– Де тут жерсть? Куди банки складати?
– Та тут всюди жесть.
Берег Стиру під мостом на Шевченка у Луцьку всіяний сміттям. Під кропивою хрумтять пластикові пляшки, на будяках висять колись вологі серветки, валяються вицвілі упаковки з-під сухариків, чипсів і… майонезу 2017 року виробництва. Все тут каже: це популярне місце відпочинку. От тільки відпочинок цей сумнівний…
«Я вже 5 років живу в Еміратах, але хочу, щоб рідне місто було чистішим»
12 лучан вирішили змінити ситуацію і очистити локацію від непотребу. Однак ціль – не лише прибирання. Головна мета – порахувати, сміття яких брендів тут найбільше і сказати виробникам: змінюйте підходи, шукайте нові упаковки, які не шкодитимуть довкіллю, бо разом потонемо у відходах.
Організаторка акції, екоактивістка Катерина Демидюк зізнається, коли оглядала локацію, здалось, що тут сміття небагато:
«Я ще й подумала, що швидко впораємось, а тоді перейдемо під інший міст, на Ковельській».
Проте, це лише на перший погляд. На практиці ж варто було залізти у хащі і спосіб відпочинку багатьох лучан стає очевидним. Прийти на природу, з’їсти піцу, випити пива з виглядом на річку і… залишити все зайве просто у траві. Ну хтось же забере, правда?..
Цими хтось сьогодні були добровольці, яким небайдуже.
Анна Жароніна 5 років живе в Об’єднаних Арабських Еміратах, де працює стюардесою. Один день відпустки вона вирішила присвятити не найприємнішій справі, бо любить рідне місто:
«Я просто побачила у Фейсбуці заклик долучитись і подумала: у мене є вільний час, чому б ні?».
«Ще в школі я влаштовувала схожі заходи. Тоді разом з однокласниками прибирала берег Сапалаївки. Загалом теми сортування і повторного використання мені близькі, де б я не була», - каже дівчина.
Попорпатись у смітті прийшла й співвласниця мережі кав’ярень Kava Avenue Анна Хоменко:
«Ми ж розуміємо, що своєю діяльністю теж продукуємо багато сміття, тому намагаємось якось це компенсувати. Раніше в наших кав’ярнях ми робили десерти в пластикових стаканчиках, а тепер перейшли на скляні. Також єдині в Луцьку збираємо тетра-паки, кавові стаканчики і відправляємо їх на переробку».
Лучанина Влада Гальчука підбила на авантюру дівчина Яна.
«Я прийшов, бо мені некомфортно відпочивати в таких місцях. Неодноразово бачив, як люди просто викидають сміття під ноги».
Сама ж Яна Вавринчук каже, що про подію дізналась випадково з соцмереж. Однак ідея зацікавила, тож довелось навіть з робити відпрошуватись:
«Шефу так і сказала – йду прибирати місто. Він був не проти», - розповідає менеджерка спортивної організації.
Читати також: За п’ять хвилин – три презервативи. Як я прибирала в парку. ЕКО-КЕЙС
«Звичайне прибирання вже не працює»
Трохи більше години на видирання з-під землі старих пакетів, обгорток, пляшок, і 20 великих мішків вщент заповнені. Здавалося б, на цьому можна було зробити фінальне фото, подякувати один одному і розійтись. Але ж ні – основна робота ще попереду.
Тепер сміття потрібно знову висипати з мішків (щоправда, в одному місці), посортувати і детально описати: що за бренд, від чого це упаковка, вона одно чи багатошарова, чи підлягає переробці…
– В кого тут «Чернігівське»?
– В мене.
– Пиши дві… ні, три пляшки.
«Просто прибирання вже не діє. Бо це відбувається раз за разом, а сміття від цього менше не стає. Тому ми хочемо закликати компанії до відповідальності. Щоб вони подумали про упаковки, які безпечно розкладаються або легко переробляються», - каже організаторка акції Катерина Демидюк.
Читати також: «Про нас знають у Києві та Одесі, але не в Луцьку». Як на Волині роблять бізнес на еко-торбах
«Після того, як підсумуємо усю інформацію, а це буде орієнтовно в жовтні, надішлемо листи виробникам. До них у нас дві вимоги: оприлюднити дані про кількість упаковки та подумати, як зробити її безпечнішою для довкілля», - каже Катерина Демидюк.
Читати також: «Зважте, будь ласка, рибу в… лоток». Як я не купувала пластику. ЕКО-КЕЙС
***
Доля зібраного сміття очевидна. Що можна – відправлять на переробку. Решта поїде на багатостраждальне сміттєзвалище у Брищі.
Відходи не принесуть під двері виробникам, бо все ж не умовна Coca-Cola закидала пляшками берег Стиру, а свої, рідні лучани. Вони несуть на природу все, що стало непотрібним: стару сорочку, кінескоп, пару ікон… Здається, тут ще ті антропологічні дослідження можна проводити. Бо хто зна, яким бачать світ і свою роль в ньому люди, що так роблять?.. Здається, вони вірять в якусь надзвичайну силу природи, про яку ми не знаємо.
Текст і фото: Віта Сахнік
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
