Прямий ефір «Луцького радіо»

Шатдаун по-волинськи, томос-тур і маски-шоу. ЩОЗАТИЖДЕНЬ

Шатдаун по-волинськи, томос-тур і маски-шоу. ЩОЗАТИЖДЕНЬ

Цей тиждень у волинській політиці пройшов під знаком протистояння Волинської ОДА та більшості у обласній раді. Плацдарми останніх «боїв» – приїзд президента і бюджетні «розборки». А тим часом парафії УПЦ МП активно переходили у нову церкву...

«ТОМОС-ТУР»

Волинь стала третьою з областей, куди Петро Порошенко та архієреї Православної церкви України привезли Томос - документ про визнання автокефалії ПЦУ. В рамках всього туру вони максимально підкреслювали історичне значення документа для всього українського народу. Порошенко порівнював Томос із перемогами на фронті та другою декларацією про незалежність України.

І справді, попри закиди опонентів щодо піару, на Волині ніхто із політиків не наважився критикувати безпосереднє долучення президента та інших політиків до визнання автокефалії ПЦУ.

До того ж один з нечастих візитів Порошенка на Волинь теж, ймовірно, був невипадковим. Адже до цього Порошенко був у Вінницькій та Рівненській областях. Так, Вінничина - це вотчина митрополита УПЦ МП Симеона, який одним із перших перейшов у автокефальну церкву і навіть був кандидатом на місце предстоятеля. На Рівненщині кілька років працював сам очільник нової церкви Епіфаній.

А Волинь - це «оплот» митрополита Михаїла, який під час виборів предстоятеля ПЦУ мав серйозні дискусії із Порошенком та патріархом Філаретом, адже теж був претендентом на очільника.

Проте вже 15 січня під час візиту на Волинь Михаїл, Філарет та Петро Порошенко на публіку посміхалися і дякували один одному, адже від стабільності нової церкви залежить успіх кожного із них.

Також приїхали на символічне внесення Томосу і урочистості за участі Порошенка волинські нардепи Степан Івахів, Сергій Мартиняк та Ігор Лапін. Саме ці троє мажоритарників загалом підтримують президента та його партію, хоча і не входять до «Солідарності». А ще мають непогані стосунки із митрополитом Михаїлом.

А ще було багато місцевих депутатів, зокрема лідер волинського "УКРОП" В'ячеслав Рубльов  та ковельський укропівець Ігор Пініс. Очевидно і для них історичне значення Томосу переважило політичні розклади, особливо коли не кожен із глядачів зобов'язаний був буквально хвалити президента за його вклад.

Була і ложка льогтю: волинську команду Порошенка розкритикували за звезення людей автобусами на зустрічі в Луцьку, Рожищі та Ківерцях. Особливу підозру викликали люди зі списками, які контролювали привезених людей. Тим не менш, конкретних доказів, що на зустрічі з "гарантом" звозили саме бюджетників (тобто вчителів, лікарів  та чиновників за рознарядкою), немає. 

Це можливо, зважаючи на традиції української політики, проте лідер волинської "Солідарності" Іван Мирка заявив, що  «через наші партійні офіси з проханням сприяти доїзду до місць зустрічі з Петром Порошенком звернулися тисячі волинян, що мешкають в сільських районах області». Мовляв, це просто прихильники президента, які хотіли подякувати йому і побачити Томос.

А ще у соцмережах стали поширювати фото, як невідома бабуся у Свято-Троїцькому соборі  цілує руку Порошенку. Нагадало відому фотографію цілування руки Віктора Януковича. Тож цей мем активно тиражували опозиційні медіа та блогери.

Проте загалом "томос-тур" гарно вписується у передвиборчу стратегію Петра Порошенка із його «армією, мовою, вірою». Надто на Волині, де в публічному просторі переважають патріотичні та релігійні настрої.

"МИРНО І ТОЛЕРАНТНО"

Як би президент не намагався публічно гарантувати права прихожан, які хочуть лишитися в УПЦ МП, своїми головними меседжами та своїми емоціями Порошенко всіляко показував, що він – за автокефальну ПЦУ. На Волині гарант похвалився: до 14 січня вже 8 громад перейшли в ПЦУ,  і це лише на Волині.

