Короля робить свита. Тут запросто можна перефразувати відоме прислів’я: скажи мені, з ким, ти прийшов, і я скажу – хто ти.
Прийшов голова Волинської ОДА Юрій Погуляйко фактично сам. Бо під час його представлення 3-го грудня із нинішньої команди поруч із новим головою ОДА не було нікого. Супроводжував Погуляйка очільник місцевого СБУ та перший заступник керівника Офісу Президента Сергій Трофімов. Чутки про те, що на Волинь вслід за головою ОДА з Луганщини прибуде «луганський десант» поповзли Волинню ближче до Нового року. Фактично вперше публічно їх підтвердив нардеп Вячеслав Рубльов в інтерв’ю виданню «Перший».
Ми спробували скласти портрет тієї владної команди, яка наразі очолює Волинську облдержадмінстрацію.
Чотири місяці треба було Юрієві Погуляйку, аби його і його людей «побачили». Що говорять про команду нової ОДА у кулуарах? Хто є хто? Чому «живого» Погуляйка мало хто бачить? Як керують Волинню в чаті WhatsApp?
ПОГУЛЯЙКО: «теніс» по-луганськи
Є чотири речі, якими наразі найбільше запам’ятався на Волині новий голова ОДА Юрій Погуляйко:
- поставив двері та нагородив парканів у холі ОДА;
- привів команду немісцевих керівників далеких від волинських справ;
- гучно звільнив кількох топових чиновників (зокрема, Леоніда Кирильчука, Світлану Мишковець та Ігоря Ващенюка);
- створив собі імідж непублічного керівника, який вкрай рідко з’являється на людях і не дав ще жодного повноцінного інтерв’ю.
«З начальниками управлінь та департаментів комунікація – на рівні нуля. «Вхожих» до голови ОДА дуже мало». Жоден голова РДА за перших сто днів його роботи «живого Погуляйка» фактично не бачив. Може, хтось один, два, три… Те саме стосується заступників: некомунікабельні, не вникають в ситуацію і навіть не хочуть», - розповідає один з працівників ОДА.
Подейкують, новий голова ОДА був шокований непривітним прийомом, який влаштували йому волиняни у день представлення (йдеться про надемоційну зустріч, яку провели Юрієві Погуляйку в день прийому просто у стінах ОДА волинські атовці та громадські активісти, – авт.). Події, які розгорталися 3 грудня, стали для нього справжнім стресом: він не уявляв і не звик, що ТАК можуть зустрічати високопосадовців його рангу.
Ще до приходу на посаду голови ОДА позаочі Юрія Михайловича назвали «сєпаром». А все тому, що він – родом із села Верхнєшевирівка Краснодонського району Луганської області, що нині під контролем «ЛНР». Крім того, Погуляйко став третім правоохоронцем, якого за останні 20 років призначали керувати Волинню. Подібне до цього робив Порошенко із Савченком і Кучма з Французом. Щоправда, попередні губернатори мали генеральські звання, а про погуляйкові погони в його офіційній біографії – ні слова.
Він став і єдиним головою ОДА, перед призначенням якого і Волинська обласна і Луцька міська ради сказали цьому кадровому рішенню президента Зеленського своє голосне «фе», прийнявши відповідні звернення на сесіях.
«Свої», сказав Трофімов у Луцьку, крепко добрі до «місцевих царьків». Тому «чужі», схоже, мали бути «злими».
«Наголошую, що сьогодні потрібні не звіти, не цифри, не слова. Від нас чекають конкретних державницьких дій. Тому серед членів своєї команди хочу бачити патріотів і професіоналів, а не лояльних до будь-якого керівництва нероб», - ключова цитата щодо кадрів, із того короткого виступу, який проголосив новий голова ОДА в овальній залі, стоячи вперше там за трибуною.
Що робить?
Перших два місяці роботи (січень-лютий) про Юрія Погуляйка чути було мало. Дві сесії обласної ради він пропустив, в тому числі й ту, на якій приймали бюджет.
