...Віталій сів на човни і все літо не мав відбою від туристів, які прагнули побачити нетрі Прип’яті та Стоходу. Брати Поповичі не просто відкрили пивоварню, запустили новий місцевий бренд, а започаткували незвичну екскурсію місцями, де варять луцьке пиво. Як тільки Волинь опинилася перед викликами «ковіду» Василь Цапюк та його колеги взялися друкувати рятівні деталі до апаратів ШВЛ. Луцькі стоматологи знову їдуть на війну лікувати зуби.
...Хтось не дав «вмерти» легендарній луцькій піцерії. Хтось змайстрував електробайк. Нарешті у центрі міста кануло в Лету корито замість фонтану. Нарешті туристи побачать відреставровану вежу Чорторийських і унікальні, відкриті у 2020-му, підземні ходи під нею.
Усі ці історії – про виклики 2020 і (головне!) про перемоги. Це тільки деякі з них. Дещиця. Ті історії, про які ми впродовж року розповідали читачам.
* * *
Ми обирали 10 історій, не залучаючи експертів та читачів.
Ми вирішили нагадати ті 10 історій з Волині, які надихали нас.
І які, на думку «Першого», є перемогами складного, суперечливого 2020-го.
Хай би там що!
Рятівний 3Д-принтер
«Запам’ятайте цих двох хлопців», – так починалася публікація, яку недавно побачив у Фейсбуці лучанин Павло Цапюк і яка дала старт його ідеї. То була історія про двох інженерів з італійського міста, які в розпал шаленства ковіду в Італії на 3D-принтері взялися друкувати деталі до апаратів штучної вентиляції легень.
Це все ми розповіли на «Першому», і то була одна з тих публікацій, яка відкрила волинянам історію про Павла Цапюка і його колег.
«Можемо друкувати клапани до апаратів ШВЛ на 3D-принтері». Як луцькі хлопці пропонують рятівні ідеї. Читати ТУТ
Василь підхопив ідею італійських інженерів – і луцькі хлопці зі студії 3D-друку «Центр тривимірних технологій» почали друкувати клапани до апаратів ШВЛ, каркаси на маски, коли їх критично бракували, захисні екрани. А згодом за підтримки компанії WEST AVTO HUB вийшли на-гора з громадською ініціативою #savedoctors, в рамках якої допомагали медикам і проводили гучну просвітницьку кампанію.
У час, коли світ боявся слова «ковід», це надихало. І це було у 2020-му!
Літо на човнах
Цього літа Віталій Веремчук із Любешова кайфував. Бо коли ще не так давно народ бачив, як він горить сплавами на човнах рідними річками і заповідними місцями Любешівщини, то відсотків 70 про себе обов’язково при цьому скептично думали: «Ну, й дивак. На сезони ліпше поїхав би…».
Цього літа його телефон розривався від дзвінків. Сплави на човнах заповідними водоймами та місцями Волині – були в топі літа 2020.
Віталій і човни. Той, хто ставить туристів на волинський каяк. ПОРТРЕТ. Читати ТУТ
«Перший» розповідав історію про Віталія і його човни. Мало того: ми пройшли на каяках чималий шлях і бачили маршрут, і відчули на собі всі особливості таких мандрів. І то була не тільки Віталієва перемога у 2020-му, а перемога Волині, бо нам є чим вабити до себе туристів. І народ нарешті починає це розуміти!
Їдуть на війну ...лікувати зуби
Луцькі стоматологи вкотре їдуть на Схід, аби безкоштовно лікувати бійцям зуби. Вересень 2020-го – це вже третя їхня поїздка, розповідає стоматолог Антон Василюк.
Ось фрагмент його розповіді:
«У середньому, під час минулої поїздки, ми приймали по 20 бійців на день. Це і складні стоматологічні маніпуляції: видалення, імплантація, так і лікування, гігієна. Кабінет, де ми працюємо у Карлівці обладнали лише завдяки коштам небайдужих стоматологів. Там є все, абсолютно: установки, томографи, операційні, лабораторії, 3D-сканери, принтери. Тобто, дійсно усе, що потрібно», – кажже лікар.
Цього разу, крім Антона Василюка, ще – Олександр Солдан, Андрій М’якушко , Микола Лук’янчук, Олег Караїм, Роман Чорненький, Володимир Мицак.
