Прямий ефір «Луцького радіо»

Перша політична вечірка у Луцьку. Ми були на ній і їли огірки з медом

Перша політична вечірка у Луцьку. Ми були на ній і їли огірки з медом

У Коворкінгу Змін волинського «Голосу» метушаться люди. «Свої» п’ють каву. «Чужі» тихцем зазирають, щоб дізнатись, як там. А там – творчий хаос і списані завданнями дошки. А ще помаранчевий шарф, зав’язаний у стилі Славка Вакарчука – на стійці мікрофону.

Він так і висітиме самотньо весь вечір в офісі, бо вечірка не передбачає балаканини у мікрофон.

Політична вечірка і без виступів? Так, таке буває.

Замість них – спокійні розмови під музику «Океану Ельзи» та сучасні ремікси. У зручних кріслах-мішках, розміщених просто неба. Поміж каштанів та ясенів.

Біля входу в коворкінг – стіл з помаранчевою скатертиною. На ньому – три відра: два помаранчевих і одне синє.

В одному – квас, в іншому – компот із абрикосів, полуниць та вишень. У третьому – огірки.

Щось було в тих огірках символічне, бо їх вмочували у мед і їли так, наче то був особливий вид цукерок. Хрумких цукерок без начинок і обгорток.

«У вас є код пропуску?» – питає координатор волинського «Голосу» Віктор Левандовський і простягає пакет із браслетами з символікою партії. Обираю помаранчевий. Він якийсь тепліший.

«Люди змучились від риторики. Нам не треба ЦК КПРС. Тут ніхто ні до чого не зобов’язує, – Левандовський пояснює, чому його команда обрала такий формат зустрічі. – Головне, щоб люди знайомились, спілкувались і отримували якусь користь від наших заходів».

Раніше у них були лекції про Китай, здорове харчування та самозахист. Невдовзі буде лекція про цілі та самоорганізацію, ранковий фітнес… Словом, ви зрозуміли.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Заряди «Голос» позитивом. У Луцьку команда Вакарчука вийшла на ранкову зарядку

Заступник координатора Андрій Гаврищук додає, що без креативного підходу зараз не обійтись:

«На сьогодні не працюють класичні формальні заходи у вигляді зборів по районах чи в містах. Це у минулому. Вони неефективні. Ми шукаємо нові форми комунікації з виборцями, апробовуємо їх. Маємо позитивну зворотню реакцію».

Каже, що під час заходів не агітують. Та й запрошують на них не тільки своїх прихильників, а й тих, хто підтримує інші партії.

Із традиційних форматів агітації використовують лише газети, плакати та буклети.

На цій вечірці вони теж є. Лежать на столі. Кому цікаво, той бере й читає. Ніяких палаток, ніяких бабусь чи студентів зі стосами паперів...

На вечірці люди різного віку. Переважно молодь. З-поміж усіх вирізняється дідусь із дерев’яною ключкою. Він уважно роздивляється усіх, хто прийшов. Перечитує газету і буклет. Куштує компот. Щось фотографує на мобільний. Це Володимир Залуцький.

«Музика грає, а хлопці дівчат не запрошують, – жартує. Мабуть, якби не ключка, то й сам потанцював би.

Він згадує, що зробив «цікаве фото». Дістає телефон, швидко знаходить знімок у галереї.

«Ось, дивіться, як цікаво», – показує світлину, на якій двоє дівчаток лежать на кріслі, однаково закинувши ногу на ногу.

Володимир радий, що тут є молодь. Але не розуміє, чому ніхто не виступає:

«Вони хочуть переплюнути президента у так званому, як то тепер кажуть... креативі. Подачі чогось. Але я все чекаю, що подадуть щось, а його не подають».

«Музика грає, а хлопці дівчат не запрошують...»

Володимир був прихильником Анатолія Гриценка, але розчарувався в ньому. Тепер підтримує «Голос».

«Що то така за професія – політолог? От не можу зрозуміти. Він має вчити політиків, як правильно правити. А якщо він допомагає прийти до влади аферистам, то хіба то професія?» – несподівано питає мене, але не очікує відповіді.

Невдовзі він переключається на міську раду. Тоді на обласну. Далі – на президента, тоді – на прем’єр-міністра. Схоже, цей дідусь тут найбільше говорить про політику.

«Я прийшла, щоб зареєструватись спостерігачем і дізнатись, як ще можу допомогти партії», – розповідає Лілія Клімчук. Вона прихильниця і волонтерка «Голосу».

«Святослав Вакарчук – єдина людина, якій можна довіряти у політиці», – переконана жінка.

Питаю, які зміни хотіла б бачити в країні передусім.

«Зміну мислення, – відповідає. – Ми дуже пасивні. Доки не почне щось змінюватись у свідомості людей, доти не зміниться нічого. Я теж була пасивною. Раніше була аполітична. Але зараз такі часи, що не можна бути аполітичним. Ніхто не повинен бути осторонь».

Ще одна прихильниця «Голосу», Ольга Ільїв прийшла на вечірку, щоб познайомитись з іншими волонтерами. 

Розповідає, що підтримує партію, бо та обстоює зміни. Її ж найбільше цікавлять зміни в освіті.

«Треба змінювати нашу систему освіти, починаючи з дошкілля. Гостро стоїть проблема інклюзивної освіти. Діти з інвалідністю усім заважають. Вся система їм опирається… Вихователі не хочуть докладати додаткових зусиль, батьки проти, аби їхні діти навчались разом з особливими дітками…» – каже Ольга. Наголошує на змінах, які вплинуть на майбутнє дітей.

У цей час її син Тимофій ганяє у м’яча із незнайомими юнаками. Вочевидь, у когось політична вечірка зовсім не політична.

Хтось вже назнайомився і наговорися. А хтось ні з ким і не знайомиться. І ні про що не говорить.

З таких – Віктор Оксенюк, який весь вечір простояв самотньо. 

«Я хочу, щоб Вакарчук був президентом», – тільки й почули від чоловіка. 

Шкода, що співак не тут і цього не чує. Славкова присутність тут відчувається інакше: у кольорах, символіці і в настрої. Ну і в колонках, які виводять його голосом «На небі».

Фото Ірини КАБАНОВОЇ

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мікрофон, камін, кубики і «Я свабодєн». За лаштунками «Голосу» Волині


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Хроніка пригод Луцька і Волині. П'ятниця, 12 липня. ФОТО
Наступна новина Страшна дорога і «забутий» ФАП: що турбує мешканців села Сокіл
Останні новини
Схожі новини