Поява голови ОДА на сесії облради сталася 12 березня. Якщо його попередники традиційно використовували таку нагоду для виступу з трибуни і спроби налагодити спілкування з депутатами обласного рівня, то Юрій Погуляйко обійшовся кількома короткими коментарями в обговореннях рішень порядку денного – без виступів і промов.
У перші дні роботи на Волині губернатор відвідав кілька районів, зокрема Маневицький, Шацький і місто вугільників Нововолинськ. Однак на цьому практику частих виїздів на місця завершив. Хіба ще кілька разів бував на МПП «Ягодин», аби, як запевняла прес-служба ОДА, «контролювати ситуацію на кордоні».
Про 100 днів роботи на посаді голові ОДА Юрій Погуляйко відзвітував теж показово: тихо оприлюднивши на сайті ОДА підсумки своєї 100-денної роботи і досягнень. До таких, наприклад, зарахував звернення до Президента щодо недопущення приватизації ДП «Волиньторф», затвердження нової структури ОДА (ліквідацію кількох підрозділів і натомість створення нових, як-от утворення управління інформаційної політики та з питань цифрової трансформації чи створення ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області»), завершення будівництва великих об’єктів, як школа в Любохинах і робота над програмою так званого «великого будівництва», це ще 12 проєктів.
Можна згадати, що голова взявся лобіювати вирішення проблеми зміління Світязю у столиці, але наразі, здається, далі ознайомлення з проблемою і візитів у Шацький район справи не пішли. Обіцяне в Офісі Президента кураторство для бізнесу на Волині припало на інвестиційний проєкт Володимир-Волинської птахофабрики. Також команда ОДА заявила, що долучиться до відродження Олики, ініційованого облрадою.
У ролі спікера від влади і головного «глашатая» новин з ОДА з краянами комунікує Тетяна Щербак, його заступниця. З часу представлення голова Волинської ОДА не провів жодної прес-конференції.
Поміж тим Юрій Погуляйко нібито знайшов порозуміння з представницькою владою. Голова обласної ради Ірина Вахович публічно претензій до Юрія Погуляйка не висловлює. Вони навіть планували зіграти разом у теніс в коридорі на 2-му поверсі.
Зіграти в теніс з губернатором щастить не кожному. Тенісний стіл якраз перед дверима приймальні голови ОДА з’явився одразу після ремонтів та реконструкцій. Як відомо, в ОДА розпорядилися встановити великі металопластикові двері, якими перегородили раніше доступний всім коридор. А ще постелили нові килимові доріжки, поставили грати на вікнах кабінету голови, облаштували вхід у приміщення ОДА через центральні двері, для чого хол перегородили металевими обмежувачами руху.
Причина появи цих нововведень – господарський підхід Юрія Погуляйка. Він, мовляв, «не звик» до такого безладу, який, на його думку, застав на Волині. Принаймні, як розповідають працівники ОДА, так публічно пояснює. За неофіційною версією, після подій у день представлення просто захотів собі створити безпечніше, на його думку, середовище.
ТРОХАНЕНКО. Місія невідома
До заслуг за сто днів голова ОДА відносить і «призначення 3-х заступників». Одним із перших на Волинь, де вже чекали на «луганський десант», прибув «донецький» Олександр Троханенко. Юрій Погуляйко представив його офіційно 28 січня під час оперативної наради в ОДА.
Чому – «донецький»? Тому що з 2013 р. працював у податкових структурах Донеччини. Останні 3 роки – заступником начальника головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області. Має нерухомість у Маріуполі та Донецьку.
Де народився 50-річний Олександр Троханенко, не вказують навіть в його офіційній біографії на сайті ОДА. Навчався в Донбаській національній академії будівництва і архітектури. У 2014 р. здобув звання кандидата економічних наук Донецького державного університету управління (м. Краматорськ).
Що робить?
За посадовими обов’язками, затвердженими розпорядженням голови ОДА від 10 березня цього року, на його плечах: робота з планування бюджету та фінансів, торгівля, екологія, ЖКГ, економіка, в тому числі і аграрний комплекс, та взаємодія з правоохоронними структурами і органами цивільного захисту.
Олександр Троханенко, як і голова ОДА, лишається малопублічним. З неофіційних джерел відомо, що особливої компетентності в справах, за які відповідає, заступник з економічних питань не демонструє.
