Це друга частина інтерв’ю з радником Луцького міського голови Ігорем Поліщуком. У ній мова йде про господарські питання: сморід, готівку в маршрутках, долю Старого ринку та інші.
Про карантин, стосунки з Ігорем Палицею, вибори та політику читайте у першій частині інтерв’ю.
«Якби смерділа каналізація, це було б постійно»
– Сморід знову турбує лучан. При цьому, порівняно з попередніми роками, його характер змінився. Якщо раніше неприємні запахи відчували лише мешканці Львівської, ЛПЗ та центру міста, то тепер їх помічають і на 40-ому мікрорайоні, і на Привокзальному. Це луцькі очисні споруди?
– Проблема комплексна і, на нашу думку, більшість джерел смороду знаходяться за межами міста.
Ми об’їжджали території навколо міста і виявили точку систематичного зливу нечистот на території Княгининівської громади. Здавалося б, де Княгининівська ОТГ, а де – Луцьк? Але по прямій від Княгининівської громади до вулиці Яровиця – 1,5 кілометра. Якщо є відповідний атмосферний тиск і вітер, сморід поширюється на цю територію.
Також виявили місця зливу на території Липинської ОТГ. Видно, що нечистоти там машинами зливають. Знайшли тисячі кубометрів гноївки на території Заборольської ОТГ. Це недивно, бо було багато скарг на сморід з вулиці Володимирської.
Ми не можемо виключати очисні споруди «Луцькводоканалу», як джерело смороду. Але, безумовно, воно не єдине. Громади біля Луцька також потерпають від неприємних запахів і їм також потрібно щось з цим робити. Треба забороняти злив нечистот у невстановлених місцях, робити там огорожу, організовувати патрулювання.
– А луцька каналізація не смердить? Всім же очевидно, що мережі старі і зношені.
– На превеликий жаль, в попередні роки забудовникам дозволяли підключати свою зливову каналізацію в загальну. Через перепади тиску виникав сморід. Сьогодні ми працюємо з такими забудовниками і зобов’язуємо їх ставити гідрозатвори. Частина з них вже поставила. Є питання по вулиці Стрілецькій – до кінця серпня там теж це зроблять.
На нашу думку, якби смерділа каналізація, це було б постійно. Вона не може смердіти раз на два тижні і щоразу – в різних мікрорайонах.
– При цьому є проєкт реконструкції очисних споруд…
– Потреба в реконструкції є через те, що перша черга очисних споруд була збудована ще у 1973-ому році, друга – у 1978. Жодного разу за весь час ніхто капітально їх не реконструював – питанням взагалі не займались.
Зрозуміло, що за майже 50 років вони зношені і потребують оновлення. Ми вже три роки працюємо з Європейським інвестиційним банком щодо отримання майже 12 мільйонів євро кредиту і сьогодні виходимо на фінішну пряму.
Сподіваємось, наступного року можна буде приступити до реконструкції. Але до цього ми вже замінили насосне та інше обладнання вартістю понад 4 мільйони гривень, збудували станцію знезараження вод, почали очистку біологічних ставків вперше за всю історію їхнього існування.
– Окрім віку, в чому проблема очисних споруд? З якими функціями вони зараз не справляються або справляються недостатньо добре?
– Я не можу сказати, що вони не справляються або справляються недостатньо добре. Справа в тому, що відходи, які потрапляють на очисні споруди, змінились. Вони не були розраховані на таку кількість хімії, яку лучани зливають в каналізацію. Обладнання застаріло та перебуває на межі функціонування. Є багато мулу, який потребує очистки. Для цього буде збудований відповідний цех.
– Після очисних споруд начебто очищена вода зливається в Стир. Її можна назвати чистою?
– Сьогодні вода перебуває в межах допустимих норм.
– Який стан відстійників у Липлянах? Пройшли дощі, а я знаю, що вони в цей час можуть переповнюватись, розливатись на дорогу, поля.
– Поки стан не є критичним. Немає загрози затоплення.
– Після того, як відбудеться реконструкція, це щось змінить для мешканців Липлян, які потерпають від смороду? Відстійники й надалі існуватимуть?
– Я переконаний, що змінить. Біологічні ставки будуть, бо технологія зберігається. Але модернізація обладнання дозволить позбутись смороду. Навіть в санітарно-захисній зоні його суттєво поменшає.
