Ми не культивуємо їжу, ми культивуємо свою історію. Ми прагнемо написати історію волинських смаків – і тому створили рубрику ТОМАЧІ.
ТОМАЧІ – це про старі рецепти з Волині, це про рецепти наших бабусь. Часто - про ті страви, які досі готують на сільських кухнях. Але мільйони людей про це не здогадуються.
Другий день весь світ перераховує варіанти українського борщу. Борщ втрапив у нематеріальну спадщину ЮНЕСКО, що потребує охорони. І тепер мисочка домашнього – то як причастя))
Та поки всі наввипередки розповідають про борщі зі сливами, з вишнями, з томатами, з рибою і ще всяку-всячину, ми знаємо, що найколоритніший волинський борщ – з кровю. Не москаля, але було б непогано)
Готуючи ТОМАЧІ і розпитуючи волинських аборигенів про старі рецпети, ми натрапляємо на такий варіант борщу. Традиційно про нього згадують як про таке, що давно не їли, бачили, як це готували років надцять назад, як про страву, якою частували в особливий день. У волинян він традиційно – ритуальний. День коління свині.
Поруч зі свіжиною (смажене свіже мясо із салом), бікусом (суп із нутрощів та хрящів), юшкою (суп із мясом та нутрощами) у волинській глибинці подекуди частували ще й борщем! Десь він – «чорний борщ», десь – «красний борщ», десь – юшник, як у Смідині на Старовижівщині.
Особливий інгредієнт – кров. У селі Смідин на Волині нам наголошують: «перша кров свині, яку колють».
«Юшник варять, аякже! Кров’яний борщ. Готують його тільки в той день, коли колють свиню. Спершу варять як звичайний червоний борщ, вкінці обов’язково додають свіжу кров. Ллють у борщ кружку крові, відібраної заздалегідь. То має бути перша кров, яка пішла зі свині.Борщ звичайний, з картоплею, м’ясом, потім додають червоний буряк. Ну й крові кружечку. Засмажують. Є дядьки, які до цих пір таке люблять, бо молодші то вже ні. Але варять юшник й досі багато де у селі», - каже Людмила Козачук, господиня зі Смідина.
Ну от, будете колоти свиню – майте на увазі))
Смачного!
* * *
«Перший» розповідає про секрети простої волинської кухні, записуючи автентичні рецепти та кухонні поради у селах Волині – від тих, хто їх готує.
Традиційно ми це робимо наживо, тобто тією мовою, якою наші герої розмовляють у глибинці: щоб Волинь на смак була яскравіша. І смачніша!
Так ми готуємо проєкт, в якому хочемо зібрати все найцікавіше про смаки Волині – без прикрас, як є.
Далі буде!
(передрук заборонено)
Текст: Олена ЛІВІЦЬКА
Фото: Юлія КОЦЮБА
Більше томачів:
- «Мам, волохатих галушок!». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
- «Тоді паску мама пикли з манки». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
- «А тоді жарила ту лободу». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
- «Вмакати кєшку треба в тук». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
- «А тую мОчалку ше й на весіллє робили». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
- «Пикли пироги з бураками, казали – зі свЕклою». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
- «Мама варили нам волок». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
- «Я дуже любила картОплі з жареним маком». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
- «Де й казали, шо то кобиляче мулуко». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
- «Добра кваша. Найбульш її в піст варили». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
- «Сир солили завше на зиму – і в комору». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
- Моя баба варить бікус. Про старі рецепти. ТОМАЧІ
- «На Лобні всі печуть тиї бобОвніки». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
- «Кров пили?» Колярські історії. Про старі рецепти. ТОМАЧІ
- «Бабо, варіте каламуху!». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
- «Картопляниї пироги в горщику». Про старі рецепти. ТОМАЧІ
- «Такії бецьови вареники варили з сиром». Про старі рецепти. ТОМАЧІ