ЩЕРБАК: шерше ля фам
Найпублічнішою персоною серед керівників Волинської ОДА є заступниця голови Тетяна Щербак. Її ім’я у всіх новинах та публікаціях, де згадується облдержадміністрація, звучить набагато частіше, аніж ім’я самого Юрія Погуляйка. Призначили Тетяну Василівну на цю посаду 28 лютого. Уродженка Чернівецької області офіційно проживає в м. Гостомель на Київщині.
В одному з лайтових інтерв’ю виданню «Таблоїд Волині» вона розповіла, що так чи інакше її робота на різних етапах життя часто пов’язана з медициною, та й сама є донькою лікарки. Виховує сина. Неодружена офіційно, але має чоловіка.
Якщо вірити біографії, очолювала кілька підприємств, як-от була директором автосалону ТОВ «АвтоЦентр-Київ», «керувала напрямком» ТОВ «Б’юті Бутік Україна», до 2017-го займалася «підприємницькою діяльністю», а що робила до 2019-го – невідомо. 40-річна заступниця має досвід громадської роботи: у жовтні 2018-го очолила ГО «Конгрес жінок світу». Ця структура згадується в переліку громадських організацій Донбасу, які влітку 2019-го зверталися до Зеленського з проханням створити єдину платформу для відновлення територій Донеччини та Луганщини. Про жодну іншу активність «Конгресу...» у відкритих джерелах інформації нема.
З підлеглими на Волині Тетяна Щербак спілкується російською. В роботі імпульсивна та емоційна. Схильна вимагати від підлеглих безумовного виконання своїх вказівок.Свою імпульсивність і зверхність вона демонструє навіть у спілкуванні з керівниками правоохоронних структур, що за певних обставин може зіграти з чиновницею злий жарт.
Ця жінка є однією з найближчих людей до голови ОДА. За неофіційною інформацією, саме конфлікти зі Щербак став причиною звільнення Кирильчука та Мишковець. До слова, Юрій Погуляйко нібито не планує надовго затримуватися на Волині, а от Тетяна Щербак має амбіції перехопити губернаторську булаву хоча б у ранзі в.о., проте на тривалий термін. І це – одна з причин звільнення Леоніда Кирильчука, адже саме він як перший заступник у такому випадку виконував би обов’язки голови.
Попри абсолютну відсутність досвіду роботи у державних структурах, органах влади у недавньому інтерв’ю телеканалу «Аверс» Тетяна Щербак запевнила, що успішно пройшла співбесіду перед призначенням на посаду. До речі, за інформацією окремих джерел, таку співбесіду вона проходила і на посаду першого заступника, проте невдало.
Що робить?
На плечі Щербак переклали фактично всі повноваження заступниці Світлани Мишковець, і навіть більше. Самій Мишковець лишили відносно невелике поле для діяльності: культура, молодь, спорт; освіта «в частині надання організаційно-методичних рекомендацій»; координація відзначення пам’ятних дат, тощо.
Натомість Тетяна Щербак одночасно мусить бути компетентна у справах освіти і, наприклад, земельних відносин. Вона відповідає за: освіту, охорону здоров’я, соцзахист, децентралізацію, рекреацію і туризм, містобудування, земельні відносини і транспорт. Неозброєним оком видно що це – перелік тих галузей, де найчастіше є реальні грошові потоки. При цьому ініціаторкою накопичення сфер відповідальності заступниця виступала сама.
Тетяна Василівна є «офіційною спікеркою» у темі коронавірусу, проводить брифінги і координує роботу створеного при ОДА регіонального оперативного штабу з питань реагування на надзвичайну ситуацію медико-біологічного характеру. Попри те, що офіційно головує у штабі Юрій Погуляйко, а Тетяна Щербак та Олександр Троханенко – заступники.
Крім того, традиційно комісії ТЕБ ТНС на Волині координував і проводив перший заступник голови ОДА. Наразі ж такі комісії (навіть коли посада першого зама не була вакантною) відбуваються під керівництвом Тетяни Щербак.