– Коли реально завершити ці роботи?
– На цьому етапі важко сказати конкретну дату. Я сподіваюсь, що це відбудеться якомога швидше, але це залежить від багатьох факторів: коли Європейський інвестиційний банк затвердить позику, коли Міністерство фінансів дозволить взяти її, дасть довідку про позитивний фінансовий стан «Луцькводоканалу».
Загалом починати плануємо наступного року. Кредит дається зі ставкою – 1,73%. Строк повернення – від 5 до 25 років, залежно від того, в якому фінансовому стані ми будемо.
– Проєкт передбачає заміну водопроводу та каналізаційних мереж?
– Він передбачає реконструкцію очисних споруд, а також Дубнівського та Гнідавського водогонів. Безперечно, мережі також старі і їх потрібно змінювати. Робимо це поступово там, де є критична ситуація. Але масово замінювати мережі не можемо – це і дуже дорого, і спричинило б значні незручності лучанам.
«На Старому ринку ми бачимо незрозумілих людей спортивної зовнішності»
– На Старому ринку досі є протести. Один з аргументів підприємців видається вагомим: «Чому не показали, що там робитимуть, а тоді – вже нас виселяти?». Конкурс концепцій облаштування цієї території досі триває, тим не менше – половина ринку вже знесена. Чому це відбувається саме в такому порядку?
– Цей аргумент не є вагомим. Тому що на сьогодні жодних законних підстав металевим конструкціям знаходитись на території біля замку немає. Договір оренди закінчився в серпні минулого року, облспоживспілка програла суд. Аргументи про те, що там знаходиться їхній асфальт, бруківка… Вони можуть все забрати з собою і використати, де хочуть. І це ми говоримо про праву половину ринку, де досі є контейнери.
Щодо того, чому не показали підприємцям, що буде на цій території, я не розумію, яким чином це стосується їхньої діяльності.
– Вони це вважають своїми робочими місцями, працюють там десятки років.
– Я вже неодноразово наводив цей приклад. Людина здає в оренду свою квартиру. Орендарі живуть там, вішають на стіну килим, купують новий диван. А коли договір оренди закінчується і власник просить звільнити помешкання, вони кажуть: «Ви знаєте, ми тут повісили килим, диван наш тут стоїть вже два роки. Ми не будемо звільняти цю квартиру». Ситуація аналогічно абсурдна.
– Коли буде зноситись права половина ринку?
– Вона буде демонтована. Були у нас спроби це зробити, але ми бачимо там незрозумілих людей, які не мають жодного відношення до ринку, людей спортивної зовнішності, які входять до федерацій різних бойових мистецтв – ми їх ідентифікували.
– Є якийсь дедлайн?
– Його немає, тому що ситуація непроста. Необхідно зробити це з мінімальними незручностями та втратами для усіх сторін, але ми бачимо, що підприємці не хочуть йти на перемовини і не розуміють, що перенесення цих тимчасових споруд – це лише питання часу. На жаль.
Чим далі вони затягують, тим погіршується їхнє становище. Я бачу, що торгівля на Старому ринку значно впала. Чим швидше вони переїдуть на Новий ринок, тим швидше у них справи підуть на краще.
В тому, що Новий ринок повноцінно запрацює, в мене вже немає сумнівів.
– Коли завершується конкурс концепцій облаштування території Старого ринку? Чи зможуть лучани побачити ці проєкти?
– Конкурс завершується в кінці липня. В другому турі беруть участь шість учасників, яких відібрали після першого етапу. Роботи згодом виставимо на вулиці Лесі Українки і оприлюднимо на сайті міської ради, щоб лучани мали змогу ознайомитись з ними, дати свої коментарі. Але рішення прийматиме професійна комісія. До кінця липня матимемо результат.
Є ще одна проблема – це підстанція «Волиньобленерго». У нас є домовленість про перенесення її в інше місце неподалік. На наступний рік компанія повинна передбачити кошти на це. Коли остаточно погодимо місце, повідомимо про нього.
– Наступного року реально почати реконструкцію?
– Безумовно. Якщо будуть на це ресурси.
