Це точно той випадок, коли можна починати з «і ніщо не віщувало біди». Осінній ранок 29 вересня. Перша осіння чергова сесія Луцькради.
Із цієї нагоди рудий «мерський кіт» вальяжно походжав на сходах перед радою і позував на всі камери. З цієї чи ні, але на сесію у вишуканому бордовому костюмі прибув екс-депутат-модник Микола Дендіберін. А всю сесію мовчки чекав фінального голосування один філософ.
Потім вийшов до трибуни ратувати за те, аби обранці купили у нього книжку чи так грішми на проєкт допомогли, не стерпів: каже, давно так не нудьгував… От сидів собі кілька годин і римував усе, що бачив.
* * *
Щоб не забували)
«Плідно трудилися депутати,
Питань розглянуто немало,
Та було трохи нудьгувато,
Чогось тут явно бракувало…»
Поки до виборів далеко, політичні шторми обходять Луцькраду стороною. Обранці ж поміж тим уперто називають це «злагодженою роботою». 29 вересня вони збираються на сесію, більше сотні питань порядку денного долають до обіду так, наче насіння лузають.
Для зачину міський голова Ігор Поліщук озвучує найперше дві заяви. Перша – мер вирішує дати протокольне доручення готувати звернення щодо забруднення довкілля Гнідавським цукровим заводом міжнародним екологічним організаціям, бо звернення до Мінекології - ніц не дає. Друга – опалювальний сезон у Луцьку розпочнеться, проблем з цим жодних, а Волиньгаз – поширює неправдиву інформацію про борги і загрози зриву.
Останнє наслідок типових для початку осені в Україні маніпуляцій на тему газу і грошей. В облгазі розповідають про 33 млн грн боргу від «Луцьктепла», погрожуючи холодними батареями, натомість у раді стверджують, що мають найменшу заборгованість серед усіх регіонів і погасили вже 15 млн, тому не сумніваються у нормальному початку опалювального сезону. Він стартує вчасно, гарантує мер.
«Питання в мене, друзі мої,
Що це за сесія така?
Без матюків, без мордобоїв
Ні тобі Бойка, ні Ляшка…»
Далі до трибуни йде Директор департаменту містобудування Веніамін Туз і один за одним озвучує понад вісім десятків «земельних» проектів рішень. Частину з них депутати голосують пакетом – як однотипні. Окремі питання голосують «за» з огляду на те, що ті стосуються родин загиблих учасників АТО. Так, громадянці Болтковій Г. В. дозвіл на розробку проекту землеустрою дають після зауваження голови комісії Олександра Козлюка (Батьківщина) про те, що вона – мама героя АТО.
Підтримують прохання щодо дозволів на розробку проєктів землеустрою у дачних масивах в Боголюбах та Жабці. Вболіває за проєкти староста Прилуцького округу Олександр Гурський.
Втім, коли справа доходить до надання у власність земельних ділянок у низці сіл громади, депутати, за пропозицією міського голови, вирішують відкласти питання, щоб достеменніше з’ясувати, хто в цих селах претендує на землю. Якщо серед них є учасники АТО, то варто знати б, чи дійсно ці люди місцеві, зауважує Ігор Поліщук.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Чому в Луцьку не можуть навести порядок у колишньому ботанічному саду
- Ми бачили, як ділки біля Світязю ділити десятки гектарів… – нагадує мер. – І гектари таким чином відійшли в руки аферистів. Треба напрацювати чіткий механізм з цього питання, бо аферисти, на жаль, не перевелися: знаходять учасники АТО незрозуміло звідки, на другий день продають свої ділянки – і десятки гектарів відходять незрозуміло кому.
Його підтримують у фракції «Європейської солідарності», колеги із фракції «За майбутнє», а зрештою – і більшість у залі.
«Та радість душу наповняє.
Причина – неабияка,
Бо в славнім Луцьку їх немає.
Обох: ні Бойка, ні Ляшка…»
Так само пакетом у сесійній залі затверджують статути низки комунальних підприємств. Цього дня дають дозвіл на будівництво одному з найкрупніших підприємств міста ПрАТ «СКФ Україна» на вул. Боженка у Луцьку, де й розташовані виробничі приміщення цього заводу. І на диво без жодних дискусій голосують за розробку проекту землеустрою під громадське пасовище в Боголюбах (під час попередньої сесії доля громадського пасовища викликала у сесійній залі бурхливі дискусії).
ЧИТАТИ ТАКОЖ: «А скільки корова дає молока?». Луцькрада і її нові сенси. Репортаж із сесії
Затверджують низку програм: як-от про регулювання кількості безпритульних тварин «гуманними методами» чи про протидії поширенню наркоманії у тергромаді.