МІКАЇЛОВ: радник - «людина»
Кінець січня 2020-го. До Волинської ОДА прийшла ціла делегація людей із Зарічнянської ОТГ. Прийшли достукатися до влади і пояснити, що громада ОТГ не хоче бути приєднаною до Володимира. А саме таку версію реформи, кажуть, підтримують в ОДА.
Люди йдуть до кабінету нової заступниці голови ОДА Тетяни Щербак, двері їм відчиняє незнайомий чоловік. Говорить російською і каже, що ніякого спілкування бути не може.
Його питають: «Хто ви?».
«Людина», - каже чоловік.
«Ні-і-і, не може бути. В облдержадміністрації не може бути «людина», - пояснює у відповідь хтось мудрий із цієї громади.
Зрештою, відвідувачів змушені впустити до кабінету. «Людину» розшифрують трохи згодом.
Радник голови Волинської ОДА Еміль Мікаїлов стане відомішим після сюжету «Аверсу». Однак згодом виявилося, що він претендував і на посаду голови РДА в команді Зеленського. Про все по черзі…
Еміль Мікаїлов - уродженець Баку, спілкується зазвичай російською, переїхав з Баку до Луганська, де займався бізнесом. Був співзасновником підприємства «Сватовське пиво», яке збанкрутувало.
«У 2016 році чоловік просив державу побудувати йому житло як вимушеному переселенцю з Луганська. Проте у 2017 році справи в нього, схоже, пішли вгору. Еміль Мікаїлов купує квартиру в новобудові у Києві. А в 2019 році – новеньку Toyota Camry, гібрид 2019 року випуску, що коштує понад мільйон гривень», - пишуть «Волинські новини» з посиланням на «Аверс».
На Волині Еміль Мікаїлов, схоже опинився після невдалої спроби очолити Києво-Святошинську райдержадміністрацію. Саме на таку посаду він всерйоз претендував у команді Зеленського. Членом своєї команди Мікаїлова у жовтні 2019 року назвав тодішній голова Київської ОДА Михайло Бно-Айріян. Як повідомляли тоді ЗМІ, Еміль Мікаїлов втрапив у цю команду через анонсовану командою Зеленського програму «ліфт».
«Эмиль Микаилов — Киево-Святошинский район. 39 лет. Предприниматель. Сам из Луганска. Имел несколько с ним встреч перед тем, как подать его кандидатуру. Много говорили. Эмиль реально хочет изменений и готов был дать бой в этом районе», — презентував Еміля голова Київської ОДА. Як тоді розповідав губернатор Київщини, всі його кандидати отримали позитивні висновки і пройшли перевірку органів безпеки. Очевидно, завадило зайняти цю посаду звільнення Зеленським самого Михайла Бно-Айріяна.
До речі, видання Схід.info згадує, що разом з Емілем Мікаїловим через «ліфт» на посаду голови Волинської ОДА пройшов і «луганский полицейский» Юрій Погуляйко. Ліфт чи не ліфт познайомив радника з Юрієм Михайловичем, але він сам стверджував, що знайомий з ним давно. І один, і другий певний час працювали в Сєвєродонецьку.
Що робить?
Традиційно радник голови ОДА воліє бути непублічним, тож, які саме питання входять у коло його компетентності – невідомо.
Працює на громадських засадах.
Живе «в знайомих».
Ділить кабінет із Тетяною Щербак.
І має обов’язки: консультувати голову ОДА. Про це сам розказав у невеликому інтерв’ю «Аверсу».
КОСТИК: «людина Авакова»
Щойно на Волині заговорили про нових замів голови ОДА і про «луганський десант», як стало відомо, що в команді Юрій Погуляйка буде як мінімум один волинянин – Анатолій Костик.
«Готовий служити Волині та Україні!!!» – урочисто написав Костик на своїй сторінці у Фейсбуці в день призначення, 18 березня 2020 р.
До цього призначення Анатолія Костика згадували у політичному волинському бомонді хіба як керівника облосередку Соціалістичної партії України. Під час приїзду на Волинь лідер Соцпартії Ілля Кива (нині нардеп від ОПЗЖ) представляв Костика як «свою людину на Волині».