«Раніше куплені паркомати продамо»
– Щодо лівої половини, де вже знесли контейнери. Нещодавно ви сказали, що там облаштують парковку. Це тимчасове рішення?
– Так, це тимчасове рішення до початку реалізації концепції, що переможе на конкурсі. Парковка там потрібна, зважаючи на те, що ми закрили в’їзд на Театральний майдан з боку Градного Узвозу. Також 25 паркувальних місць буде на вулиці Глушець – від зупинки «Старий ринок» до повороту на вулицю Паркову. Підрядник обіцяє за 1,5 місяця завершити роботи.
Скільки авто поміститься на лівій половині ринку ми ще не рахували, але це сотні. Парковка там запрацює одразу після перенесення правої частини ринку.
Крім того ми оголошували про те, що на території ринку може запрацювати автомобільний кінотеатр. Зустрічались з людьми, які готові взятись за реалізацію ідеї. Найближчим часом оприлюднимо якусь інформацію про це.
– Це буде платна парковка?
– Поки безплатна, а далі побачимо.
– До речі, яка ситуація з платними парковками? Я знаю, що на Замковій площі, Кривому Валу вони не працюють. Чому так?
– Складна ситуація. Паркомати сьогодні є неефективними, тому що вони дорого коштують, часто виходять з ладу. В європейських містах, де я був, вже не використовують паркомати. Луцькі куплені ще в 2016 році і виявилися, відверто кажучи, невдалими: проблемними в експлуатації та неякісними.
В кінці липня наша делегація поїде в Харків, щоб дослідити їхню систему паркування – вона працює з допомогою мобільного додатку. В майбутньому лучани також оплачуватимуть парковку з допомогою мобільного додатку. Інспектор муніципальної варти тільки перевірятиме в електронній базі, чи не прострочений термін стоянки, і при потребі – стягуватиме штраф. Коли це буде – стане відомо після того, як наша делегація повернеться з Харкова.
– Як бути з паркоматами, які «Автопарксервіс» вже купив, але вони ні дня не попрацювали? Так зокрема сталось на Кривому Валу.
– Ми не будемо їх використовувати. Якщо знайдеться покупець, продамо.
«Шукаємо бізнесмена, який погодиться відкрити готель та ресторан в Старому місті»
– Нещодавно ви писали у себе на сторінці у Фейсбуці, що в Старому місті почали ремонтувати фасади за бюджетні гроші. Не зовсім розумію, як це відбувається, тому що це переважно житлові будинки, які перебувають у приватній власності.
– Один з факторів, який відлякує і туристів, і лучан, які хочуть прогулятись Старим містом, - це вкрай непривабливі фасади. Вони розмальовані, облущені, напівзруйновані.
Тому ми відібрали фасади в найгіршому стані по всій території Старого міста і розробили проєкти поточного ремонту. На це з міського бюджету виділили близько 1,3 мільйона гривень. До кінця вересня завершимо.
– Як домовились з власниками цих будівель?
– А домовлятись не було потрібно. Думаю, ніхто не проти, щоб йому безплатно відремонтували фасад. Це Старе місто – там потрібно це робити.
Крім того, в Старому місті реставруємо вежу Чорторийських разом з підземеллями. Основна частина робіт буде завершена у середині жовтня цього року, але весь проєкт – наступного року. Там будуть різноманітні атракції: з голограмами лицарів, привидів, озвучка. Буде інтерактивне наповнення. Але відвідувати вежу та підземелля можна буде вже цього року.
– В Старому місті є ще одна очевидна проблема – там практично немає закладів. Нічого, окрім житлових будинків, які, як вже сказано, в поганому стані. Немає ідей, як залучити туди бізнес?
– Є ідея. Ми зараз думаємо про оголошення інвестиційного конкурсу. На вулиці Кафедральній, 4 (зараз там працює бюро патанатомії) є приміщення – колишній гостинний двір Прайзлерів. Воно перебуває в невтішному стані – витрачати гроші з міського бюджету на ремонт недоцільно.
Тому хочемо надати приміщення в пільгову оренду – вартістю 1 гривню на рік людині, яка візьме на себе зобов’язання реконструювати будівлю, відповідно до усіх вимог, бо це пам’ятка архітектури місцевого значення. Ми хотіли б там бачити готель, ресторан з літнім майданчиком. Там є величезний внутрішній двір, який можна гарно використати. Сподіваємось, знайдуться зацікавлені в такому бізнесі люди. Думаю, що йтиметься про оренду на 20 років.
