета, щоб там був стадіон. Але якщо будуть хороші пропозиції. Я – людина, яка зацікавлена, щоб там був стадіон, якщо ця модель буде прийнятною, буду використовувати всі можливості, відповідає той.
Раптом бере слово Андрій Козюра («Батьківщина»). Каже, буде «не послідовний», але якщо міськрада нещодавно затвердила програму підтримки водоканалу і 16,5 мільйона цьогоріч має витратитити на дотації підприємству, як воно може ефективно займатися ще й стадіоном. Мовляв, хай уже з водою справляться…
Петрочук – підтримати. Дендіберін – «пусть будєт полє»…
- Рідко коли можу погодитися з депутатом Козюрою, але він тут абсолютно правий, – додає Павло Данильчук.
Знову 26 за. Чи не з’явиться скоро на стадіоні в Теремне хтось дуже бажаючий звести там «житло для спорстменів»?
- Питання, бажаючі виступити, зміни, доповнення, ставимо на голосування… – монотонно оголошуватиме питання за питанням Григорій Пустовіт.
Деякі земельні проекти приймають «пакетами». Вкотре відмовляють доньці колишнього обранця Дмитра Москвича в намірі привласнити зупинку на Центральному ринку. Не без дискусій вносять корективи до плану забудови території між Дубнівською та Рівненською. Скоро і там буде новий ЖК.
між Рівненською та Дубнівською і передали їх в раду
«А «Черемшину» помниш?»
...Без воєн приймають звіт в.о. міського голови про здійснення державної регуляторної політики виконавчими органами міської ради, стратегічні цілі для Луцька аж до 2030 року. Пропонують другу неділю вересня назвати Днем міста і поставити крапку в дискусіях.
Алла Надточій («Самопоміч») згадує, що цьогоріч (а день міста вперше був у вересні) на заходи прийшло мало людей, зокрема й студентів.
- Не знаю, як студенти, а студентки були, – жартує Григорій Пустовіт.
Обранець Павло Данильчук («Народний контроль») тим часом пропонує святкувати День міста 28 липня, коли Луцьку дали Магдебурзьке право.
- Наша історія має свої дати, свої легенди. Хай лучани так дізнаються більше про історію міста. І гості теж. А ні… Ми беремо дату зі стелі, бо це зручно. Я пропоную її наповнити внутрішньо, ідеологічно! – ратує виходець із патріотичного молодіжного середовища початку 2000-х.
У військового пенсіонера Аркадія Соломатіна не витримують нерви. Корінні лучани мають обирати дату, заявляє у відповідь, а не «різні там»…
- Я все життя в Луцьку прожив! Я «Черемшину» на день міста пам’ятаю! Нє, ну нармально? Ти «Черемшину» помниш? – киває убік колеги.
Трохи більше двох десятків луцьких обранців, видно, «помнять». День міста таки у вересні. А «Черемшина», до речі, – старе радянське кафе в луцькому парку.
* * *
Зашаруділи цукерками.
Дали добро на створення дочірнього підприємства «Луцькводоканалу».
Одностайно погодилися прийняти у власність міста районний будинок культури і спортшколу, «щоб не закрили».
Затвердили схему, за якою тепер з бюджету приміських ОТГ будуть перераховувати гроші за сільських дітей, які вчаться в місті (а таких більше 900) і навпаки. Тепер, тішилися вголос, навіть ті, хто живе в маєтку під Луцьком, але має квартиру в місті, побіжать за луцькою пропискою…
- Давайтє паздравім Петрочука, – раптом піднявся вкінці депутат Дендіберін і впевненим кроком в помаранчевому костюмі попрямував на середину зали.
Ігор Поліщук з такої нагоди аж спинився в дверях, бо вже зібрався на вихід.
Син заступника міського голови Костянтина Петрочука днями виграв змагання з плавання в Люксембурзі. Дендібєрін аплодує. Завіса.
Текст і фото: Олена ЛІВІЦЬКА.
P.S. Можна чекати на одну з найближчих сесій і Володимира Зеленського? Бо якщо Віталій Купрій, який публічно відхрестився від УКРОПу (а на практиці, як бачимо, не дуже) так легко доступився до трибуни, то Зеленському – сам Бог велів… Принаймні, було б веселіше. Ой, що це я, – «смішно».
що там виросте щось ще краще, «ніж «Яровиця»...
як порахувала всіх сільських дітей у луцьких садочках
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