Уродженець Івано-Франківщини, Костик навчався у ВДУ (нині – СНУ) на факультеті фізичної культури і спорту. Має понад 20-літній досвід успішного підприємництва і сімейний бізнес у сфері транспортних перевезень. У кулуарах ОДА говорять, що лучанин Анатолій Костик має зв’язки з правоохоронними структурами, на посаді зама губернатора є креатурою не Зеленського, а «вертикалі» міністра Авакова.
Що робить?
За неофіційною інформацією, саме на Анатолієві Костику лежать всі «небюджетні витрати», в яких має потребу керівництво ОДА. Адже він – потужний бізнесмен, знається з місцевими діловими колами і має авторитет людини слова,
Працівники ОДА розповідають, що в Анатолія Костика фактично немає закріпленого за ним «функціоналу», він нібито координує лише мобілізаційну роботу та зв’язки з правоохоронцями. Подейкують, що окремі представники управлінської команди ОДА висловлювали побажання позбутися Костика, якому, мовляв, нема довіри як місцевому. Проте ці ініціативи наштовхнулися на «імунітет» посадовця в якості представника команди Авакова.
СУДАКОВ. Гідне життя
Керівник апарату Юрій Судаков прийшов працювати на Волинь без гучних представлень. Про призначення стало відомо після оприлюднення на сайті ОДА розпорядження про розподіл функціональних обов’язків.
43-річний Юрій Судаков – уродженець смт Молодіжне Сімферопольського р-ну. Правда, в офіційній біографії на сайті ОДА, на відміну від декларації, вказане місце народження – м. Алупка, Крим.
Має юридичну освіту. Працював на різних посадах: від секретаря судового засідання та помічника голови суду Господарського суду АР Крим - до головного спеціаліста сектору з питань запобігання та протидії корупції Міністерства палива та енергетики України (2011) чи головного спеціаліста Апарату Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики (до квітня 2015 року).
Власне, чим займався Юрій Судаков після квітня 2015 аж до 2019, - невідомо.
Згідно з декларацією та даних публічних реєстрів, Юрій Судаков був власником такого собі столичного ТзОВ «Центр допомоги пенсіонерам «Гідне життя». Основний вид діяльності – «надання послуг з догляду із забезпеченням проживання для осіб похилого віку та інвалідів». Згодом власником ТзОВ стала Судакова Наталія Калениківна (відповідно до декларації, таке ж ім’я має дружина Юрія Судакова). Вона ж є засновником ТзОВ «Інноваційні біотехнології».
Що цікаво, як підтверджує сервіс Opendatabot, обидві бізнес-структури фігурують в одному кримінальному провадженні. Відкрите воно було Головним слідчим управлінням Нацполіції України ще у липні 2016-го, де групу осіб запідозрили у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 190 КК України (створення злочинного угрупування та привласнення майна в особливо великих розмірах).
«Досудовим розслідуванням установлено, що учасники злочинної організації вводили в оману потерпілих щодо діяльності в Україні іноземних лікарів, проводили уявні процедури лікування по телефону та вигадуючи різноманітні захворювання, схиляли потерпілих до купівлі біологічно - активних добавок під виглядом дорогих іноземних лікарських засобів, які доставлялись останнім за допомогою служби кур'єрської доставки», - йдеться в одній із ухвал Печерського районного суду Києва, які стосуються цього провадження.
«Метою діяльності створеної злочинної організації було особисте і системне, внаслідок ієрархічної зорганізованості та створення мережі злочинних осередків, збагачення її учасників з корисливих мотивів, у спосіб протиправного заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах у великої кількості громадян (переважно з числа одиноких громадян похилого віку, оскільки вони є найбільш вразливими та довірливими особами та в силу свого віку хворіють різноманітними захворюваннями), шляхом обману та зловживання довірою, а саме повідомлення останнім неправдивих відомостей про існування та діяльність на території України медичних установ, в котрих нібито працюють особи з вищою медичною освітою - лікарі, у тому числі з інших країн, які за допомогою вигаданих та неіснуючих новітніх технологій та препаратів, у тому числі нібито іноземного виробництва, можуть здійснювати лікування різноманітних захворювань, у тому числі тяжких та не виліковних і як наслідок подальшого отримання грошових коштів у вигляді оплати за проведені вигадані процедури лікування та доставлені препарати», - йдеться в ухвалі Печерського районного суду Києва від 10 квітня 2018 року, що стосується цього ж кримінального провадження.