Є прекрасний приклад «Ротонди» у центральному парку. Підприємцю також надали приміщення в пільгову оренду на 10 років – він вклав кошти і тепер ми маємо прикрасу парку замість аварійного об’єкту.
А для бюро патанатомії ми вже знайшли інше приміщення. Перед тим, як оголошувати конкурс запропонуємо їм переїзд.
Думаю, конкурс відбудеться наприкінці літа.
– Як він відбуватиметься?
– Учасники конкурсу подаватимуть свої ідеї професійній комісії. Наша думка – там повинен бути і ресторан, і готель, тому що люди хочуть селитись у Старому місті з виглядом на замок, щоб відчути атмосферу.
– Щодо туалету на Театральному майдані. Нещодавно була трохи дивна новина про те, що його передали в оперативне управління департаменту житлово-комунального господарства міської ради. Чому так – ніби ж були орендарі, які хотіли зробити там кафе?
– Туалет зараз знаходиться в аварійному стані і, якщо щось станеться, ми навіть не маємо права використати кошти міського бюджету на якусь поправку ситуації. Оперативне управління потрібне, щоб не дати йому завалитись.
Орендар же не приступив до виконання робіт, бо не може отримати містобудівні умови. Територія належить до історичного ареалу і будівництво там заборонено без затвердження історико-архітектурного опорного плану. Після затвердження цього документу можна буде говорити про отримання містобудівних умов та будівництво.
– До речі, з приводу історико-архітектурного плану. Коли у грудні минулого року у Луцьку запроваджували мораторій на нове будівництво, йшлося про те, що його дія завершиться після презентації опорного плану – у квітні-травні цього року. І квітень, і травень минули – цього не трапилось. Чому?
– Процес затягнувся через зміни у Міністерстві культури. Засідання ради, яка затверджує опорні плани, відтягувались. Сьогодні міністр вже є, тому ми очікуємо найближчим часом затвердження плану. Це остання серйозна перепона.
– Мораторій все ще діє?
– Мораторій все ще діє і діятиме до затвердження генерального плану, що може трапитись орієнтовно у вересні.
– Не втрачає місто від того, що вже стільки часу не починаються нові будівництва?
– Я вважаю, що не втрачає. Місто втратило набагато більше від хаотичної забудови на кожному вільному клаптику землі, від того, що дозволяли будувати житлові комплекси без садочків, без врахування можливостей транспортних розв’язок.
Я не хочу нікому робити антирекламу. Але є житловий комплекс біля кінотеатру «Промінь» - не уявляю, як люди звідти виїжджатимуть, коли він буде повністю заселений. Там вже затори, а буде тільки гірше – це величезна проблема не лише для мешканців, а для всіх, хто їздить через цей район.
– Яка доля пайового внеску, що забудовники повинні сплачувати до міського бюджету? Знаю, що були розмови про його скасування.
– На жаль, лобісти забудовників перемогли і Верховна Рада ухвалила абсолютно невмотивований закон. Цього року максимальний розмір пайового внеску зменшили вдвічі, а наступного року його взагалі скасовують. Громади не отримають значні кошти.
– Раніше на що витрачали ці гроші? Знаю багато випадків, коли забудовникам «пробачали» цей внесок.
– Раніше дуже багатьом забудовникам «пробачали». Ми ж вирішили, що можемо звільнити забудовника від сплати пайового внеску тільки, якщо він зробив покращення, якими можуть користуватись усі лучани, а не те, що здорожчує його будівництво. Бували випадки, коли ледве не доріжки і освітлення біля свого будинку хотіли зарахувати до суми пайового внеску.
Частина коштів витрачається на придбання житла учасникам АТО, решта – на потреби житлово-комунального господарства міста. Минулого року таким чином Луцьк отримав більше 20 мільйонів гривень.
«На вулиці Лесі Українки зараз немає небезпечних дерев»
– Вулиця Лесі Українки зараз дуже різношерстна. Частина її відремонтована, частина – ні. Чи є плани привести її до одного вигляду?