Луцькі стоматологи вкотре їдуть на Схід, аби безкоштовно лікувати бійцям зуби. ЧИТАТИ ТУТ
Вони праві: на війні нам конче треба добрі зуби і добрі серця.
Щоб перемагати!
Фонтан і Челентано
Колись на фоні луцького фонтану, під вербами на Театральному знімали кліп для гурту «Тріо Мареничі». За спинами Мареничів шумів водограй з дельфінами. Згодом фонтан постарів. Дельфінів «переселили» у ставок міського зоопарку.
Довгими роками місто виношувало намір повернути Луцьку фонтан. Тим часом недобудований об’єкт люди нарекли «коритом в центрі міста», і так було…
Коли у 2020-му відкривали новий фонтан на Театральному, з колонок італієць Адріано Челентано співав свою «Сюзанну». Відкрили у рік виборів, але хай йому грець – фонтан таки є. А корита – нема.
Грай Челентано: на центральній площі в Луцьку запрацював музичний фонтан. Читати ТУТ
І хай новий фонтан комусь не такий, як би йому хотілося, а комусь – навпаки добрий, втім коли через багато років нащадки наші шукатимуть, коли це сталося, то відповідь буде однозначно – у 2020-му!
Не ковідом єдиним)
Повернення легендарної піци
Якось «Перший» написав історію першої луцької піцерії. Піца там коштувала 37 копійок. А шеф-кухар одного з нинішніх луцьких ресторанів Олег Штельмах розповів, як у 89-му він їздив до Тернополя «позичати» рецепти першої маленької піци в Луцьку.
Ми зробили цю публікацію, бо старий ще радянський заклад – закрили. Згодом там відкрили піцерію тернопільської мережі «Добра піца» і намагалися привчити лучан до мономеню – не пішло.
Повернення легендарної маленької піци. У Луцьку на Лесі Українки – нове кафе. Читати ТУТ
І коли всі вже думали, що легенду про Луцьк і його першу піцу назавше перевели у формат легенди, в ці стіни прийшли нові власники (Вікторія та Володимир Окладні, останній відомий як поліцейський, який раптом покинув поліцію і почав …пекти пончики в Луцьку) і таки повернули їм їх історію – про ту саму, смачну, маленьку. І коли ми бачимо тепер, як за вікнами закладу на Лесі Українки – людно, то щиро тішимося, бо то ще одна перемога 2020-го.
У Луцьку на вулиці Лесі Українки, 28 (навпроти ЦНАПу) відкрилось кафе «Легенда». Воно запрацювало на місці піцерії без назви, що була тут 30 років.
Луцька вежа дочекалася реновації
Напочатку 16 століття заможним волинським родинам доручать звести чотири опорні вежі окольного замку в Луцьку. Це були родини Свинюських, Чорторийських, Підскарбія, Четвертинських. У 18 ст трапилася пожежа, вціліла тільки вежа Чорторийських. До неї добудований кляштор єзуїтів. Вежа дожила до 2020-го, щоб побачити, як її реставрують і повертають лучанам шматочок небаченої досі історії.
«Перший» спробував себе в ролі археолога, ми розгрібали пісок історії, чистили мури, про існування яких ніхто не здогадувався ще не так давно (а якщо хто і здогадувався, то несміливо, бо провести тут розкопки здавалося чимось нереальним).
«Земля пухом» тут звучить інакше. Як ми вежу Чорторийських розкопували. РЕПОРТАЖ. Читати ТУТ
Реставрація триває нині. Це гучний проект коштом Євросоюзу. Разом із тим луцькі археологи змогли відкрити чимало таємниць цього місця – знайти підземні приміщення і розкопати підземні ходи. Це ще один здобуток 2020-го, про який варто знати.
Не про пиво
Зовсім недавно у Луцьку відкрили нову броварню LUCHAN. Бізнес започаткувала родина Поповичів. Ми першими мали нагоду розказати і показати, як же у цій броварні брати Олексій та Валентин Поповичі варять пиво та чим вона особлива. Першими пішли побачити і ще одну фішку: Luchan Brewery пропонує лучанам ексклюзив – особливу екскурсію локаціями пивоварні!
Екскурсія новаторська: експонати тут можна ...пробувати на смак. За екскурсовода – автор і журналіст Дмитро Безвербний.
«Якого еля ви тут робите?!». Репортаж із першої екскурсії луцькою ремісничою броварнею LUCHAN. Читати ТУТ
Перемога в простому: в Луцьку є новий місцевий бренд, а коли його створювали, хтось подумав про те, щоб це було яскраво, змістовно і по-луцьки.