З огляду на серйозність звинувачень редакція «Першого» звернулася із запитом до Головного слідчого управління Нацполіції України, щоби дізнатися про те, чим завершилося розслідування діяльності цього злочинного угрупування. Саме це слідче управління і здійснювало досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016140040002434 від 21.07.2016.
Що робить?
Відповідно до розпорядження голови Волинської ОДА, Судаков організовує роботу апарату облдержадміністрації, контролює виконання розпорядчих і нормативних документів президента, уряду та голови ОДА, координує роботу з органами виконавчої влади у районах та з органами місцевого самоврядування. А також проводить конкурси на зайняття вакантних посад, вирішує питання матеріального заохочення працівників апарату тощо.
«Юрій Судаков справляє враження компетентного управлінця. От він якраз працює. Іноді здається, що саме ця людина насправді здійснює непублічне керівництво областю. Таке обережне керівництво. Хоча його біографія, точніше білі плями в ній після весни 2015 року, викликають багато запитань», - каже один з працівників ОДА.
Книш і Гавриш
У команді Юрія Погуляйка частиною «десанту» можна вважати і нового керівника управління соцзахисту Костянтина Нестеренка, і недавно призначеного директора ДП, яке будуватиме на Волині дороги Ігоря Свиридова.
Костянтин Нестеренко має «прописку» у місті Олександрівськ Луганської області (нині окупована територія), має там і нерухомість. У біографії є й інші цікаві факти, зокрема – скандальне звільнення з посади «через побори».
У 2010-му Нестеренка звільнили з посади керівника інспекції праці Луганської ОДА. Тодішній голова ОДА Валерій Голенко заявив, що прийняв таке рішення через «сообщения о том, что инспекция труда (на чолі з Нестеренком – ред.) занимается поборами с предпринимателей, а не прямыми обязаностями».
З «донецькою» пропискою і керівник новоствореного ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області» Ігор Свиридов. Його призначили поза конкурсом. Подібні держпідприємства створені недавно і в низці інших областей.
Ігор Свиридов має цікаву біографію, пишуть «Волинські новини»: у 2018 році претендував на посаду керівника Національної служби здоров’я; із 2009 по 2011 рік був першим заступником директора КП «Донецькмiськводоканал»; потім був обраний головою правління ПАТ «Донвуглеводоканал» (Донецьк), у 2010 р. став депутатом Донецької міськради від Партії регіонів. Згідно з декларацією Ігоря Свиридова, зареєстрований він у місті Дніпро, а мешкає у Києві. За даними Bihus.info, з 2017 по 2019 роки підприємства, бенефіціаром яких є Ігор Свиридов, або має там корпоративні права, виграло 15 тендерів на суму понад 30 мільйонів гривень.
На посаду радника голови патронатної служби апарату Волинської ОДА претендував і волинянин Сергій Книш, екс-начальник реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції. Книш відомий тим, що наприкінці 2015-го він втрапив у корупційний скандал: йому інкримінували замах на злочин та зловживання впливом. Обвинувачений повністю визнав свою вину та розкаявся, тож суд призначив йому 17 тисяч гривень штрафу.
Наприкінці 2019-го Сергій Книш отримав адвокатське свідоцтво, а в січні 2020-го подав декларацію кандидата на посаду радника патронатної служби апарату Волинської облдержадміністрації. Однак, судова історія й розголос нібито завадили Сергієві Книшу зайняти посаду офіційно. Втім, за неофіційною інформацією, він таки працює в команді Юрія Погуляйка позаштатно, має навіть свій кабінет в ОДА і є одним із небагатьох людей, які «вхожі» і до кабінету голови.