Щоб врегулювати процес переходу, Верховна Рада  17 січня навіть прийняла спеціальний законопроект. Проте найбільше пересічні спостерігачі запам'ятали не суть законопроекту, а скандальну фразу спікера Андрія Парубія про "нечисть" - депутата від "Опоблоку" Вадима Новинського.

До слова, Парубій також брав участь у переговорах щодо створення ПЦУ та писав про це як про велику перемогу.

Такі речі насправді важливі і для Волині, бо коли топ-посадовці не приховують своєї прихильності до ПЦУ, це ж роблять і представники влади на місцях. Отож з нового року очільники РДА активно включилися у забезпечення "мирного, толерантного і виключно добровільного" переходу громад під крило автокефальної церкви.

Зокрема цього тижня показовим був приклад села Брониця на Камінь-Каширщині, адже "допомогти" громаді вирішити долю церкви приїхали голова РДА Валерій Дунайчук та правоохоронці. А ще із закликом "не спішити" із переходом приїхав єпископ Луцький та Волинський УПЦ МП Нафанаїл.

В результаті домовитися станом на 18 січня не вдалося, хоча Дунайчук і написав, що "усе відбулося мирно і толерантно" "По-іншому й не може бути, адже, як йдеться в Основному Законі нашої держави, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання", - не забув нагадати голова РДА.

За перехід громади в ПЦУ справді зібрали чимало підписів. Таке рішення підтримали більшість мешканців села, які прийшли на зустріч. Проте меншість, яка всередині церкви була разом із Нафанаїлом та "головним пропагандистом" Волинської єпархії УПЦ МП Олегом Точинським, не підтримала перехід.

А ще Точинський заявив, що підписи нібито збирали неправильно. Отож Брониця може стати тією громадою, де Московський патріархат захоче показати здатність тримати оборону. Чого, до прикладу, не вийшло із храмом у селі Красноволя Маневицького району, де, попри усі інформаційні та дипломатичні  старання єпархії УПЦ МП, сумнівів у переході громади в ПЦУ не виникає.  Та й загалом – хвиля приєднання до ПЦУ на Волині тільки наростає.

 ВОЛИНСЬКИЙ «ШАТДАУН»

Американська демократія має багато цікавих традицій. Зокрема для випадків, коли президент і Конгрес не можуть дійти згоди щодо бюджету, оголошують «шатдаун» та фінансують лише критично важливі статті видатків із федерального бюджету.

В Україні є схожа процедура для випадків, коли бюджет не ухвалений вчасно - фінансувати видатки помісячно за 1/12 минулорічного бюджету. Проте причина таких аварійних сценаріїв здебільшого однакова - протистояння органів влади.

Цьогоріч у США  не поділили питання стіни на кордоні з Мексикою, а на Волині  – кілька не дуже великих, але дуже принципових статей видатків і процедур.

Детально про «бюджетні війни» на Волині можна прочитати тут. Якщо коротко, Волинська ОДА подала в суд на обласну раду, заявивши, що порушена процедура ухвалення бюджету, зокрема неправомірний розподіл 25 мільйонів гривень. На це наклалися суперечки щодо розподілу 10 мільйонів стабілізаційної дотації та старі "образи" у стосунках ОДА та облради. Все це «приправили» гострими відкритими листами, коментарями у соцмережах та підконтрольних медіа і «подали гарячим» якраз до візиту Петра Порошенка на Волинь.

А ще один підводний камінь цієї історії описав луцький журналіст, головний редактор видання «Конкурент» Андрій Лучик. За його словами, мета позову Волинської ОДА до облради – не тільки у потребі показати силу. Таким чином команда Олександра Савченка нібито хоче отримати підставу для розпуску ради через прийняття рішення із порушенням закону та ігнорування вимог "про приведення цих рішень у відповідність із закону".

Така можливість передбачена статтею 78 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Проте для вигідного Савченку сценарію завершити судові баталії потрібно так, щоб провести можливі перевибори разом із президентськими 31 березня. А щоб зробити це настільки швидко, потрібен значний адмінресурс та сприяння наших не дуже оперативних судів.