– Є плани продовжити реконструкцію, але це треба робити разом з капітальним ремонтом фасадів. Вулиця – це ж не тільки бруківка, освітлення і лавочки. Це ще й будівлі.
Реконструкція точно необхідна, тому що поки тротуарна плитка ще може виконувати свою функцію при щорічному поточному ремонті, але за кілька років це буде проблематично.
Реконструювати вулицю Лесі Українки слід, як історичну з капітальним ремонтом фасадів.
– Там є проблемні дерева, які час від часу падають. На щастя, поки не на людей, але є сумніви, що так буде завжди. Чи немає в планах їх зрізати?
– Під час реконструкції кожне дерево обстежить спеціальна комісія, яка вирішить – можна його залишити чи потрібно зрізати, бо воно небезпечне.
– Але реконструкція – це питання не найближчого часу…
– Все залежатиме від того, яким буде наступний рік і міський бюджет. Сьогодні спрогнозувати це дуже важко, тому що ми бачимо, що світова економіка зазнала серйозного удару через пандемію коронавірусу. Україна та наше місто – не виняток.
– Немає потреби зараз обстежити ці дерева? Тому що є побоювання, що вони небезпечні.
– Саме зараз ці дерева, що є на вулиці Лесі Українки обстежує комісія. Попередньо - серед них небезпечних немає. Але ситуація може змінитися, тому що дерево - живий організм. Тому їх треба обстежувати з певною періодичністю.
– Коли останнє обстеження було?
– Останнє комплексне обстеження було в 2016 році. Після цього точково обстежували окремі дерева за заявами мешканців.
– Дерево на розі з Градним Узвозом, яке нещодавно впало, обстежували за ці роки?
– Саме це дерево не обстежували.
– Є думка, що кронування не лише робить дерева некрасивими, а й шкодить їм. Мовляв неправильне обрізання якраз призводить до того, що дерева потім хворіють і падають. Хто за це відповідає?
– Можливо, раніше кронували повністю під стовбур, але зараз ні…
– На проспекті Волі зараз так. Там дуже сильно порізали.
– На проспекті Волі порізали так, як це рекомендують фахівці. Безумовно, що в перший рік дерево не виглядає привабливо, але при правильному кронуванні воно потім розростається, має правильну форму.
На проспекті Перемоги свого часу кронували каштани. Сьогодні вони виглядають привабливо, не хворіють і не є аварійними, бо все зроблено, відповідно до інструкцій.
– Чиї це інструкції?
– Є загальновизнані рекомендації науковців, які займаються цими питаннями. В комунальному підприємстві «Парки та сквери» є відповідний працівник з освітою.
– Як називається цей документ? Його використовують по всій Україні?
– Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України.
– Щодо каштанів. Раніше повідомляли, що їх лікуватимуть від шкідників. Це вже відбувається, які результати?
– Ми пролікували усі каштани з правого боку вулиці Рівненської. Зараз спостерігаємо за ними – поки ефект позитивний, молі не видно. Якщо ефект збережеться, у вересні таким чином пролікуємо усі каштани в нашому місті.
– Це дорого?
– Ні, літр рідини коштує 860 гривень. На вулиці Рівненській витратили близько 2 тисяч гривень.
– Коли впав Лесин ясен, було багато нарікань від лучан про те, що запізно його почали обстежувати, лікувати, тому це сталося. Що думаєте про це?
– Почали обстежувати, як тільки дерево нахилилось. До цього не було зовнішніх ознак того, що ясен може впасти. Ми зробили все, що могли, щоб врятувати. Але після того, як воно впало, ми побачили повністю прогнилу середину, повністю трухляве дерево. На жаль, у нього не було шансів. Все має свій вік і Лесин ясен – не виняток.
Дерево зараз зберігається на комунальному підприємстві «Парки та сквери міста Луцька». У нас є ідея – до 150-річчя Лесі Українки зробити тематичні сувеніри з нього. Частину залишити для музею, частину – продати.
Замість старого ясена посадять новий, як продовження цієї історії.
– На центральній алеї у парку імені Лесі Українки мали замінити мережі та збудувати туалет. Коли це може відбутись?
– Я оприлюднював візуалізацію громадської вбиральні. Очікуємо остаточну проєктно-кошторисну документацію і будемо оголошувати тендер. Туалет знаходитиметься неподалік кафе «Луцька Венеція». У цьому місці підключення водопроводу та каналізації коштуватиме найменше.