Серед потенційних претендентів на роботу в команді Юрія Погуляйка в статусі радника днями прозвучало й ім’я Володимира Гавриша, уродженця Нововолинська, нині киянина, засновника юридичної компанії «Гавриш та партнери». На його сторінці у ФБ зазначено, що Володимир таки трудиться в ОДА. Свого часу Гавриш нібито збирався балотуватися в окрузі №19 від «Слуги народу», очолити Зе-команду Нововолинська. У 2016-му Гавриш очолював на Волині осередок партії «Розумна сила», у 2019-му підтримував кандидата у президенти Романа Безсмертного.
У переліку двох офіційних радників голови, окрім Еміля Мікаїлова, є ще одне маловідоме ім’я – Сергій Халецький. Якщо вірити декларації, донедавна працював заступником начальника у ДП «Укрводшлях», родом з …Донецька, з пропискою у Сокільниках на Львівщині. З цікавого у його декларації є, наприклад, золотий швейцарський годинник. З приміткою, що його власник набув ще до приходу на державну посаду.
Держпідприємство «Укрводшлях» входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України. Підприємство створене з метою утримання в належному стані внутрішніх водних шляхів загального користування, судноплавних гідротехнічних споруд (шлюзів) тощо.
Нових керівників нині фактично чекає низка структурних підрозділів. Насамперед управління охорони здоров’я, з посади начальника управління якого пішов Ігор Ващенюк. Крім того, без керівників – новостворений відділ регіональної політики та з питань децентралізації, департамент інфраструктури, управління економічного розвитку та торгівлі, управління ЖКГ. Серед вакантних – і посада першого зама губернатора, ще одного заступника і керівника патронатної служби.
Безголові райони
Окремо варта уваги команда голів РДА. Бо її ще донедавна фактично не було. Ніхто із попередніх голів Волинської ОДА так довго свої кадри на місцях не «укомплектовував». Це, за словами досвідчених управлінців, демонструє не стільки знецінення цих посад, скільки недосвідченість та певну безпорадність у державних справах самого голови Волинської ОДА.
Юрій Погуляйко не може вплинути на прискорення проходження документів претендентів на посади в районах всіма щаблями влади, де їм треба отримати візи. Традиційно голови ОДА для цього використовують власні виходи на президента та інших впливових осіб у вищих структурах влади.
За перші 100 днів роботи на Волині із 16-ти голів РДА були офіційно призначені тільки 3 (!).
Натомість сам Юрій Погуляйко собі цю кадрову роботу зараховує до плюсів, про що навіть звітує у підсумковому документі про 100 днів роботи на Волині на сайті ОДА.
«До Офісу Президента України та Кабінету Міністрів України внесено подання щодо погодження 16 кандидатур для призначення на посади голів районних державних адміністрацій (24 березня 2020 року Президентом України призначено голів Горохівської, Ківерцівської та Любомльської райдержадміністрацій)», - йдеться у звіті. Це Сергій Мишленик, Алла Гонтар та Ігор Оксенчук, відповідно.
Останнім часом представили ще кілька посадовців. 27 березня – головою Турійської РДА Ольги Черен, головою Любешівської РДА – Юлії Подерні-Масюк та Іваничівської РДА Миколи Смаля. 3 квітня президент підписав розпорядження про призначення головою Ратнівської РДА Володимира Рудика. 17 квітня головою Старовижівської РДА став Максим Приймачук, і Рожищенської – Сергій Шкода.
Серед інших на своє ймовірне призначенння, кажуть, очікує потенційний голова Шацької РДА Володимир Самусєв. Згідно з декларацією, поданою 9 січня 2020 року як кандидата на посаду голови РДА у Волинській області, зареєстрований в Ужгороді з нерухомістю на Луганщині. 4 травня Володимир Самусєв подав декларацію як претендент на посаду керівника патронатної служби Волинської ОДА. А свого часу подібний документ заповнював, маючи намір зайняти посаду слідчого ГУНП у Луганській області.
Прикметно, що чоловік, кажуть, вже кілька місяців насолоджується гостинністю волинського краю саме в Шацькому районі, змінюючи час від часу оздоровчі заклади, в яких мешкає. А розрадити нудьгу йому інколи допомагає навіть сам Юрій Погуляйко, навідуючись до Озерного краю.