Кожен новий бізнес – то перемога, а у 2020-му, коли ковід більше закривав, ніж відкривав, то тим паче. Однак вони стартували саме в 2020-му. З історією не про пиво, а про щось значно глобальніше.
Кумановський з ангару
Жив собі у Луцьку Микола Кумановський, але до 2020-го жоден проект не зміг так глибоко пірнути в його світ, вивернути його і показати лучанам, як цей. Луцький театр «Гармидер» творить в ангарі, змінює місто, в якому живе і сам постійно змінюється, бо росте.
У 2020-му театр доріс до проекту Українського культурного фонду з виставою «Кострубізми. Кумановський».
Ковід кинув їм виклик – і прем’єру більшість шанувальників бачили онайн. «Перший» мав шанс бути свідком вистави у ангарі на Залізничній і поділитися згодом своїм враженням.
«Ці 4 хвилини очікування - жахливі». Кілька рядків з вистави про Кумановського в луцькому ангарі. Читати ТУТ
Ця вистава від лучан, одержимих мистецтвом, варта того, щоб назватися творчою перемогою 2020-го. І хай би такі перемоги бачило якомога більше людей.
Луцький …електробайк
Лучанин Олег Бондарук нині каже: йому просто лінь було крутити педалі, саме тому у 2020-му він сконструював …електробайк.
Олег займається виробництвом меблів, але захоплюється конструюванням транспорту. Ще раніше він розробив візок, який дозволяє людям з інвалідністю їздити бездоріжжям.
Історія про його електробайк, яку ми розповіли на «Першому» здивувала і вразила багатьох читачів.
«Бриє нормально! » Лучанин сконструював власний електробайк. Дає усім безплатно покататися. Читати ТУТ
Від ідеї до реалізації минуло більше трьох місяців. Завдяки тому, що до карантину Олег встиг поштою отримати необхідні деталі, кризовий 2020-й не завадив йому видати на-гора свій електробайк.
Made in Луцьк.
«Ми зробили це в 2020-му»
Луцький бренд взуття ІКОС почав свою історію значно раніше 2020-го. Цього року бізнес родини Ковальчуків, яка шиє і продає у Луцьку якісне взуття, як і багато інших бізнесі, зазнав збитків через коронавірус. Весняний локдаун ламав їхні плани.
«Це був час, щоб заглибитися в себе і визначитися», - кажуть вони тепер. У карантин ІКОС міркував над тим, як запустити ввиробництво жіночого взуття і стати на 100% сімейним брендом.
Думали недовго – почали робити. Вже восени 2020-го Ікос показав свою жіночу колекцію. А ми розповіли про це на «Першому».
«Ми часто чули, чи зробить ІKOS взуття для жінок. І зробили». Осінні історії бренду луцького взуття. Читати ТУТ
То була ще одна історія з Волині, про яку над через роки скажуть: вони зробили це у 2020-му. І то була ще одна маленька локальна перемога.
Жидичин і його підземелля
За кілька кілометрів від Луцька, у селі Жидичин, команда одержимих добром людей, перетворює історичні локації на туристичну родзинку. Жидичинський монастир поступово стає місцем, яке гуртує молодь, де продукують класні ідеї, друкують книжки і де показують, які багато насправді може місцева громада.
У 2020-му під монастирським храмом виявили крипту. Тоді, показуючи унікальні знахідки журналістам «Першого», намісник монастиря Костянтин Марченко назвав цю «подію стрітенням поколінь». Тут вирішили, що крипту мають бачити інші, й зробили до неї доступ відкритим.
«Якась інша тиша». Що пам’ятають у Жидичині про таємничі підземелля під храмом? СВОЯ ІСТОРІЯ. Читати ТУТ
Так селяни дізналися, що ті легенди, які чули від дідів та бабусь, мають підстави. Волиняни навідуються сюди з ексурсіями. А ченці моляться. Тут завше – особлива тиша, а попереду – нові відкриття, бо древня обитель ще береже чимало таємниць, які нам варто знати.
* * *
Ми навмисне вибрали для вас історії від «Першого» про перемоги у 2020-му, щоб коли на порозі стоїть 2021-й, коли ми думаємо про те, яким він буде і остерігаємося нових загроз і тривог, ми знали: перемоги є завжди.
Просто треба вміти їх бачити!
Ваш «Перший». Далі буде…
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