Думаю, що будівництво розпочнеться у серпні і завершити його можна буде за 1,5 місяця. Орієнтовно це коштуватиме 2,5 мільйони гривень.
– Туалет буде платним, буде підприємство, яке його обслуговуватиме? Який режим роботи планується?
– Ми ще подумаємо, яким чином його обслуговувати. Думаю, туалет буде платним, але з символічною ціною, яка покриє витрати на засоби гігієни, прибирання.
Цілодобово він навряд чи працюватиме. В цьому немає потреби, бо вночі наш парк майже ніхто не відвідує. З власного досвіду – відвідувачі з’являються орієнтовно з 8 ранку. Хтось раніше, але це одиниці. Тому, думаю, стандартний графік роботи буде з 08:00 до 22:00. У вихідні та святкові дні він, можливо, буде іншим.
«На початку року ми не можемо сказати, які дороги і двори точно відремонтуємо»
– Лучанам доволі складно дізнатись, чи будуть ремонтувати їхню вулицю, двір цього року. Я знаю це на собі, бо колись шукала такий перелік. Врешті в закамарках сайту міської ради знайшла документ зі списком об’єктів, які планують ремонтувати у 2018-2020 роках. Це було непросто. Чи можна це якось налагодити і закріпити перелік, наприклад, на головній сторінці сайту?
– Скажу відверто – оприлюднити таку інформацію на початку року дуже непросто. Ми не розуміємо, яким буде перевиконання бюджету, адже якщо воно є, можемо зробити більше дворів. Може бути недовиконання і відповідно – менше ремонтів. Наприклад, цього року ми планували зробити набагато більше.
Зрозуміло, що депутати часто відстоюють свої округи і просять внести двір в перелік, але потрібно реально оцінювати можливості. Те, що ми включимо двір в цей список, не означає, що його відремонтують цього року. Ремонт одного двору коштує близько 4 мільйонів гривень, а 100 дворів – 400 мільйонів. Це весь бюджет розвитку міста, який неможливо витратити лише на двори.
Крім тих, що вже почали, цього року плануємо відремонтувати також двори на проспекті Відродження, 9-11, вулиці Коновальця, 1-1а-1б, Потебні, 50-52.
Відбираються найбільш аварійні двори. Відродження, 9-11, наприклад, не ремонтували ще з радянських часів. Там вже немає двору – суцільне болото, щебінь, люди паркуються на зеленій зоні, розвозять бруд.
– Що з ремонтом мосту на вулиці Шевченка? Раніше висловлювалась ідея забрати тротуари з одного боку, а натомість – зробити три смуги. При цьому напрямок двох мав би змінюватись, залежно від часу. Зараз там замінюють перила. Коли будуть впроваджувати більш глобальні зміни?
– Ми залишаємось прихильниками цієї ідеї. Заміна турнікетів на Шевченка – це тимчасове рішення. Ставимо модульні, які під час ремонту можна буде зняти і переставити. Проєкт замовимо в кінці літа. Думаю, до кінця року він буде готовий і наступного можна буде оголошувати тендер.
Водночас потрібно також зосередити увагу на будівництві мосту через Стир в районі вулиці Яровиця. Він є на генеральному плані. Ми зустрічались з проєктантами – вони готують нам пропозицію і по цьому мосту, і на Шевченка.
Попередня вартість нового мосту – 350+ мільйонів гривень. Будемо шукати гроші в державному бюджеті.
– Нещодавно ви публікували проєкт вигляду магазинів на зупинках. Підприємці погоджуються зробити їх такими?
– Частково. Будемо збирати їх, переконувати зробити реконструкцію. Частина не чекає, бере проєкт і починає роботи. Зокрема, на проспектах Соборності та Грушевського підприємець вже погодився на це.
– Які можуть бути важелі впливу на інших підприємців? Тому що часто зупинки навіть не в оренді, а в приватній власності.
– Частина зареєстровані, як тимчасові споруди. Якщо власник не погодиться на реконструкцію, йому не погодять продовження паспорту-прив’язки.