Ще один нюанс – на посаду заступника голови Ратнівської РДА претендує один із керівників Волинської ОДА часів Януковича. Йдеться про Андрія Мельника, екс-начальника управління внутрішньої політики та заступника Волинського облосередку Партії регіонів в минулому, депутата Волиньради від цієї політичної сили. І, схоже, вже зайняв.
Цікаво, що у нової команди в ОДА не виходить не те, що швидко призначити голів РДА, а й швидко звільнити. Наприклад, голова Луцької РДА Тарас Яковлев донедавна ще займав цю посаду. Був звільнений тільки 9-го квітня з показовим формулюванням «у зв'язку із закінченням строку повноважень Президента України» (через рік після закінчення строку!). Найкумедніше, що Яковлев залишався у команді Володимира Зеленського, працюючи на виборах на його конкурента – опозиційну «Європейську солідарність». І цього не приховував.
Зі старої когорти голів РДА офіційно ще на посаді – голова Локачинської райдержадміністрації Віктор Дудечко, призначений ще Володимиром Гунчиком. У багатьох районах фактично керують РДА перші заступники, призначені ще до виборів Зеленського. До речі, той же Володимир Гунчик команду голів РДА сформував буквально за кілька днів після приходу на посаду: він призначив усіх керівників у районах радниками і в такому статусі відправив на місця.
Чат у WhatsApp «для оперативной работы»
...Нам невідомо, з ким новий голова Волинської ОДА грає теніс за зачиненими дверима у вільний від роботи час. І чи грає взагалі? Чи зробив він ремонт у своєму кабінеті? Це цікаво зі стратегічної точки зору, бо ремонт у тих стінах – фактор дуже показовий, одіозний і фактично легендарний (після Бориса Клімчука цей кабінет прагнув зайняти Олександр Башкаленко, одразу зробив ремонт і – пробув на своїй посаді рекордно мало, тому ремонт у цих стінах вважається, обережно кажучи, знаковим, - авт.).
Нам відомо, що чи не єдине, що змусило керівну команду Волині працювати – це коронавірус.
Нам відомо, що чи не єдиний спосіб комунікації із керівниками на місцях (у районах), який заступники налагодили – це чат у WhatsApp. Звучить це як «Оперативная група по борьбе с коронавирусом». Створив її, за словами працівників ОДА, радник голови Еміль Мікаїлов із Тетяною Щербак.
Іноді туди постять картинки про коронавірус, а іноді ставлять задачі на кшталт: «срочно» районам самотужки забрати своїх людей з митних постів, без як забрати, чим і так далі. Нібито жодних інших рознарядок у вигляді офіційних вказівок на електронні скриньки, крім розписаних документів з Кабміну та Офісу президента, команда Юрія Погуляйка за свої перші кілька місяці роботи не давала. Окремий чат, кажуть, існує для керівників обласного рівня.
Причому ті, хто в ньому пишуть, часто навіть не знають, кому саме пишуть і кому ставлять завдання…
«Вотс ап» (що сталося) на Волині? Більше дізнаємося, ближче до осені.
Текст: Олена ЛІВІЦЬКА.
P. S. Уже коли цей текст був готовий до оприлюднення, у Волинській ОДА звільнили досвідчену керівницю управління персоналом Зінаїду Гордієнко. Багато років вона працювала у цих стінах над тим, щоби робота з кадрами відповідала букві закону. І це знакове звільнення в контексті теми нашої публікації.
P.P.S. Також на часі підготовки матеріалу до публікації на сайті ОДА з’явилося інтерв’ю Юрія Погуляйка. Розмову опублікувало видання lenta.ua, автор побажав лишитися невідомим. Цікавими у контексті сказаного вище є два останні абзаци.
Зацитуємо фрагмент: "Характерними особливостями волинян є любов до батьківської землі та яскраво виражені національні традиції. І мені дуже хотілося б, щоб ці риси були спрямовані у конструктивне русло і знайшли своє відображення не у конфронтації, а в співпраці влади та волинської громади. Адже пріоритетним є не приналежність до того чи іншого регіону, а результат, на який спрямовані наші спільні зусилля