Більше того, якщо на президентських виборах переможе не Петро Порошенко, причини для такого протистояння ОДА і облради можуть зникнути вже у навесні 2019-го. Адже і Олександр Савченко, і його команда можуть просто позбутися своїх посад за рішенням нового президента.

Що ж до самого життя без бюджету, думки сторін теж різняться. У обласній раді намагаються знайти докази того, що волиняни «страждають» через такі суперечки. Натомість в ОДА наголошують, що нічого страшного не трапилося. Більше того, в адміністрації нагадують, що і бюджет на 2018 рік прийняли у тільки у лютому 2018-го.

«МАСКИ-ШОУ» В ОБЛРАДІ

На конфлікт президентської команди і більшості у Волинській облраді цього тижня вплинула ще одна подія – менш значима, проте більш ефектна. Йдеться про обшуки у приміщенні обласної ради, де знаходиться комунальне підприємств «Волиньприродресурс».

Це підприємство створили з ініціативи голови облради Ігоря Палиця в рамках реалізації його плану видобування коричних копалин Волині так, щоб гроші від цього лишалися «на місцях». Голова облради не раз розповідав про «Нью-Васюки», які можна збудувати в області, якщо масово видобувати тут бурштин, мідь, заговляти деревину в комунальних лісах, вирощувати рибу в комунальних ставках і збудувати «комунальний Буковель» на Світязі.

Загалом бажання Палиці та більшості в облраді контролювати побільше грошових потоків у області було зрозумілим, проте воно наштовхнулося на бажання державних структур не втрачати цей контроль. «В області має бути порядок. В першу чергу - порядок з бурштином… Хто хоче бавитись – получить по рукам. Бурштин – це загальнонаціональна власність, це українські надра. Тому доходи від бурштину мають йти, в тому числі і в місцевий бюджет», - озвучував Петро Порошенко настанову нинішньому голові ОДА Олександру Савченку ще у березні 2018-го.

І ось 17 січня слідчі СБУ в чергове «дали по руках» керівництву «Волиньприродресурсу» та облраді загалом. Цікаво, що в кращих традиціях української корупції хтось повідомив представників облради про запланований обшук ще 16 січня.

Тому завчасно керуючий справами ради Дмитро Дубняк і ще багато укропівців почали публікувати однакові за змістом сміливі пости в соцмережах про те, як вони «не бояться» Петра Порошенка. Більше того, ці заяви із критикою президента та Волинської ОДА, написані у дещо, скажімо так, ...неофіційному стилі, оприлюднили навіть на офіційному сайті облради. І це – ще один доказ того, що цей орган став відверто політично заангажованим.

В проведених обшуках опоненти президента шукали політику. Зокрема один із озвучених аргументів - те, що вони відбулися за два дні після візиту Порошенка. Документи щодо діяльності КП «Волиньприродресурс» та ВК «Геолог» шукали у приміщенні ради та вдома у директора підприємства Василя Столяра. Також опозиціонери наголошують, що документи можна було витребувати без «масок-шоу».

Хоч офіційно кримінальне провадження, в рамках якого працювала СБУ, має зовсім не політичне звинувачення. Два підприємства «за попередньою змовою із головою Волинської обласної ради Палицею І.П.» підозрюють у заниженні оцінки запасів бурштину на ділянці у Маневицькому районі.  В результаті сума платежів, які мали б заплатити у держбюджет, зменшується з 600 мільйонів до 37,9 мільйона гривень.

Як би не було, і очільників Волинської облради неодноразово звинувачували у політично вмотивованих рішеннях. В такій ситуації їх складно назвати їх «жертвами політичних репресій». Тому доведеться чекати остаточних рішень теж далеко не досконалих українських судів.

Антон Бугайчук (для "Першого")


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина У Ківерцях організовують «ланцюг єдності»
Наступна новина «Молекули підкоряться державі?» – луцький пастор не вірить у містичну силу води на Водохреще
Останні новини
Схожі новини