На жаль, зупинки з вбудованими магазинами, які мають пристойний зовнішній вигляд – велика рідкість. Їх можна порахувати на пальцях однієї руки. Нормальна зупинка на проспекті Відродження, навпроти обласної дитячої лікарні. Абсолютна ж більшість виглядає вкрай непривабливо: вони оббиті металевою вагонкою, зроблені в стилі автостанції в районному центрі.
Я думаю, що і самі підприємці повинні бути зацікавлені в нормальному зовнішньому вигляді. Коли магазин привабливий, і потік клієнтів більший. А коли він іржавий, брудний, клієнту не хочеться заходити.
– Рахували вартість такої реконструкції?
– Все залежить від розмірів, а вони різні. Я думаю, виготовлення повністю нової зупинки – це від 200 до 350 тисяч гривень.
– Якщо підприємець згоден на зміни, але каже, що це йому задорого і він хоче щось простіше зробити. Як діяти в цьому випадку?
– В кожному випадку індивідуально вирішуємо. Необов’язково робити точно так, як на наших візуалізаціях. Проєкти можуть бути схожими, в такому ж стилі. Ця концепція – орієнтир, на який потрібно рівнятись. Нічого надзвичайного у ній немає: алюміній, скло, дерево і, звичайно, бруківка.
Але кожен підприємець може індивідуально вирішити з управлінням архітектури. Якщо все виглядатиме пристойно, ми згідні.
– Як з готівкою в маршрутках зараз?
– Виконком надав доступ перевізникам до відеоспостереження в автобусах. Камери раніше поставило підприємство «Сіті-кард», яке впровадило систему електронних квитків.
Перевізники довго просили нас про це, щоб контролювати своїх водіїв, бо вже зрозуміли, яка кількість готівки реально була в маршрутках і яку кількість виручки вони не отримували.
Луцьк – перше місто України, яке повністю перейшло на безготівковий розрахунок. Так, є певний відсоток готівки через водіїв-порушників, але думаю, що це близько 15-20%. А відеоспостереження зменшить його до мінімуму.
Сьогодні узгоджуються технічні деталі. Найближчим часом перевізники зможуть зі свого офісу в будь-який момент подивитись, що відбувається в будь-якому автобусі.
«Частина фасадів виглядає жахливо після того, як з них зняли рекламу»
– Що з реконструкцією РАЦСу? Свого часу це активно обговорювали, але давно про це нічого не чути.
– З Григорієм Пустовітом ми їздили на зустріч до Льва Парцхаладзе, тоді заступника Мінрегіону. Домовились про реконструкцію приміщення РАЦСу, яке зараз використовується мляво.
Приміщення ЦНАПу на Лесі Українки не має тієї пропускної здатності, яка дозволить мешканцям міста комфортно отримувати адміністративні послуги. Є проблеми з доїздом, парковкою. А РАЦС знаходиться на межі кількох густозаселених районів.
Ми провели конкурс на найкращий проєкт реконструкції. Але, на жаль, з державного бюджету його не профінансували. Зараз будемо включати його в перелік об’єктів, що потребують фінансування з Державного фонду регіонального розвитку. Готові до співфінансування, бо і площа, і саме приміщення потребують реконструкції.
Щодо площі, то оголосимо архітектурний конкурс концепцій. Площа має виконувати багато функцій та стати центром кількох мікрорайонів, місцем для урочистих подій, масових заходів, креативного проведення часу, а в окремі дні й спокійного відпочинку. За попередніми оцінками спеціалістів, вартість капітальної реконструкції буде становити не менше 18 мільйонів гривень.
– В будівлі що буде – філія ЦНАПу чи його повне переселення?
– Філія ЦНАПу, але з такою ж кількістю послуг, як і на вулиці Лесі Українки. Частина ж приміщення, яка використовувалось для урочистих подій, залишиться.
– Коли в Луцьку ухвалили концепцію розміщення зовнішньої реклами, говорили про те, що мета – очистити місто від поганої зовнішньої реклами. Як просувається процес?
– Всі рекламні засоби, розміщені на фасадах, мають свої терміни дії дозволів. Після їхнього закінчення вони демонтуються, якщо не відповідають затвердженим стандартам. Поступово звільняємо місто від такої реклами. Фактично на кожен виконком виносимо проєкти рішень про демонтаж.
– Але демонтувати їх можна лише після закінчення договорів?
