«Перший» розповідає про успішних і непересічних людей. Зі сторінок видання читачі дізнаються про волинських спортсменів, бізнесменів, волонтерів, митців… Їхні долі, шлях успіху, рецепти перемог не залишають байдужими.
Нижче – перелік людей, про яких «Перший» писав у листопаді. Хто вам найбільше запам’ятався? Чиї думки і розповіді вразили вас найбільше?
Голосуємо! Той, за кого проголосує найбільше людей, отримає звання «Герой місяця на Першому».
Голосування відбуватиметься на сторінці у Фейсбуці за цим посиланням. Для цього необхідно вказати номер обраного вами героя у коментарях. Зараховуються тільки коментарі під оригінальним дописом. Коментарі під репостами допису на інших сторінках та в особисті повідомлення сторінки «Першого» враховуватись не будуть!
Претенденти на звання героя чи героїні листопада
№1 Іronman Віктор Грушецький
У звичному житті – директор луцької компанії «Metr Door», засновник підприємства, яке виготовляє і продає двері. Все просто, зрозуміло і без питань. Питання виникають тоді, коли він розповідає про те, що наповнило його життя новим змістом. Його хобі виходить за межі стін, що його оточують.
Упродовж тривалого часу щовечора він долав на своєму ровері до 100 км: у жовтні цього року бізнесмен з Луцька стартував на знаменитих змаганнях з тріатлону IRONMAN Barcelona 2019. Пройшов цю дистанцію за 9 год. 58 хв 44 сек. Для «людини з дивану», початківця на повній дистанції – це результат, вартий поваги.
Читайте більше тут: «З нами біг навіть прем’єр Фінляндії». Як луцький бізнесмен Віктор Грушецький став IRONMAN’ом
№ 2 Художній керівник Волинського народного хору Олександр Стадник
Ми попросили Олександра Стадника показати, розказати, описати, що стоїть за цими трьома літерами ХОР: недавно вони сколихнули всю країну. Чому хор і «хорор» – дві великі різниці? Скільки коштує поспівати «Куру-чубатуру» у політичній комедії «Слуга народу»? Коли таке було, що Стадник сказав владі: ні, ми тут не співаємо? Скільки платять найкращому артисту Волинського народного хору?
А він розповів, як міг свого часу очолити той самий уже сумнозвісний хор Верьовки, але не очолив.
Читайте більше тут: «Чи міг я очолити хор Верьовки? Думаю, так. Але...» - Олександр Стадник. ІНТЕРВ’Ю
№ 3 Місіонери Олександр та Альона Юхимчуки
Олександр та Альона Юхимчуки – християни-протестанти. Місіонери. Очолюють луцьку філію міжнародної християнської організації «Молодь з місією».
Займаються сімейним служінням – допомагають подружжям подолати кризу в стосунках та готують наречених до шлюбу. Також вони навчають сімейного служіння інші пари.
Влаштовують у Луцьку фестиваль сім’ї. Діляться досвідом на християнських таборах, фестивалях, семінарах у різних містах світу. Ще їх можна зустріти в Підгайцях у будинку «Молоді з місією».
Читайте більше тут: «У кожного є прірва розміром з Бога». Розмова з місіонерами Олександром та Альоною Юхимчуками
№ 4 Творці «Гармидер ангар-stage» Ольга Валянік, Руслана та Павло Порицькі
Колись тут були яровицькі поля. І не ходили потяги. Якщо глянути на стару карту, то бачиш, що ангар стоїть «в головах» нової колонії для підофіцерів Корпусу охорони пограниччя, збудованої у міжвоєння. По один бік - і досі вулиця Офіцерська (ще з тих часів так названа), по інший – колії, вокзал, товарняки… Поруч – заводи, цехи. За суттю – це типова луцька промзона.
Уявити собі, що в цьому місці Луцька відбуваються якісь вистави, - справді складно. Але віднедавна – саме так. Це історія про те, як «Гармидер» змінює місто, в якому живе, а разом із тим історія одного старого ангара на Яровиці, точніше – на Залізничній, 9.
Читайте більше тут: Драма промзони. Історії з луцького ангару, в якому оселився... театр. РЕПОРТАЖ
№ 5 Вальдорфська вихователька Інна Марчук
Коли Інна Марчук вперше потрапила у вальдорфський дитячий садок, то сказала: «Я ніколи в житті не працюватиму з дітьми! Ніколи!»
Пройшло менше року і вона мріяла …працювати з дітьми. Навіть більше: вона мріяла заснувати вальдорфський дитячий садок.
Де нема «стандартних» іграшок, розфарбовок і пластиліну. Де діти не дивляться мультиків і живуть за ритмами – вдих, видих.
Де щомісяця нова …епоха. Де затишно, як вдома. І можна бути просто вільною і безтурботною дитиною.
Мрія Інни здійснилась. Тепер і в Луцьку виховують дітей за дивною німецькою методикою у сімейному клубі «Зернятко».
Читайте більше: «Дітям не потрібні мультики», – вальдорфська вихователька Інна Марчук
Голосування триватиме протягом тижня. Результати будуть відомі 16 грудня. Проголосувати можна ТУТ.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