- Сьогодні недостатньо того, щоб безпритульних собак чіпувати, робити щеплення і відпускати назад на ті місця, де вони були. Ми їздимо у громади і стикнулися з такою ж проблемою: все таки треба розробити план дій, аби у нас був притулок, в який би можна було забирати собак і не випускати назад зграями. Собаки бігають на території громади вільно, а діти не йдуть до школи, бо їх бояться. Але це не вихід, – каже Алла Надточій (Свідомі).
Разом із тим перейменовують центр національно-патріотичного виховання дітей та молоді в Луцьку на молодіжний центр. Директор департаменту молоді та спорту Володимир Захожий пояснює: так універсальніше, бо назва розширить можливості для участі центру в різних проектах. Наголошує: йдеться лише про зміну назви, від національно-патріотичного виховання ніхто не відмовляється.
- У час, коли на Сході України – збройна агресія, коли активно здійснюється розмивання національної ідентичності молоді, національнопатріотичне виховання має лишатися пріоритетом. В чому суть зміни назви? – запитував депутат Михайло Наход (Свідомі).
«А ще: озвучу думку мою,
Зі мною, мабуть, згодні ви.
Людина має бути з головою.
І Луцьку аж ніяк без голови…»
Міський голова не стримується. Каже, раніше назва центру говорила про те, що це такий собі «гурток для ультра-правих». Нагадаю, був час, коли створення цієї установи активно лобіював екс-депутат Луцькради Павло Данильчук, у роки Революції гідності – активний учасник «Правого сектору» і навіть свого часу голова його облосередку, ще раніше – нацальянсівець.
- Хочу прокоментувати два слова. Я задоволений тим, як працює сьогодні наш центр. Є маса цікавих заходів, є змістове наповнення, залучається величезна кількість дітей, ведеться робота у школах… Я не хочу нікого образити, але раніше наш центр все таки був гуртком ультраправих, які розповідали: «Тільки ми патріоти, всі інші – ні». Так не має бути. Так не є. Ми не можемо дати можливість комусь приватизувати право любити Україну, - наголосив Ігор Поліщук.
Обранці підтримують ідею про перейменування.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: У Луцьку на Окружній поставлять новий світлофор
«А в нас, це треба пам’ятати,
дух український є, не вмер.
І я не хочу обзивати
Його чужинським словом мер»
На годиннику 12-та. Не зважають, вирішують працювати попри те, що регламент дає право йти на обід. Майже у фіналі в сесійній залі з’являється депутат Микола Яручик, ще б трохи – встигнув би хіба на Гімн.
Голосують за зміни до бюджету, приймають низку майнових рішень, не обходяться без політичних звернень до столиці за партійними рознарядками, тимчасово призначають керівником міського Центру реабілітації учасників бойових дій депутата від ЄС Ігоря Гнетньова (керівник центру звліьнився). Під завісу лише двоє обранців зголошується озвучити запити: Михайло Наход (Свідомі) ратує за ремонт фасаду ДНЗ №26, з якого, мовляв, людям на голову штукатурка сиплеться, і за те, аби у 2022-му залатали яму на дорозі на вул. Гончарівка, а Володимир Пшебельський (Свобода) звертає увагу на провулок біля заводу «Мотор», який заріс хащами і став пристанищем для закладчиків та інших…
У «Різному» свободівка Алла Жупанюк розповідає про «свавілля райенерго», бо у громадах безлад із відключеннями електроенергії. Інформація летить «у космос», як це вплине на свавілля, поки лишається здогадуватися.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Давно у нас Леніна не цитували». Сесія Волиньради. РЕПОРТАЖ
тут будуть читати вірші з трибуни.
Василь Василик не стримався
«Скажіть мені: для чого, нащо
Потрібні нам чужі слова?
І, як на мене, значно краще
і дуже точно: голова!»
* * *
І нарешті: секретар ради запрошує до слова публіциста, мистецтвознавця Василя Василика. Сивочолий імпозантний чоловік (саме той, який римував сесію від нудьги) йде до трибуни. Каже: респект мерії, бо схожа на картинну галерею…
- Я бачив дуже багато сесій, але такої динамічної і стрімкої, як у вас, чесно, нема, – говорить він.
Звучить – іронічно. Себе чоловік називав філософом. До Луцькради він привіз збірку сатиричних мініатюр, яку пропонують як кишенькову для учасників АТО у рамках проєкту «Посміхнись, воїне!». Каже: не бронежилет, але і душу треба захищати, а якщо депутати не злидні, то можуть допомогти цій книжці грішми. Чи купивши її, чи так.
Розходилися і купували.
А кому заздрісно – вчіться розтоплювати депутатські серця римами. Іноді працює)
Текст і фото: Олена ЛІВІЦЬКА
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