– Частина підприємців самостійно відмовилась від таких засобів, частина чекає поки закінчиться дозвіл. Можна пробувати зносити через суд, але швидше за все він триватиме стільки ж, скільки і термін дії договору. Тому в цьому немає сенсу - краще дочекатись.
Також відбувається оновлення рекламних засобів: підприємці встановлюють скроли, відеоекрани. Рекламні засоби стають сучаснішими і менш громіздкими.
– Як виглядають фасади після того, як з них зняли рекламу?
– По-різному. Є випадки, коли фасад виглядає нормально, а є випадки – коли жахливо. Зокрема, жахливо виглядає будинок на проспекті Волі, 5, де раніше працював магазин «Панно». Обговорюємо з власниками ремонт на умовах співфінансування, тому що це будівля, яка знаходиться в самому центрі міста – залишати її в такому стані не можна.
– Проєкт «Безпечне місто» на якій стадії зараз?
– Завершуємо встановлення відеоспостереження в центральному парку – плануємо до кінця серпня здати цей проєкт. Крім того з обласного бюджету нам виділили 4,3 мільйона гривень на організацію відеоспостереження на всіх в’їздах та виїздах з міста. Плануємо зробити це до середини вересня.
Далі займатимемось мікрорайонами. Почнемо з центру міста, 33-ого, 40-ого мікрорайонів, ЛПЗ, де вища злочинність. Але відеоспостереження потребує все місто. Час реалізації залежить від того, як наповнюватиметься міський бюджет.
– Доступ до відео матиме муніципальна варта. Як щодо поліції?
– Поліції відео надаватиметься за офіційним письмовим зверненням. Безумовно, ми надаватимемо відео для того, щоб розкрити злочини або деталі кримінального провадження, зареєстрованого у встановленому порядку.
«Щоб навчити лучан сортувати сміття, потрібно багато років»
– Що з сортуванням сміття? Моє суб’єктивне враження – розподіл на сухе та вологе себе не виправдав: лучани цього не роблять, та й сенсу в цьому небагато.
– На жаль, поки люди цього не роблять. Побачимо, як буде в майбутньому. Наразі є 2 сортувальні станції: на вулиці Героїв Крут, встановлена минулого року, вона повноцінно працює, і безпосередньо на полігоні в Брищі. Вона мала бути запущена до 1 квітня, але через карантин процес відклали.
Раніше там вже була сортувальна станція, але вона ніколи не працювала повноцінно. Проблема в тому, що на 50% вона належала приватному підприємству, на 50% - комунальному. У приватних власників постійно виникали суперечки між собою, були судові позови. Кілька років станція працювала з перебоями, а останнім часом взагалі ні.
Нова установка, я думаю, запрацює, коли стабілізується ситуація з коронавірусом та карантином. Вона відсортовуватиме ПЕТ-пляшку, скло, метал, пластик.
– Не простіше поставити по місту смітники для роздільного збору і навчити лучан сортувати сміття?
– Це простіше, але, щоб лучани сортували так, як це може робити лінія, потрібно дуже багато часу. Починати навчати потрібно ще зі школи. Це питання не одного року, на жаль.
«Ми готові святкувати День міста онлайн»
– Чи буде цього року фестиваль «Ніч у Луцькому замку»?
– На жаль, не буде. Це недоцільно з фінансової точки зору – цей фестиваль чимало коштує. Недоцільно планувати, бо неможливо спрогнозувати, яка буде ситуація з коронавірусом – будуть дозволені масові заходи чи ні. А поставити в замку 100 людей, які стежитимуть за дотриманням дистанції, неможливо.
– Як в реаліях цього року може відбуватись святкування Дня Незалежності, Дня міста?
– Ми розглядали декілька варіантів і готуємо різні сценарії. Якщо буде загострення, святкування відбудеться повністю онлайн. Наприклад, у Києві це вже відбулось. Розглядаємо також змішаний сценарій, коли, наприклад, буде віртуальна екскурсія Луцьким замком, відеозапис виступів колективів і частково – офлайнові заходи на різних локаціях в парку, щоб не збирати людей в одному місці. Поки сказати, як все пройде, не можемо, тому що ситуація постійно змінюється.
Розмовляла Віта Сахнік