Ми не культивуємо їжу, ми культивуємо свою історію. Ми прагнемо написати історію волинських смаків – і тому створили рубрику ТОМАЧІ.
ТОМАЧІ – це про старі рецепти з Волині, це про рецепти наших бабусь. Часто - про ті страви, які досі готують на сільських кухнях. Але мільйони людей про це не здогадуються.
У селі Смідин на Волині є страва, без якої там не уявляють вечері 13 січня. У них то звучить як «кЄшка»!
«Мама пекла і баба пекла...», – так зазвичай кажуть про кишку (чи кєшку) смідинські господині. Попри те, що рецепт – дуже універсальний, вони все одно вміють зробити кишку по-своєму.
У когось вона зі скоринкою і хрумка. У когось має глевке тісто всередині і такою багато кому смакує. Всі сходяться на єдиному: смідинська кишка має своєрідний запах. Але тим і особлива))
13 січня у Смідині традиційно Кручений вечір. Тоді молодь розходиться дворами робити збитки, а хазяйки рихтують багату вечерю. Вечері без кишки у Смідині не буває.
- Замішують тісто, як на хліб. Потім начиняють ним кишку свині. Грубшу, не таку тонку, як на ковбаски. Начиняють не дуже туго, бо кишка буде підростати. Проколюють у кількох місцях. Ставлять у піч, доки не стане рум’яна.
Хто не їв раніше, то подумає, що то несвіже. Просто кишка має свій особливий запах. Її треба любити, щоб того не помічати.
Вмакати кєшку треба в тук. Тук у нас то – жир, а жар – то жєр, – каже Оксана Піцик зі Смідина.
Їй – 35. Кишку вміє пекти і її мама, і її баба. А коли і хто почав це робити першим, смідинці вже й не згадають.
До кишки у цьому селі традиційно варять юшку з риї.
Не падайте: рия – то рильце свині)) Так-от рия, вуха, хвіст – іде в юшку. Все солиться, перчиться, смачиться. Їсти – з кишкою!
Смачного!)
Смачний репортаж зі Смідина читайте тут: А на Великдень підуть «гріти мертвим ноги». Смідин. ЗАНЕСЛО В СЕЛО
* * *
«Перший» розповідає про секрети простої волинської кухні, записуючи автентичні рецепти та кухонні поради у селах Волині – від тих, хто їх готує.
Традиційно ми це робимо наживо, тобто тією мовою, якою наші герої розмовляють у глибинці: щоб Волинь на смак була яскравіша. І смачніша!
Так ми готуємо проєкт, в якому хочемо зібрати все найцікавіше про смаки Волині – без прикрас, як є.
Далі буде!
(передрук заборонено)
Текст: Олена ЛІВІЦЬКА
Фото: Юлія КОЦЮБА
Більше томачів:
«А тую мОчалку ше й на весіллє робили». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
«Пикли пироги з бураками, казали – зі свЕклою». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
«Мама варили нам волок». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
«Я дуже любила картОплі з жареним маком». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
«Де й казали, шо то кобиляче мулуко». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
«Добра кваша. Найбульш її в піст варили». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
«Сир солили завше на зиму – і в комору». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
Моя баба варить бікус. Про старі рецепти. ТОМАЧІ
«На Лобні всі печуть тиї бобОвніки». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
«Кров пили?» Колярські історії. Про старі рецепти. ТОМАЧІ
«Бабо, варіте каламуху!». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
«Картопляниї пироги в горщику». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
«Такії бецьови вареники варили з сиром». Про старі рецепти. ТОМАЧІ